Геноцид культури, або як обскубти курку, що несе золоті яйця?

Президенту України
Януковичу В. Ф.
Прем’єр-міністру України
Азарову М. Я.
Голові Верховної Ради України
Литвину В. М.
Голові Київської міської ради
Попову О. П.

Відкритий лист

Доводимо до Вашого відома, що Постановою Національної комісії з регулювання ринку комунальних послуг № 116 від 30.09.2011 року художники, як споживачі комунальних послуг, були віднесені до категорії “Інші споживачі”, що мають сплачувати 980 грн. за одну Гкал. спожитого тепла. Це стало порушенням Постанови Кабінету Міністрів № 1539 “Про підтримку діяльності творчих спілок та книговидавничої справи”, відповідно до якої творчі спілки сплачували за комунальні послуги за тарифами, визначеними для населення. Членам Національної спілки художників України незаконно підвищено тарифи на комунальні послуги за творчі майстерні, що безпідставно були прирівняні до підприємств, фінансовий оборот яких складає сотні тисяч, а то й мільйони гривень. Усупереч Закону України “Про Національні творчі спілки”, який визначає статус творчого працівника, Національна комісія з регулювання ринку комунальних послуг прирівняла художників до підприємців та бізнесменів. Кількість Гкал, порушуючи нормативи, визначається за бажанням теплонадавача від 2,5 до 5 Гкал. Не важко підрахувати, що залежно від площі, за тепло треба сплатити від 3000 до 6000 грн, що неприпустимо багато. Така ціна непідйомна для художника. Ми вважаємо, це засіб тотального тиску на митців.
Таким чином, застосовуючи фінансові репресії щодо художників, реалізовується політика на знищення матеріальної бази Національної спілки художників України.
Творчі майстерні — власність НСХУ (Національної спілки художників України) і збудовані за кошти художників. Соціальний статус творчого працівника визначено Законом України “Про Національні творчі спілки України”. За жодних умов творчі працівники не можуть бути прирівняні до підприємців. Художник — творець національних художніх цінностей.
Доробок митців досить вагомий: це десятки пам’ятників, які утверджують національну українську ідею в художніх образах, відтворюють пам’ятки національної культури, серед них Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, церква Богородиці Пирогощі, десятки новітніх храмів, а також сотні Всеукраїнських і міжнародних виставок, що створюють духовне середовище сучасних міст і формують позитивний образ України в світі… Культура: і мистецтво — найвища дипломатія у міжнародних державних відносинах.
Незважаючи на це, чиновники фінансово тиснуть на митців, ніби не розуміють, що культура це не бізнес і потребує захисту держави. Позбавлення художників робочого місця, це, по суті, — заборона праці, на відміну від чиновника, який за своє робоче місце з власної кишені не платить. Вважаємо це антидержавним злочином, за який доведеться відповідати не тільки перед історією, а й перед Законами України за руїну духовної культури.
Давно зрозумілі методи рейдерського захоплення приміщень. Перша стадія — виставити власнику непомірні тарифи за комунальні послуги і довести його до банкрутства. Прирівняти творчих працівників до підприємців та бізнесменів, застосувавши до них фінансовий прес. Художники, позбавлені місця роботи і будь-якої державної підтримки, не здатні сплачувати комунальні послуги за комерційними цінами. За три місяці художників через суд, як боржників, повикидають з їхніх майстерень, а приміщення захоплять рейдери.
Сьогодні ця політика суперечить ідеї Київської міської ради про відкриття в столиці 100 мистецьких галерей. Панове, не поспішайте цього робити! Завтра в них нічого буде показувати.
Такого не знає жодна країна Європи, де існують подібні творчі об’єднання та професійні гільдії. Існування спілок — братств — цехів музикантів, кобзарів, ковалів, гончарів, малярів — мають глибинну, різнобічну традицію. Підтримка творчих організацій митців є політикою кожної держави в гуманітарній сфері. На противагу здоровому глузду політика на винищення творців мистецтва стала ганьбою України.
На наш погляд, конфлікт може бути вирішено, тільки виконуючи чинну Постанову Кабінету Міністрів № 1539, яку Національна комісія з регулювання ринку комунальних послуг не має права відміняти.
У зв’язку з вищезазначеним, члени Національної спілки художників України заявляють свій протест і готові до протестних акцій у центрі Києва.
Ми вимагаємо визнати Національну спілку художників України, підрозділи Спілки, виставкові зали та творчі майстерні об’єктами культури, якими вони є насправді, та встановити оплату комунальних послуг за тепло і енергію, визначену для населення. А також звільнити творчі Спілки як об’єкти культури від сплати за землю.
Чим здивувати світ, коли Україна не має вдосталь своєї нафти і газу, не виробляє конкурентоспроможної техніки? Окрім зброї, що експортується в малорозвинені країни, Україна може про себе заявити в світі гастролями відомих хорових і танцювальних колективів, яких чиновники викидають із репетиційних приміщень, солов’їними голосами наших співаків та музикантів, непотрібних Україні, проте бажаних світові, а також творчістю українських художників, які є золотими руками нації, шанованих на міжнародних виставках. Вони підкорюють світ!
Шановні керівники держави! Відбувається геноцид культури. Не обскубуйте курку, яка несе золоті яйця!
Просимо звернути увагу на проблеми розвитку мистецтва і становище художників у нашій країні та підтримати культуру, яка була, є, буде невід’ємною ознакою високорозвиненої Європейської держави.

В. І. ГУРІН, академік НАМУ, професор, народний художник України; В. І. РИЖИХ, академік НАМУ, народний художник України, лауреат міжнародних премій; В. М. ПРЯДКА, академік НАМУ, народний художник України, лауреат Національної державної премії ім. Т. Шевченка; В. К. ШОСТЯ, член-кореспондент НАМУ, народний художник України; В. І. ПАСІВЕНКО, народний художник України, лауреат Національної державної премії України ім. Т. Шевченка; М. А. СТОРОЖЕНКО,академік НАМУ, народний художник України, лауреат Національної державної премії України ім. Т. Шевченка; А. І. МЕЛЬНИК, генеральний директор НХМУ, народний художник України; В. І. БАРИНОВА-КУЛЕБА, член-кор. НАНУ, професор, народний художник України; Т. В. КАРА-ВАСИЛЬЄВА, член-кореспондент НАМУ, доктор мистецтвознавства, лауреат Національної державної премії України ім. Т. Шевченка, заслужений діяч мистецтв України та ін. Усього 47 підписів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment