Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Фото Олеся ДМИТРЕНКА
В одній із галерей Національного заповідника “Софія Київська” відкрилася експозиція робіт із фондів Національного музею Тараса Шевченка, присвячена шевченковим дням. Разом із “Софією Київською” Музей організовує вже третю виставку. На першій були представлені офорти Кобзаря, друга розкрила образ Тараса Шевченка в творчості сучасних художників. А цього року на виставці понад тридцять живописних полотен, які відображають Шевченківські місця в творчості найвідоміших українських митців. Серед них — картини заслужених художників України С. Шишка, П. Сльоти, В. Добржанського, А. Петрика та інших.
Експозицію можна умовно поділити на кілька тематичних блоків. Художники ілюструють місця, пов’язані з життям і творчістю Тараса Шевченка — Кременець, Почаїв, Чернігів. На багатьох роботах зображено Седнів, де Шевченко у 1846 та 1847 роках зупинявся у родовому маєтку братів Лизогубів, виконуючи завдання Київської археографічної комісії. Чимало картин присвячено Каневу, зокрема Тарасовій горі, де поховано національного генія.
Дивлячись на картини Д. Бідношия “Дуб Тараса Шевченка в селі Будище” та А. Бідношия “Липа Шевченка в Седневі”, на яких зображено місця, де любив відпочивати Кобзар, зринає у пам’яті ще один видатний дуб у парку “Березовий гай”, неподалік меморіального музею “Хата на Пріорці”, якому близько 400 років, та двохсотрічна шовковиця на території Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка у Києві. До речі, седнівська липа, якій понад 600 років, нині майже загинула. Тож співробітники школи, у дворі якої росло дерево, аби зберегти пам’ять про нього, посадили липу з молодих паростків старого дерева.
З особливою любов’ю П. Печорний, Д. Бідноший, М. Бароянц змалювали малу батьківщину Кобзаря: Моринці, де народився Тарас, та Кирилівку, де минули його дитячі роки. Тут колоритні краєвиди, глибокі кручі, пагорби, які для Тараса у дитинстві видавалися високими горами. Цікаво, що сучасні українські художники, зображаючи шевченківські місця, дають змогу по-новому подивитися на місцевість, де жив Тарас Шевченко, і порівняти її з малюнками самого Кобзаря.
Окрему групу становлять роботи, на яких зображено географічні об’єкти, навчальні заклади та інші організації, названі іменем Тараса Григоровича. Так, П. Сльота відобразив “Музей Т. Шевченка в Каневі”, С. Шишко — “Київський державний університет імені Т. Шевченка”, “Київський державний театр опери та балету УРСР імені Т. Шевченка”, М. Гусаченко — “Пам’ятник Т. Шевченкові у Києві”.
