Радіймо, святкуймо, любімо!

img_0125Великдень для українців віддавна найвеличніше свято (на відміну від Західної Європи, де таким є Різдво). Свято воскресіння Христа ввібрало в себе і дохристиянські традиції народу, і під впливом християнства огранилося. Нині триває наповнення його сучасними формами. Наприклад, щороку встановлюються нові й нові рекорди України, пов’язані з Пасхою. Пригадаймо найбільшу паску, випечену в Донецькій області, найбільший святковий кошик в Івано-Франківській області, вишите великоднє яйце майстрині Тетяни Протчевої тощо. Приємно, що традиція “великодніх рекордів” триває, і навіть сьогодні повсюдно кияни і гості міста мають змогу надибати пасхальні дива…

Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

Так, на ІІ Благодійному ярмарку “Великодній кошик” у Києво-Печерській лаврі встановлено новий рекорд України — “Квіткову писанку” із живих троянд заввишки 2,5 метра та вагою чи не півтонни. На її виготовлення використано 7343 червоних і жовтих троянд, гілочки туї та 10 кілограмів моху. Кольори обрано невипадково: червоний символізує страждання через розп’яття Ісуса Христа, жовтий та зелений — радість і життя.
На ярмарку всі охочі брали участь у різноманітних майстер-класах із писанкарства, вітражного розпису, гончарства, власноруч декорували великодні кошики квітами. Захід спрямований насамперед на допомогу дітям, усі зібрані кошти підуть на операції двом тяжкохворим підліткам.
А біля Українського дому — 26 метрових гіпсових писанок. Унікальний орнамент кожної — своєрідна візитівка певного регіону України. Четвертий рік поспіль Український дім проводить Благодійний великодній ярмарок, якому цього року надали статус національного.
— У нас представлено підприємства харчової промисловості і народних майстрів із двадцяти областей України. Спільно з благодійним фондом “Приятелі дітей” ми організували роботу майстерні з писанкарства і флористики. На відкриття запросили дітей із дитячого будинку “Оберіг” м. Богуслава і школи-інтернату № 12 м. Києва, які активно брали участь у майстер-класі. Ця майстерня працюватиме протягом трьох днів, — розповіла організатор ярмарку Інна Гайдей.
Тут можна побачити не тільки українські традиції святкування Великодня, а й особливості святкування в інших православних країнах: у Сербії, Білорусі, Грузії, Росії, Греції, Болгарії, Румунії. Наприклад, особливість білоруської Пасхи — ходіння волочобників, які співали різні пісні. “Волочобним” називався сам подарунок, який давали за вітальні пісні. Волочобники вітали господарів зі святом, бажали їм здоров’я, достатку, гарного врожаю в полі. Їхні пісні — гімн весні, сонцю, теплу. У Сербії влаштовуються “яєчні бої” — хто у кого розіб’є фарбоване яйце. В одному селі навіть проходить “Світовий чемпіонат з яєчного бою”. Традиційна великодня забава всіх дітей Європи — “гра навбитки” фарбованими пасхальними яйцями — в сербському селі Мокрина переросла у спражній дорослий чемпіонат. Щорічно, на Великдень, у цей населений пункт з’їжджаються туристи: хто подивитися святкову забаву, а хто — взяти участь у битві яєчних титанів.
А у сквері біля театру Івана Франка ще один справжній сюрприз — “Великодні дерева”, на яких рекордна кількість писанок — 30 тисяч! Найпершу писанку символічно причепив голова оргкомітету Ігор Добруцький (ГО “Столичні ініціативи”). 15 квітня тут відбувся грандіозний “Фестиваль диво-писанки”, на якому урочисто представили писанку розміром 3х4, та довгоочікуваний парад вишиванок. Член оргкомітету Анастасія Куц розповіла, що в День Незалежності планується влаштувати справжній український карнавал писанок. Нині є 22 чотириметрові яйця, їх розвезли по регіонах України, де найкращі художники розмальовують писанки у своєму стилі. Яйця виготовили у Києві зі скловолокна, з якого будують катери. Цей матеріал дуже легкий і міцний. Вага такого яйця близько 80 кг. 22 писанки побачать на День Незалежності, у кожної буде своя платформа, на якій  її везтимуть.

* * *
Розповідаючи про Великдень, варто заглибитися у традиції писанкарства, які сягають дохристиянських часів. Яйце несе в собі таїну природи. Його округлість нагадує земну кулю, форма і колір жовтка — сонце. Ця схожість вселяла людині віру в особливу надприродну силу. Життя укорінювало віру в небесне світило — Сонце. Мистецтво виготовлення писанок стало вже традиційним і передавалося з покоління у покоління. Узори писанок — із реального світу, але передані за допомогою різних символів рослинного, тваринного світу, побуту, таємниці зірок тощо.
Сьогодні майстер-класи з проведення писанкарства дуже популярні і в  дітей, і в дорослих. Бажання долучатися самим до цих дійств пов’язане з самоідентифікацією. На одному з таких майстер-класів у Національному центрі народної культури “Музей Івана Гончара” ми, озброївшись писачками, спробували розмалювати великодні яйця. Можу вас запевнити, для цього не потрібно мати талант художника, головне — зрозуміти техніку.
Цікаво й те, що пересічні люди, виготовляючи писанку, несвідомо обирають візерунок, який зазвичай притаманний саме їхньому регіону, тобто інформація відкладається на генетичному рівні.

Олена СТЕПАНЧЕНКО, старший науковий співробітник НЦНК “Музей Івана Гончара”:
— Писанка — оберіг, що захищає людину, яка її створює, або людину, якій її дарують. Писанку малюють на повному сирому яйці. Вважалося, що з яйця творився світ. Із жовтка утворилася Земля, з білка — повітря, а зі шкаралупи — вся оболонка землі. Сире яйце — своєрідна губка, що вбирає в себе енергетику людини і настрій, із яким вона малює. Тому обов’язково під час малювання писанки мав бути гарний настрій, майстрині молилися перш ніж розпочати роботу.
Писанки з рослинними, геометричними орнаментами мають свою символіку. Наприклад, рибки, вода, хвильки — символи здоров’я, солярні знаки (зірочки, безкінечники, сигма) — символи благополуччя. Цікаво, що кожна краплиночка, будь-який елемент має значення. Якщо маленькі крапинки, то казали, що це сльози Божої Матері, або зернятко, яке проросте, тобто якась гарна новина у майбутньому. Якщо на писанці зображена решітка — це оберіг від усього злого. Серед тваринних символів переважно зображували оленів з розлогими рогами, на яких, вважалося, тримається сонце. Коні — уособлення багатства, добробуту, здоров’я.
Якщо писанки дарували хлопцям, то на ній були рослинні орнаменти, наприклад, дубові листочки як символ мужності, сосонки — символ вічної молодості. Молодим дарували писанки яскравих кольорів — червоного, помаранчевого, жовтого, а старшим людям — синього, бордового, чорного. Усі кольори мають різне значення. Писанка чорного кольору — з одного боку це колір багатства, достатку, тому що родюча земля, а з іншого — це колір потойбічного світу, який символізує зв’язок із померлими, культ предків. Синій — колір здоров’я, чистоти, духовного піднесення, а з іншого боку — потойбічного світу, бо душі померлих відлітають на небо.
Орнаменти писанок не можна було порушувати, вони передавалися з покоління до покоління. Адже якщо порушується якийсь елемент, то він уже втрачає свою силу.
Важливо, що майже у кожному селі був свій орнамент, який вирізнявся з-поміж інших. У Західній Україні складніша філігранна робота, точні геометричні фігури, багато дрібних деталей і яскраві кольори. У Центральній Україні — масштабніші малюнки, рослинна орнаментика й темніші кольори.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment