Світлана ЗЕЛИК
Незабаром мешканці Києво-Святошинського району відзначатимуть 75-річчя його створення. Наближається 80-річчя Київської області. Серед заходів, присвячених гідній зустрічі цих ювілеїв, у плані роботи Личанської сільської бібліотеки помітне місце займають зустрічі з видатними земляками.
Нещодавно завідувачка бібліотеки, заслужений працівник культури України Зінаїда Дегтяренко пишним, пахучим українським короваєм, прикрашеним калиновими гронами, на вишитому рушнику, зустріла на порозі свого закладу члена Національної спілки письменників України, мешканця сусіднього Вишневого Василя Зайця, який прибув на присвячений йому літературно-мистецький вечір.
У читальній залі увагу відвідувачів відразу привертав стіл із викладкою книг “Кольорове життя Василя Зайця”, з вирізками присвячених йому газетних і журнальних публікацій.
“У хвилях світлих мрій і добрих дій” — під таким девізом Зінаїда Дегтяренко провела огляд літератури, присвячений життю і творчості гостя. Домінантою творчого мислення поета стала виняткова чуйність до чужого горя, непримиренне ставлення до зла, любов до життя в усіх його проявах, глибока пошана до рідного слова. Активна громадська позиція автора, прагнення ніколи не залишатися осторонь від боротьби добра і зла яскраво проявилися в книжках ліричних і публіцистичних поезій “Громова криниця”, “Пісня помаранчевого містечка”, “Стрічка помаранчева, оранжевий цвіт”, “Повстанські вишні”, “Катруся”, “Розмова з донею”, “Хліб від брата”. Припали до душі читачам і збірки віршів для дітей “Боброве новосілля”, “Льон посіяла зозуля”, “Голубий дзвоник”, “А ти, жабко, не сиди!”, “Шипшинові ліхтарі”, “Семибарвний килимок”, “Пелюстинки пахнуть медом”, “Скрипка на сінокосі”, “Посланець від сонечка”.
Багато поезій присвятив Василь Заєць своїй матері Любі Артемівні, яка була для нього взірцем національної гідності, справедливого ставлення і до людей, і до “братів наших менших”. Від матері передалася Василеві велика любов до рідної пісні.
На знак пошани до найдорожчої в житті поета людини народний аматорський фольклорний ансамбль “Веселка” виконав його улюблену пісню “Ой, у полі вітер віє”. “Як у нас на Україні”, “А сорочка мамина” — ці пісенні шедеври подарували слухачам старшокласниці Діана Полоз та Інна Лісова.
Зі словами захоплення майстерністю ансамблю “Веселка”, вдячності за теплий прийом до господарів звернувся Василь Заєць. Нагадавши про недавно відзначене 200-річчя з дня народження видатного українського поета Євгена Гребінки, він прочитав свій вірш “Різні долі”, у якому йдеться про виняткову роль у долі українського народу сучасника Гребінки Тараса Шевченка: без Кобзаревого “Поховайте та вставайте!” сьогодні ми не мали б незалежної держави! Пораду плекати в своїй душі національну активність гість дав юній поетесі Анастасії Орленко, яка познайомила його зі своїм поетичним доробком. Закінчився вечір піснею “Їхали козаки”, яку разом із “Веселкою” співали всі присутні.
