Бджолярі з Лазірок

Наталка ПОКЛАД

“Хай вас
вкусить бджола!”
Широка сільська вулиця залишила нас і стрімко попрошкувала далі. “Зараз буде чудо! — загадково сказав мені мій гід Сашко, коли ми входили в невеликий, проте зі смаком упорядкований та засаджений різноманітними деревами й квітами двір. — А ось і господарі”.
На наш “Добридень” пані Світлана запропонувала: “Розмова — потім. А спочатку давайте на трошки у вулик”.
Після невеликого інструктажу (не брати з собою мобілки тощо) мені допомогли вмоститись на лежак у дерев’яній халабудці, що вивершувалась над трьома щільно припасованими один до одного і скріпленими вуликами, полотняну шторку на вході заслонили, і я справді опинилась у зовсім іншому світі. Було затишно й тепло, божественно пахло медом, прополісом і ще чимось надзвичайно приємним; піді мною розмірено гуділи бджоли, і в решіточку біля голови було видно їхню заклопотану метушню; ураз кудись зникли всілякі думки-тривоги, і я незчулась, як Орфей відірвав мене від землі. То був навіть не сон, а якийсь солодкий освіжаючий політ. Відчуття опісля нього — дивовижної легкості й спочилості, мовби знято з пліч кілька років…
Потім нас запросили у невеличку, зсередини обшиту деревом прибудову біля хати. Там, як у храмі на Трійцю, пахло цілющим зіллям, на стінах висіли українські тарелі й картини, а підлога була встелена свіжою осокою. На круглому столику з’явився мед і до меду, і можна було поговорити, але — тільки трошки, бо господарів того дня чекали домашні клопоти.
Тараненків насамперед цікавило, яке у мене враження від вулика-лежанки, бо підмічено: опинившись у ньому вперше, людина здебільшого впадає в медитацію. А почувши про мої відчуття, жвава Світлана додала: “На собі переконалась — це справді гарна річ: 10 днів приймеш процедуру — й очі блищать. Адже у вулику ми вдихаємо дрібні часточки нектару квітів, меду, чаруночки прополісу: тут тобі й аромотерапія, і прополісотерапія! Біополе бджіл взаємодіє з біополем людини й вирівнює його, а рівномірне гудіння комах, як ви й переконались, надзвичайно позитивно впливає на нервову, а також на імунну системи; півгодинне лежання у вулику знижує тиск, а після кількох процедур починає іти пісок з нирок, вирішуються проблеми з опорно-руховим апаратом, зникає хребцева грижа тощо. Тому дивно: все маємо, аби бути здоровими, однак не цінуємо цього і тільки що — зразу біжимо в аптеку: таблеток нам подавай…”
Слово за словом, і ми дізнаємось чимало цікавих та корисних для себе речей: повітря вулика насичене біологічно активними речовинами прополісу, який має антимікробні властивості. Цей природний антисептик вибірково діє на мікроорганізми всередині людини: шкідливі нейтралізує, а корисні зберігає, а також сприяє нормалізації обміну речовин. Виявляється, ще 3 тис. років тому в Китаї укуси бджоли були головними ліками. І, може, це ще з тих часів існує побажання: “Хай вкусить вас бджола!” А нині в США за немалі гроші практикують знімати головний біль таким способом: дають потримати над головою рамку з бджолами. Та й бджолина отрута — дуже сильний антибактеріальний і антивірусний засіб.
Справді, користі від бджіл та вироблених ними цілющих продуктів так багато, що наш відомий вчений Михайло Курик недарма каже: “Не буде бджоли — не буде й людини”.
Для добра людей
Загалом бджолярі — добрі люди. Спілкування з бджолами — божими комахами — має свій ефект. Та й не приймають вони злих!
Родину Тараненків із села Лазірки на Полтавщині — Григорія та Світлану — знають не лише в Оржицькому районі. Господар бджолярує давно. Зацікавився божими комахами і закохався в них ще малим, як пастухував: напарник-дідусь був бджолярем, але хоч як тоді хлопець просив його розповісти про секрети цієї справи, не впросив: дідусь мав свій забобон. Лише після армії Григорій зайнявся бджолами серйозно.
Оскільки подружжя тримає руку на пульсі часу й читає все, що сьогодні друкується про бджолярську справу, то спочатку дізналися про апітерапію й зацікавились нею — навіть хотіли поставити під вікном своєї спальні вулик, підвести від нього до кімнати трубочку та дихати випарами вулика. А десь 2008 року відкрили й вулики-лежанки, які винайшов сумський художник Микола Яровий. Загорілися і самим вивчити цю справу. Перший вулик-лежанку робили для себе, для потреб своєї родини.
Невдовзі познайомились і з Миколою Яровим: Світлана їхала на першу всеукраїнську конференцію з апітерапії і в Києві на зупинці Либідській розговорилася з чоловіком, який теж чекав маршрутки; виявилося, що це і є той самий славетний винахідник вулика-лежанки (вже 13 років, як це придумав і запатентував; має кількох послідовників, що зробили це навіть бізнесом).
У Тараненків вулики-лежанки трохи інакші, ніж у Ярового. Використовують їх весь теплий період: від березня до кінця вересня. Сусіди й друзі лікуються в них задарма. Часті гості на подвір’ї — школярі: слухають розповіді про бджілок, привчаються розуміти й берегти природу. А на прощання щедрий господар кожному ще й невеликий щільник у спеціальній вербовій рамочці дарує…
Мовчазно-поважний пан Григорій не тільки вдатний бджоляр, а й майстер на всі руки: із старих возів змайстрував казкові диво-фіри, на яких їздять на Різдво колядувати. А пані Світлана, колишній медик — працювала з дітьми, — ще й поет. Тепер вона активно дописує в районну пресу — займається просвітою своїх земляків. Енергійна, ділова, напориста, розповідає про родинні справи із великим захопленням. “Бабіархат!” — добродушно-лагідно всміхається її чоловік.

Трохи теорії
Пасічники вважали і вважають медопродукти Божим даром і називають їх еліксиром життя, рекомендують споживати їх і як їжу, і як ліки. А також стверджують, що немає хвороб, яких би не лікували бджоли, адже знають про цілющу дію цих комах на людський організм і постійно випробовують її вплив на собі. Спектр впливу такий: насамперед це мікровібрації, потужне біополе комах і фітонциди від бджолопродуктів, а також температура, адже бджоли постійно підтримують її у своїх хатинках у межах 36—37 градусів, тобто таку, яка відповідає людському тілу.
Мікровібрації, що їх бджоли створюють своїми тільцями і крильцями, — це своєрідний лікувальний вібромасаж. Саме його вплив відчуває людина, яка лежить на вулику. Раніше цей метод вважали шкідливим для нашого здоров’я, однак нині науковці стверджують, що мікровібрації надзвичайно корисні; більше того, наголошують: біологічна мікровібрація — це ресурс активного довголіття, який потрібно всіляко використовувати.
Прополіс — це бальзам, що його утворюють бджоли. Працює як антисептик із високою антимікробною дією, проліковує дихальні шляхи, оздоровлює легені.
Сьогодні у США з успіхом впроваджують лікування людини біополем бджолиної сім’ї. Почали використовувати цю методику також і в Україні. За допомогою спеціальних приладів учені встановили, що після сну у вулику енергетичне біополе людини зростає в 5 разів. А ще 1990 року відомий апітерапевт Б. А. Охотський опублікував свої багаторічні спостереження за повітрям у вуликах і дійшов висновку, що в ньому є ефірні фракції нектару, аромату квітів, меду, прополісу, перги, воску, які цілюще діють на травний тракт, серцево-судинну і дихальну системи, усувають астматичні депресії. Дуже позитивний вплив фітонцидів під час лікування алергійних захворювань та хвороб, які виникли внаслідок опромінення.
А стосовно теплолікування, то це один із найдавніших і найпоширеніших методів фізіотерапії. Вчені стверджують, що підвищення температури тканин на один градус підсилює інтенсивність обмінних процесів на 10 відсотків. Особливо відчутний вплив лікування вночі, коли під дашком-ліжком у вулику збирається вся бджолина родина. Загалом у вуликах-лежанках можна вилікувати ревматичні, дерматологічні, урологічні, гінекологічні, кардіологічні, ендокринологічні хвороби, є великий ефект у лікуванні нервової та дихальної систем, порушень опорно-рухового апарату. Лікує вулик-лежанка і хронічні захворювання, нормалізує потенцію в чоловіків, усуває безсоння.
Лікарі кажуть, що лікувальний сон, мед, пилок і маточне молочко можуть повністю замінити пігулки. Саме таким способом до 1950-х років лікувалось багато хвороб. Зараз бджолина терапія знову популярна. І в Україні вже навіть почали будувати справжні бджолині санаторії. А мені дуже захотілося стати пасічником…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment