Ми проти «Табачної» контрреволюції»

Нас, членів “Лексеми”, дуже схвилювала публікація “Табачна” контрреволюція” (“СП”, ч. 8 за 2012 р.). На жаль, зараз усе робиться для того, щоб нічого українського в Україні не залишилося. Загляньмо в підручники української мови й літератури. Читати їх без словників неможливо: суцільні спеціальні терміни, іншомовні слова. І коли старші вчителі розповідають, що раніше творчість Т. Шевченка вивчали цілу навчальну чверть, нам не віриться. Тепер вчимо 2-3 імені за один урок.
Що ж, вчімо замість рідної іноземні мови. За кордоном буде легше спілкуватися, адже рано чи пізно нам, молодим, дорога туди. Вдома ні роботи немає, ні можливості реалізуватися. Підніматимемо економіку сусідів — до цього нас спонукає влада. А щоб ностальгія не мучила — закамуфлюємо свою історію. Без її знання легше адаптуватися в чужому світі. Не хочеться вірити, що “табачники” від слів перейдуть до практики. І ми, лексемівці, робимо все можливе, аби довести, що так неправильно.
Минув місячник української мови в нашому Сватівському районі, в нашій школі. Ці дні промайнули в єдиному пориві: “Плекати в серці кожне гроно, прозоре диво калинове…” Від першого до останнього дня місяця святковий настрій панував у стінах школи. Просвітяни-лексемівці під керівництвом Т. І. Смалько та О. В. Шевченко не лише продумали і спланували кожен захід, щоб “оживити” й охопити театральною, декламаторською, вокальною участю всіх учнів школи.
Розпочався місячник тематичною лінійкою “Українська мова — диво калинове”.
Вдалими були конкурси. Ось, скажімо, “Лінгвістичний паркан” (конкурс творчих робіт). На справжній пліт школярі мали право причепити власні казки, вірші, лінгвістичні дослідження, малюнки, ребуси, кросворди. Учні старших класів змагались у створенні презентацій “Вивчаємо творчість українських письменників”. Переможці (Н. Шапталова, І. Матвієвська) зуміли довести не лише свої мовознавчі, літературознавчі здібності, а й відмінне володіння комп’ютерною технікою.
Творче об’єднання “Лексема” будувало свою роботу так, щоб жоден учень не залишився без уваги. Мовна гра “Веселий ярмарок”, шкільний диктант “Наша мова калинова”, конкурс на кращого оратора “Поетами народжуються, ораторами стають”, конкурс почерків, конкурс на кращий зошит…
Постійно проходить Всеукраїнський конкурс для вчителів на кращу розробку уроку з використанням інноваційних освітніх технологій. Олена Віталіївна Шевченко створила кілька таких уроків. Це уроки майбутнього: щире слово й пісня, незвичайні завдання і простота засвоєння знань, легко, доступно й наочно.
Окраса місячника — свято рідної мови “До мови доторкнемося серцем”. Театралізоване дійство, де сміх і радість межували зі щемом в очах, де багатостраждальні долі людей зливалися з долею мови. Тужливі пісні, оптимістичні вірші й читання прозових текстів. Історія розвитку мови постала перед глядачами, мешканцями селища, то було справжнє торжество красивої, милозвучної української мови.
Ми боремося із суржиком, впроваджуючи і в школі, і в селі справжні цінності й здобутки рідної мови. Можливо, наш внесок у просвітянську роботу невеликий, але якщо зібрати докупи зусилля всіх небайдужих в Україні, це буде могутня сила в протистоянні “табачним контрреволюціям”.

Представники творчого об’єднання “Лексема” Нижньодуванської ЗОШ І—ІІІ ступенів Луганської обл.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment