Моя відповідь міністру Табачнику

Соломія ДЕРКАЧ

За останні дні Інтернет і мас-медіа України вибухнули сенсаційною новиною: за словами міністра освіти й науки України Дмитра Табачника, кількість уроків з української мови та літератури зменшиться. Зміни — це, звичайно, добре, та до чого вони можуть призвести?
Провокаційні дії міністра освіти та науки вже не вперше викликають бурхливу реакцію народу, думку якого ніхто й не питає. Скорочення годин на викладання української мови та літератури у 5—9 класах пов’язано з тим, що планується збільшення навантаження з інформатики, а також введення другої іноземної мови. Дивує, що наш міністр планує скоротити уроки рідної мови та літератури. Адже в Україні мовна проблема й так надзвичайно гостра. Також Дмитро Табачник заявляє, що майже у всій Європі у школах вивчають дві іноземні мови. Але якщо рівнятися на Європу, то, може, копнемо глибше і побачимо, що на першому місці для них — рідна мова й історія?! І що вивчення цих двох предметів найважливіше у західному світі. Адже людина, яка знає мову й історію рідної країни, розуміє, звідки вона прийшла, знає своє коріння і є самоідентифікованою. Самоідентифікованість — проблема нашого народу. І її потрібно негайно вирішувати, а не загострювати. А якщо міністерство так хоче вводити другу іноземну мову, йому треба було б поцікавитися, як володіють першою іноземною сучасні школярі і як взагалі її викладають. Навіщо ставити обов’язковим предметом другу іноземну мову, якщо не всі володіють першою?
Як ученицю гімназії, дії нинішнього міністра освіти й науки Дмитра Табачника не лише дивують, а й обурюють мене. Думкою народу в цьому випадку ніхто не цікавиться. Але будувати державу без його участі не можна, бо рано чи пізно влада зазнає поразки.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment