С. КАРПЕНКО,
м. Житомир
У читальній залі обласного державного архіву науковці, представники громадськості області, а також ЗМІ зібралися з нагоди пам’ятної дати Житомирської “Просвіти”: 26 лютого 1907 року, рівно 105 літ тому, адміністрація тодішньої Волинської губернії царської Росії зареєструвала Статут “Волинського Українського товариства в Житомирі”.
Із цієї нагоди в облархіві відкрито виставку документів, пов’язаних із започаткуванням і діяльністю Житомирської “Просвіти” в ті далекі часи.
Відкриваючи виставку, директор облархіву Станіслав Синицький наголосив, що тодішня “Просвіта” впливала на формування національної свідомості, наших земляків і закликав науковців і громадських діячів міста та області активно вивчати нашу історію і витоки української державності.
Голова обласної “Просвіти” журналіст Святослав Васильчук розповів, що біля витоків Житомирської “Просвіти” стояли українські патріоти професор Василь Кравченко та його дружина Олімпіада, сестри-поетеси Вероніка Морозівна (Гладка) та Людмила Курек “Волошка”, письменники Яків Савченко, Клим Поліщук, літературознавець Микола Гладкий, голова губернської земської управи Іван Любинецький та багато інших.
“Просвіта” мала своє приміщення із п’яти кімнат, де розміщувалися секції театрально-драматична, пісенно-музична, масових заходів, видавнича, бібліотечна, читальня. Діяльність товариства поширювалася на повіти й волості.
У роботі товариства брали участь видатні діячі української літератури й культури: Леся Українка з матір’ю Оленою Пчілкою, письменники Василь Стефаник, Михайло Старицький, композитор Микола Лисенко.
Просвітяни проводили літературно-мистецькі вечори, святкування народних обрядів, організовували виставки народного мистецтва, ставили вистави з народного життя та ін.
“Просвітою” активно цікавилася місцева жандармерія, запровадивши негласний нагляд за її активістами. Розмах роботи товариства налякав царську владу, і в квітні 1912 року “Просвіту” заборонили, діячів її піддали гонінням.
Удруге вона відродилась у березні 1917 року, коли постала Центральна Рада в Києві. Заборонила її радянська російська влада 1921 року.
Третє відродження “Просвіти” відбулося 27 квітня 1989 року, коли група житомирських журналістів, художників, літераторів, викладачів ВНЗ і шкіл, студентів створила перший в області осередок Товариства української мови ім. Т. Шевченка, яке невдовзі назвалося “Просвітою”. Першим головою осередку міського товариства “Животоки” обрали Святослава Васильчука.
Згодом товариство очолювали вчителька Люба Ярмолюк, викладач педінституту Ванда Чайківська, письменник Анатолій Журавський. З 2000 року — С. Васильчук.
Головним своїм завданням на нинішньому етапі просвітяни бачать формування в молоді національної свідомості, поваги до рідної мови, культури, пісні, подолання в людей комплексу української меншовартості, формування переконань державника-патріота. З цією метою просвітяни часто виступають із бесідами, лекціями перед учнями шкіл та ВНЗ області, організовують науково-практичні конференції, круглі столи, зустрічі, літературно-поетичні й музичні вечори, походи до місць української героїчної слави, свята рідної мови тощо.
Про цікаві факти з життя і діяльності житомирської “Просвіти” тих років говорили відомі житомирські краєзнавці Георгій Мокрицький і Руслан Кондратюк. Про виставку документів, пов’язаних із початковим періодом діяльності “Просвіти”, давала пояснення начальник відділу інформації та використання документів архіву Галина Гуменюк.
Сюжет про виставку показали по обласному телебаченню, інформацію передали по обласному радіо та в деяких ЗМІ.
