Друге життя втрачених цінностей

Уляна ВОЛІКОВСЬКА

Художники-реставратори, співпрацюючи з науковцями, оновлюють десятки тисяч унікальних пам’яток історії та культури майже з усіх музеїв України. Днями Національний науково-дослідний реставраційний центр України та Національний музей Тараса Шевченка розгорнули виставку до 198-річчя від дня народження Кобзаря “Дослідження та наукова реставрація раритетів Національного музею Тараса Шевченка”. За час творчої співпраці майже 500 раритетів відреставровано саме у стінах Центру, якому наступного року виповнюється 75.
Експозиція побудована як виставка-публікація, де вперше можна побачити багаторічні дослідження живописного надбання Тараса Шевченка. Цікаво, що завдяки комплексу техніко-технологічних експериментів дослідили авторство оригінальних образотворчих робіт Тараса Григоровича та вивчили твори, авторство яких йому “приписували”. “Ця виставка — один із підготовчих етапів до святкування 200-річчя Т. Шевченка. Вперше Національний музей Тараса Шевченка зняв з експозиції і надав нам ті роботи, які входили у тематичний план екскурсії і були непорушними, — розповідає генеральний директор реставраційного Центру Світлана Стрельнікова. — Серед них “Катерина”, портрети поета, графічні твори. На виставці дуже багато еталонних робіт, знакових для Тараса Шевченка”.
Виставка цікава ще й тому, що глядач бачить сам процес дослідження, наче потрапляє до своєрідної лабораторії, де на очах — перебіг творення, який Шевченко заховав уже у викінченому витворі. Так, наприклад, художники-реставратори, досліджуючи за допомогою рентгеноскопії та інших методів стилістику, манеру письма Тараса Шевченка та його творчі пошуки, виявили, що картина “Катерина” має два варіанти: окрім того, який ми знаємо, є інший — прихований від людського ока за переднім планом. Цікаво, що ми можемо побачити, яким був задум і як він реалізувався. Виявляється, картина пережила багато композиційних змін у процесі написання: вдалося побачити прагнення художника якомога точніше висловити думки, як змінювався ідейно-змістовий і композиційний план. Так митець досягав високої виразності й точності у висловленні своїх думок. Також під час реставрації дослідники знайшли другий підпис Шевченка, який був покладений на лакову плівку. І дійшли висновку, що “Катерина” Шевченка не є ілюстрацією його поетичної “Катерини”. Тарас Григорович працював над цією роботою як над долею жінки, а не як над ілюстрацією поетичної Катерини.
“Портрет дітей В. М. Рєпніна” також розкриває пошук митця. Якщо дивитися на рентгенівський знімок, то підхід до написання портретів Василька і Варі різниться і вималювані вони по-різному, що говорить про творчі пошуки. На виставці представлено подвійні портрети родини Закревських “Портрет Платона Закревського” та “Портрет Г. Закревської”. Багато років вважали, що оригінальними є тільки два портрети, а два інші не вважали роботами Тараса Шевченка. Нині ж досліджено, що часовий відрізок написання цих робіт співпадає. Манера письма дозволяє припустити, що це можуть бути також твори Т. Шевченка. Багато років вважали, що “Портрет М. Гоголя” не міг бути роботою Шевченка. А в результаті досліджень виявилося, що дата написання портрета співпадає з життям Кобзаря. Є на виставці й “Портрет Т. Шевченка”. Дослідження підтвердили, що він не є роботою Шевченка. Тож завдяки реставраторам можна буде змінити перелік творів, які справді Шевченкові, а які сумнівні.
Також на виставці представлені меморіальні речі, велика кількість графічних робіт, керамічні вироби, прижиттєві видання Кобзаря, документи. Привертають увагу “Диплом Т. Шевченка на звання академіка-гравера”, дерев’яна скринька з італійськими сюжетами, яку подарував Тарасу Шевченку Карл Брюллов, одяг та інші речі Кобзаря.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment