На пораду до Батька Тараса

img_4341Київ
Так багато закликів до єдності, так мало руху у цьому напрямі… Ось уже й молодь, що прийшла в столиці вклонитися Тарасові Шевченку в день його народження, закликає українських політиків, національно-демократичні сили єднатися задля України. Поки що вожді не чують. Навіть у День народження Тараса майже всі партії поспішали провести власний мітинг, замість спільного, потужного, об’єднаного. Наче не чують Кобзаревого “Обніміться ж, брати мої…”

Біла Церква
Заходи, присвячені Тарасові Шевченку, розпочалися 5 березня у літературній вітальні Білоцерківської міської бібліотеки. Тут відбувся 23-й конкурс читців-декламаторів “Кобзарева зоря”. Його організували Білоцерківський міський осередок “Молода Просвіта”, колектив центральної міської бібліотеки, міськрайонна організація ВУТ “Просвіта”. Для організації конкурсу молоді просвітяни використали можливості Інтернету — створювали тематичні групи в соціальних мережах. Виборювати звання кращого декламатора зголосилося шістдесят школярів і студентів, що стало приємним клопотом для членів журі, яке очолив голова Білоцерківського осередку “Молодої Просвіти” Костянтин Климчук.
Виявилося, що рівень усіх конкурсантів надзвичайно високий.
Читці-дівчата обрали легендарні поезії “Русалка”, “Лілея”, “Катерина”, “Лебедин”, що не лишили байдужими ні слухачів, ні журі, ні самих конкурсантів. “Тарасова ніч”, “Три літа”, “І мертвим, і живим…” у виконанні юнаків стали окрасою конкурсної програми. Це був гнів, бунт і нестримна туга за героїчною минувшиною.
Після тривалої наради журі конкурсу визначило переможців. Ними стали учні: Віталіна Пасічник (ЗОШ № 4), Марина Шевченко (економіко-правовий ліцей), Елеонора Шабатин (гімназія № 1), Андрій Кандиба (ДНЗ БПТУ ім. Павла Поповича). Серед студентів кращими визнано Настю Шашуріну і Іванну Слободянюк (гуманітарно-педагогічний коледж). Гран-прі конкурсу “Кобзарева зоря” було присуджено учню колегіуму Миколі Кузнєцову, який майстерно і зріло прочитав “Якби ви знали, паничі…”
Білоцерківська письменниця Галина Невінчана поділилася враженнями: “Коли я читаю Шевченка, мені стає страшно, наскільки влучно й актуально звучать його настанови сьогодні. Наче нічого не змінилося з тих часів, кожен написаний ним рядок пройшов крізь століття й ожив у нашому сьогоденні. Тому слова його безсмертні. Вони були своєчасними і актуальними для кожного українця тоді, і є такими зараз!”

Тетяна ВИГОВСЬКА

Волинь
Шевченківські дні відбулися 9 і 10 березня у Луцьку за участю представників обласної і міської влади, громадськості міста. 9 березня зібрання відкрив відомий поет, заступник волинської “Просвіти” Василь Гей. Слово про Кобзаря виголосила кандидат філологічних наук, доцент Волинського національного університету ім. Лесі Українки Ольга Яблонська. Поезії Великого Кобзаря українською та іноземними мовами декламували студенти ВНУ ім. Лесі Українки. Твори Шевченка виконав кобзар Володимир Горбатюк. Біля пам’ятника всі присутні співали “Заповіт”. Після мітингу в приміщенні Волинського обласного академічного театру ім. Т. Шевченка відбувся урочистий концерт за участю професійних і самодіяльних артистів. Наступного дня біля пам’ятника Т. Шевченку відправлено панахиду за участю священиків і Митрополита Луцького і Волинського Української Православної Церкви Київського патріархату Михаїла. Присутні поклали квіти до пам’ятника Кобзарю.

Микола КУЧЕРЕПА,
голова Волинської крайової організації ВУТ “Просвіта”,
професор ВНУ ім. Лесі Українки

Івано-Франківськ
Важко передати почуття і враження від побаченого на Шевченківських святкових урочистостях у Народному домі “Просвіта”.
Артисти купалися у зливі оплесків. Серед них учасники чоловічої хорової капели “Сурма” під керівництвом Б. Волосянка; дует “Калина” у складі Анни Якубовської та Маріяни Бідочко за акапельне виконання творів Шевченка; студенти Сергій Силич, Василь Обідняк, Настя Гаріджук, Надія Легун за виконання поезій Кобзаря.
Музичну Шевченкіану представили Надія Вівчарук та Ірина Куриляк, вихованки кандидата мистецтвознавства, лауреата Всеукраїнського конкурсу бандуристів, доцента Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Віолетти Дутчак, маленька бандуристка з музичної школи № 1 Даринка Когутяк і Назарій Петрунів із Клубу обдарованих дітей обласної “Просвіти”, хористи з “Червоної калини” та “Берегині”.
Зі вступним словом до учасників свята звернувся голова обласної “Просвіти” С. Волковецький, який наголосив, що Шевченко справді та постать, яка стала втіленням духу українського народу.
Слово про Кобзаря виголосила професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ольга Слоньовська, яка зазначила, що Шевченківське слово, творча спадщина та приклад його життя — це найвища Академія для нашого народу, у якій сконцентроване все: наша мова, історія, звичаї та традиції, етика та естетика, національна філософія, основи українознавства і державотворення, наша духовність, наше минуле, сучасне й майбутнє.
У залі були представлені виставки “Шевченко і Прикарпаття” П. Арсенича та “Вишивана Шевченкіана” Н. Синиці.

Михайлина БОДНАР,
завідувачка культмасового відділу Івано-Франківського облоб’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка

Житомир
“Борітеся — поборете!” — із цим закликом Великого Кобзаря прийшли 9 березня до його пам’ятника студенти держуніверситету ім. І. Франка. Розпочалося дійство літературно-мистецькою композицією. Вишколена сотня вояків українського війська завмерла в почесній варті. Лунали безсмертні вірші Тараса Шевченка й пісні на його слова. Представники обласної, міської влади й громадськість принесли квіти до підніжжя Поетові. Військові пройшли врочистою ходою.
Сьогорічну, 198-му річницю від дня народження Великого сина України, прийшли вшанувати просвітяни, представники політичних партій, численна громадськість міста.
Привертала увагу низка банерів із написами: “Фронт змін”, ВО “Батьківщина”, ВО “Свобода”, “Реформи і порядок”, “Удар”. Поруч у гурті майоріли їхні партійні прапори. Із-поміж них вирізнявся прапор житомирської “Просвіти”.
Із вступним словом виступив професор ЖДУ Віктор Мойсеєнко, закликавши не лише шанувати Великого Кобзара і його творчість, а й стояти на сторожі рідного слова, української культури та історії, духовності. Адже маємо великі проблеми в державній освіті всіх рівнів, і шкільній, і вишівській, через антиукраїнську позицію і дії українофоба — міністра освіти Табачника, який заповзявся скоротити в школах і вищих навчальних закладах години на вивчення нашої рідної мови, а предмет української історії викинути з програми взагалі. Триває нахабне переписування, за його наказу, шкільного курсу української історії та літератури.
Про деструктивний курс нинішнього уряду говорив голова обласної організації “Фронт змін” Геннадій Зубко. Представник ВО “Батьківщина” Олександр Радько звернув увагу на репресивний характер чинної влади стосовно лідерів ВО “Батьківщина” Юлії Тимошенко та “Народної самооборони” колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та інших урядовців.
Голова Житомирської “Просвіти” Святослав Васильчук зауважив, що саме від Тараса ми почали називатись українцями, а не южноросами, малоросами, малополяками, хохлами, як нав’язували нам колонізатори.
Вірші про Шевченка декламувала поетеса Марія Рудак. Самодіяльний хор ветеранської спілки “Журавка” співав пісні на слова Кобзаря, а також народні й патріотичні пісні.
Просвітяни роздали учасникам зібрання сотні ксерокопій публікацій із газети “Слово Просвіти”: “Зупинимо антиукраїнський шабаш Табачника”, “За нами — сила української правди” і публікації “Шлях до Тараса” С. Васильчука у місцевій пресі.

Святослав КАРПЕНКО

Луганськ
Традиційно на Луганщині в перші дні весни проводиться Шевченківська декада. За рішенням обласного просвітянського громадського Шевченківського комітету, активізованого наприкінці 2011 року, було організовано й проведено різноманітні заходи до 198-ї річниці від дня народження Великого Кобзаря. Це і традиційний обласний дитячо-юнацький творчий конкурс “Іду з дитинства до Тараса”, і численні літературно-мистецькі вечори, семінари, конференції, круглі столи в навчальних закладах, і урочисті збори громадськості на головному майдані Луганська біля пам’ятника Т. Г. Шевченкові.
Уранці 9 березня на площі зібралися керівники, викладачі й студенти базового просвітянського Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (до речі, єдиного в обласному центрі, який постійно публічно відзначає цю непересічну дату, ніби для інших луганських вишів, які очолюють “реґіонали”, Шевченка просто не існує), представники громадськості та політичних партій, що діють в області. Прийшли на поклін до Кобзаря і поклали квіти до підніжжя монумента й очільники Луганщини та обласного центру, вшанували Великого Тараса представники Шевченківського університету,  патріотично налаштовані луганці. Цікаво зауважити, що на площу до Тараса з власної ініціативи прийшли й студенти з країн Центральної Азії, Африки, Китаю.
Продовжилися урочистості святковим концертом, який організувала адміністрація ЛНУ імені Тараса Шевченка спільно з обласним управлінням культури та туризму. Дівчата й хлопці в українських національних строях танцювали, співали, декламували Шевченкові поезії. Завдяки молодим митцям усі присутні об’єдналися в єдиному патріотичному Шевченківському пориві. Хоча, як згодом виявилося, лише на якусь мить — влада лишилася сама по собі, політичні сили — окремо, громадськість — при своїх інтересах: влада сподівається підняти економіку без національної ідеї, політики кричали про вибори, а представниками громадськості взагалі знехтували, не давши їм сказати й слова про українського національного генія. Ця сумна ситуація вкотре засвідчила розшарування опозиції, що створює (імовірно, не тільки на Луганщині) небезпеку розколу в доленосну добу.
У цей же час у просвітянському приміщенні Українсько-канадського центру “Відродження” проводилося урочисте відкриття фінальної частини обласного Шевченківського конкурсу “Іду з дитинства до Тараса”, який просвітяни вшістнадцяте організовують спільно з Управлінням освіти і науки Луганської облдержадміністрації.
Учасників Шевченківського конкурсу привітав і неодноразовий переможець попередніх років, нині — студент ІІ курсу факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Максим Бучек, який прочитав “Заповіт” англійською, німецькою, французькою мовами.
Ще на підході до просвітянської зали всіх присутніх вражали високомистецькі роботи майстра народної творчості, народного художника Луганщини Юрія Шпирка з Краснодона — портрет Тараса Шевченка (виконаний з використанням металовиробів різних діаметрів) і картина “Козак Мамай” із різноманітного насіння злакових та бобових. Юрій Шпирко, а також майстрині з луганського міського клубу “Лівша”, які продемонстрували вишивану Шевченкіану, теж привітали учасників конкурсу.
Отож Шевченко для кожного свій і в кожному з нас — свій. Це показали вельми різноманітні, але поєднані спільною — Тарасовою — тематикою учнівські роботи. 56 читців і співаків, які 9 березня представили авторитетному журі своє бачення творів Кобзаря. Одинадцятикласниця з Білівської гімназії ім. М. Руденка Лутугинського району Марія Бондар крім Шевченківської поезії “Не нарікаю…” прочитала й вірш свого земляка “Сідай, Тарасе!”. Лунали вірші молодих поетес Еліни Габараєвої і Каріни Розмислової з Луганська, а особливе зацікавлення присутніх викликав вірш Анастасії Черванської (11 років) із Ровеньківської школи № 3. Учениця цієї ж школи Анастасія Лобинцева запропонувала присутнім поезію “Прости, Тарасе…” своєї землячки з Канева, голови канівського міського просвітянського об’єднання Віри Носенко.
Творчі династії митців-аматорів — Дмитра й Катерини Алефіренків із Троїцького, Тамари Смалько, Олени й Анни Шевченко з Нижньої Дуванки, що на Сватівщині, Олександри Говорової та її батька Вадима — шахтаря з міста Золотого, Олександра Цемкала (з мамою й бабусею) із села Металіст Слов’яносербського району, так само як і Кирило Швецов із села Арапівка Троїцького району, Наталія Смирнова з Красного Луча постійно беруть участь в нашому конкурсі.
Власні музичні композиції та пісні на поезії Великого Кобзаря представили Софія Лихачова з Алчевської гімназії ім. Христини Алчевської, Христина Самкова й Артем Пустовалов із краснолуцького міського Палацу творчості дітей та юнацтва. Десятирічна Вікторія Улянич із Веселогорівської ЗОШ Слов’яносербського району.
Усього у фінальній частині цьогорічного Шевченківського конкурсу в шести його номінаціях узяло участь понад 500 учасників, із них 244 — за напрямом “Художнє та декоративно-ужиткове мистецтво”.
Професійне журі конкурсу визначило переможців у різних вікових категоріях й нагородило їх пам’ятними подарунками від Центрального Правління “Просвіти” — “Кобзарями” Тараса Шевченка, електронною Шевченкіаною, словниками української мови. Надали призи також Управління освіти і науки Луганської облдержадміністрації, обласний “Фонд підтримки українських ініціатив” (голова — Дмитро Снєгирьов) і фонд депутата Луганської міської ради Ігоря Ліскі.
Завершуючи церемонію нагородження, голова Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” Володимир Семистяга зачитав вітання всім учасникам від голови Товариства, народного депутата України Павла Мовчана, переказавши його настанову: “Тарас Шевченко нам потрібен як національний поводир, щоб не загубитися в глобалізованому світі”. Усі присутні вдячні Центральному Правлінню й особисто Павлові Мовчанові за вагому матеріальну й технічну підтримку цьогорічного конкурсу.

Прес-центр Луганського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка

Ужгород
У День народження вірного сина України — Тараса Шевченка національно-демократичні сили обласного центру Закарпаття підняли синьо-жовтий стяг над бронзовою постаттю Пророка України як символ єднання та національної згуртованості українців.
Ініціатори заходу — Закарпатське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка й Закарпатська обласна організація Української народної партії (УНП). Також у проведенні свята взяли участь представники обласних національно-демократичних організацій “Собор”, “Наша Україна”, НРУ та “Батьківщина”.
Захід розпочався покладанням квітів до підніжжя пам’ятника Кобзареві та декламуванням творів поета.
“Гуртувати українців та шанувати традицію”, — таким основним закликом керувалися промовці під час урочистостей. Вони наголошували, що з року в рік наш Пророк невтомно закликає до об’єднання. “Прикро, що навіть обласна влада не змогла належно зорганізуватися і покласти квіти Кобзареві у його справжній День народження, а не на 2 дні раніше”, — з обуренням зауважив ведучий свята, голова Закарпатського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Володимир Піпаш.
Основною “фішкою”, за задумом активістів, стало підняття на гелевих кульках синьо-жовтого державного прапора над скульптурою Тараса Шевченка, адже національний стяг — символ єднання багатонаціонального Закарпаття.
“Ми повинні бути патріотами, поважати себе як націю. Кобзар хотів справедливості, добробуту для нащадків, прагнув, щоб Україна була рівною серед інших світових держав. Він сам став знаковою постаттю не лише української, а й світової літератури, здобувши право на безсмертя”, — наголошували учасники акції, серед яких зі змістовними промовами виступили: заступник голови обласної ради Андрій Сербайло, член Ради Закарпатської УНП, голова Закарпатської обласної спілки ошуканих вкладників СРСР Андрій Сойко.
Вшанували Поета публічними читаннями творів Микола Гнатюк, Марія Добра, Віталій Горват та Ксенія Хоменко.
Завершилося свято молебнем, який провів єпископ Ужгородський і Закарпатський Кирил УПЦ КП і виступом хору Греко-Католицького Кафедрального Собору під керівництвом Ярослава Кирлика.

Краматорськ
Індустріальний український Донбас вплів і свою квітку у вінок шани й любові до славного сина України Тараса Шевченка. Люди прийшли і до мармурового пам’ятника в Донецьку, і до скромних, та не менш значимих пам’ятників Великому Українцю у Слов’янську, Краматорську, Горлівці та інших населених пунктах Донецького краю. 9 березня у Краматорську у Шевченківському сквері біля пам’ятника Тарасу Шевченку зібралися освітяни, громадські активісти, патріотично налаштована молодь. Працівники освіти привели до батька Тараса діток-школярів із букетами квітів. Учні натхненно читали життєдайні рядки безсмертних поетових творів, що Божою іскрою добра і правди вливались у їхні молоді та світлі душі.

Василь НОВОРИНСЬКИЙ,
м. Краматорськ
Донецької обл.

Хмельницький
“Живи, Кобзарю, в пам’яті людській” — таку назву мав Хмельницький міський фестиваль-конкурс читців, що відбувся в Народному Домі “Просвіти”. Організатори — управління освіти й правління “Просвіти” Хмельницького.
У цьому заході взяли участь учні шкіл обласного центру. Особливість цьогорічного конкурсу — представлення тих поезій із “Кобзаря”, які не передбачені шкільною програмою.
Як зазначили окремі конкурсанти, вони відкрили для себе нового Шевченка, який, як ніхто інший, вчить їх любити свою Україну.
Переможцями стали: Ростислав Шелест (СЗОШ № 8), Сергій Войтюк (СЗОШ № 30), Каріна Нижня (НВО № 5), Олеся Грищук (ліцей № 17), Олександр Івасенко (ЗОШ № 21), але відзначили всіх учасників конкурсу-фестивалю.
Кращі з кращих узяли участь в авторських програмах голови міської “Просвіти” Зої Діденко на ХОДТРК “Поділля-Центр” “Свою Україну любіть” і “Подільський передзвін”.

Власкор.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment