Весняні обряди на Київщині

img_0950
Переселенці з с. Чапаївка Чорнобильського району під час проведення обряду “Проводи русалки”

Олексій ЗАЄЦЬ

Село Харомне розкинулося на півночі Київського Полісся, майже на кордоні з Білоруссю, за річкою Прип’ять і тому його мешканців називають заріченці. Частина населення — вихідці з Чернігівської області, частина — вихідці з Білорусі. Про це свідчать історичні джерела та те, що сусідні села називали хароменців “литвинами”, так у нас називають білорусів. Спочатку село називали Харомне, а коли прийшла радянська влада, його перейменували в Затонське, а згодом на Чапаєвку. Тепер воно мертве, оскільки місцевих мешканців виселили після аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Мої записи здійснені у 2000—2009 роках від переселенців с. Харомне, які тепер живуть у с. Людвинівка Макарівського району Київської області. За спогадами літніх жінок, їхнє рідне село мало різні звичаї. Розповім про обряди та деякі наспіви весняного періоду, оскільки вони збереглися найкраще.
Весняний цикл с. Харомне умовно можна поділити на три етапи: зустріч весни, обряд водіння стріли, проводи русалок.
Зустріч весни не приурочували до певної календарної дати, а орієнтувалися на зміни в природі. Опитані кажуть: “Вєсну сустрєкалі, калі снєг пачнє сходіть”. Перше виконання веснянок супроводжувалося спеціальними діями. Дівчата на пагорбі за селом навхрест клали солому, вчотирьох ставали одна навпроти одної і починали “вєсну спєваті”.
Ой на нашам й астравочку,
Качечка й нєсєця,
Нє буть мєнє й у сьом сєлє,
Так мєнє здаєця.
Ой млін мєлє, ой млін мєлє,
Кальосамі вєрнє,
Пітаєця казак дєвкі,
Чи пайдєш за мєнє.
Ой нє пайду я, казаче,
З далєкого краю,
Будєш біті ще й лаяті,
Я роду нє маю.
Обряд цей, як виявилося, походить із сусіднього села Городчан. Важливо, що для цього обряду брали не яку-небудь солому, а перший сніп, яким улітку зажинали жито. Цей сніп зберігали до коляд і ставили на покуті. На Водохреще його виносили в комору й тримали там до весни. Після зустрічі весни дівчата спалювали солому в печі й влаштовували спільну трапезу.
Обряд “Проводи стріли” приурочений до свята Благовіщення (7 квітня). У ньому брали участь заміжні жінки старшого віку. Збиралися вони в центрі села, бралися за руки і починали обходити село, співаючи таку пісню:
Лєтєла стрєла дай уздовж сєла
Да в нєдєлю рано, дай уздовж сєла,
Да вбіла стрєла вдовіного сина
Да в нєдєлю рано, вдовіного сина.
Від виконавців, які жили на різних кутках села, я записав кілька варіантів наспівів, які відрізняються за темпом і манерою виконання. Можливо, це пов’язано з їхнім походженням. Після обходу всього села водили хороводи. Основним хороводом у цьому селі є “Васільок”.
Ой Васілю, ой Васілю, Васєльочку,
Ой Васілю, Васєльочку,
Росудалий мой цвєточку,
Росудалий мой цвєточку.
В пєрвом садє цвєт саділа,
В пєрвом садє цвєт саділа.
Закінчувався весняний сезон у с. Харомне обрядом проводів русалок, який відбувався через тиждень після Трійці в понеділок. Удень жінки плели вінки з гілок осики, щоб відлякувати нечисту силу. В місцевих віруваннях русалками вважають утоплеників, дітей, що померли нехрещеними, та всіх людей, які померли на русальному тижні. Русалок проводжали увечері після приходу худоби з поля. Для цього всі мешканці збиралися в центрі села та зі спеціальними піснями ішли на кладовище.
Я русалочку правєду,
Ще й асінаю заламню,
Шоб русалачкі нє хаділі,
Наших парабков нє любілі.
Ох правєду русалкі да ямкі,
Сама вєрнусє да мамкі.
Із цими піснями тричі обходили кладовище, а потім могили так званих русалок. Перед входом на кладовище на стовпах розпалювали вогнища. Під час проводів русалок, крім русальних пісень, могли також виконувати різні веснянки. Це був останній день співу веснянок. Обряд закінчувався спільною трапезою, після якої молодь влаштовувала різні ігрища: палила вогнища і стрибала через них, хлопці лякали дівчат, обливали їх водою…
Хоча записи зроблені вже від переселенців із Чорнобильського району, жінки добре пам’ятають рідні звичаї, детально про них розповідають і співають відповідні пісні. Це свідчить про те, що в минулому ці жінки були безпосередніми учасниками весняних обрядів. А ще хочу зазначити, що весняні звичаї добре знали жінки, народжені до 1930-х років.
Весняний сезон села Харомне досить розгалужений. Він складається з трьох основних етапів, кожний із яких виокремлює певний календарний період: перший етап — початок весни, який трактувався як важлива зустріч; другий етап — розквіт на Благовіщення з обов’язковими хороводами; третій (кінцевий) етап, пов’язаний із проводами весняного календарного періоду та поминальними обрядами.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment