Бульдозером — по Андріївському узвозу

img_0562Руїни до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО не заносять

Столична громадськість уже не перший рік добивається внесення Андріївської церкви до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, але за правилами цієї організації, всі об’єкти, що вносяться до реєстру, повинні мати відповідний вигляд, конструкції повинні бути надійними, а інтер’єри — відреставрованими. Довкола пам’ятника має діяти буферна зона, в якій заборонено вести будь-які будівельні роботи. Держава повинна забезпечувати дотримання цих вимог, але це —  не про Україну. Тому пропозиція була відхилена комісією ЮНЕСКО через порушення норм охорони та використання цього пам’ятника історії і архітектури.

Подзвін уже лунає?

Існує легенда, згідно з якою місце, де тепер тече Дніпро, було морем. Коли св. Андрій Первозванний прийшов у Київ і встановив на горі, де зараз стоїть Андріївська церква, хрест, то все море спливло униз. Але частина його залишилася і сховалася під Андріївською горою. Пізніше, коли тут побудували церкву, під престолом відкрилася криниця. В Андріївській церкві нема дзвонів, тому що, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила Київ.
Чи не пролунає за таких варварських руйнацій наших святинь подзвін по історичній минувшині, по нашій національній пам’яті? Чи не заллє нас, нерозумних, водами безпам’ятства? Схаменімося!

Класика вічна. У нашого генія Миколи Гоголя в комедії “Ревізор” є такий епізод. Городничий, дізнавшись, що до міста начебто приїхав ревізор зі столиці, негайно, окрім інших розпоряджень, наказує повалити паркан на центральній вулиці, мовляв, чим більше всього поламано, тим краще видно роботу чиновництва. Схоже, лаври гоголівського героя не дають спокійно спати новітнім городничим. А “ревізором” у цій ситуації є Євро—2012. Адже саме до футбольного чемпіонату начебто затіяли так звану реконструкцію Андріївського узвозу.

Петро АНТОНЕНКО
Фото Олеся ДМИТРЕНКА

Досить дивним є “осучаснення” найдавнішої вулиці столиці, якій понад тисячу літ. Вулиці, що колись поєднувала серце Києва — Старокиївську гору, місто Володимира, з Подолом. Чи впишуться в її образ модерні “реставрації”? Чи варто міняти знамениту бруківку, яка сама вже частина історії? Чи тільки тут потребують заміни зношені комунікації, які за десятиліття “добиті” по всьому місту, адже прокладені ще за радянських часів? І все це задля тритижневого турніру?
Утім, не “вішаймо всіх собак” на Євро. Схоже, вже після чемпіонату доведеться розбиратися, що треба було робити задля турніру, а що “робилося” під його прикриттям. Колотнеча довкола Узвозу виходить за рамки спортивного дійства. Натомість вписується у дерибан столичних земель, руйнацію історичних пам’яток і побудову на їхньому місці помпезних споруд — символів “епохи дикого капіталізму”.
Черговий гучний скандал вибухнув на початку минулого тижня. На Андріївському узвозі напередодні знесли три будинки, зокрема й пам’ятку історії. Усе це трохи нижче Музею Булгакова. Тут, між будинками 12 і 18, виріс паркан, за яким на руїнах почали чергове будівництво. І дуже масштабне: планувалося спорудити офісний центр, 11-поверховий готельний комплекс із паркінгом на понад 400 автомобілів, рестораном. І загалом під приводом “реконструкції” вулиці, насамперед мереж, розпочато масштабну забудову Андріївського узвозу.
Новобуд (до речі, під боком у академічного театру “Колесо”) затівало столичне ТОВ “Андріївська Плаза”, що входить до “ЕСТА Холдингу”, який є частиною величезної імперії Рината Ахметова “СКМ”. Ще 2005 року ТОВ “Андріївська Плаза” отримало від міської влади в оренду майже гектар землі між Андріївським узвозом і вулицями Боричев Тік та Фролівська, терміном на 5 років. Позаторік термін оренди продовжили на 15 років. На цьому місці була фабрика “Юність”. Так ось, разом із демонтажем старих фабричних корпусів тихенько знесли і будівлі, які виходили фасадом на Узвіз.
Далі події розгорталися як у детективі. Зі Страсного вівторка почалися акції протесту представників громадськості. У середу терміново збирається засідання містобудівної ради для обговорення ситуації довкола Андріївського узвозу. Голова КМДА Олександр Попов заявив на раді, що ключова проблема в чинному законодавстві про містобудування. Справді, новий закон значно обмежив компетенцію місцевої влади щодо надання дозволів на будівництво і контроль за ним. “Практично у нас таких функцій сьогодні немає, це компетенція міністерств, відомств, Кабміну”, — зазначив на засіданні голова. А міська влада лише за фактом початку будівництва може втручатися в ситуацію, залучати правоохоронні органи, Держінспекцію архітектурно-будівельного контролю, щоб припинити сумнівні забудови. Міська влада за підтримки судів і правоохоронних органів уже домоглася повернення громаді міста близько 2 тисяч гектарів земель, що передали з порушеннями під приватну забудову. Сьогодні у судах розглядається близько 90 справ щодо зупинення будівництва і повернення місту земельних ділянок.
А коли йшлося конкретно про Андріївський узвіз, голова КМДА заявив, що 99 % землі тут уже належить забудовникам. Контроль за станом історичних пам’яток передано Міністерству культури.
Ще незрозуміліша ситуація зі скандальним знесенням будинків, зокрема під номером 10-А. Міська влада стверджує, що не давала дозволу на його знесення, це справа Мінкультури. А в Міністерстві культури заявили, що цей будинок, зведений 1978 року, не є історичною пам’яткою. Згодом з’ясувалося: 1978-го тут звели будівлю на місці і за планом будинку, спорудженого понад 100 років тому, отже, вона має історичну цінність.  Так само можна знести Михайлівський Золотоверхий Собор, оскільки йому немає 20 років і він просто відтворює давньоруський храм. У Міністерстві відповіли, що не давали дозволу на будівництво новітніх офісів на Узвозі.
Відхрестилися від скандального будівництва і в мерії. Заступник голови КМДА М. Кучук заявив, що забудовник комплексу “Андріївський” взагалі не узгоджував із міською владою проект будови. Ще далі пішов головний архітектор Києва С. Целовальник, заявивши, що в спорудженні торгово-офісних гігантів на Узвозі не бачить нічого страшного, і згаданий комплекс “може вписатися” в архітектуру вулиці.
А компанія-забудовник заявила, що проект будівництва комплексу  узгоджено з міською владою.
Кияни, яким набридло вислуховувати цю “перестрілку”, влаштували акцію протесту навпроти офісу компанії Ахметова (Десятинна, 3-а). Сотні громадських активістів позносили будівельне сміття під офіс, вимагаючи припинити руйнацію Узвозу. Вимоги учасників акції досить рішучі:
— порушення кримінальної справи та притягнення до відповідальності всіх винних посадовців, які допустили руйнування будинків;
— відставка всіх керівників, які відповідають за захист культурної спадщини Києва;
— створення незалежної комісії з києвознавців, архітекторів, митців, які розроблять проект збереження та розвитку Узвозу як культурного центру Києва;
— внесення до закону про містобудування жорсткої відповідальності забудовників за порушення;
— негайне скасування Київрадою землевідведень, які загрожують новими варварськими забудовами у столиці.
Під час акції сталася сутичка з міліцією, один зі співробітників “Беркута” так штовхнув учасницю акції, що вона втратила свідомість і “швидка” забрала її до лікарні.
Протести мали результат. Уже наступного дня на ситуацію зреагував Ринат Ахметов. Він заявив, що будівництво центру “Андріївський” — помилка його компанії і пообіцяв відновити зруйновані історичні будівлі і відмовитися від спорудження висотного комплексу. На цьому місці спорудять малоповерхову будівлю, яка впишеться в архітектуру Узвозу. Це будівництво почнеться лише після громадських слухань і публічного затвердження проекту. До такого висновку в компанії прийшли нібито ще в березні, але, не врахувавши думки киян, чомусь потрощили старовинні будівлі. Ахметов навіть подякував усім небайдужим, хто вболівав за історичну спадщину столиці, і пообіцяв допомогти міській владі у відновленні Узвозу.
Невже конфлікти вичерпано? Не поспішаймо. Ми пройшли з фотокамерою поруйнованим Андріївським узвозом від Старокиївської гори до Подолу —  ніби після бомбардування. А тут же мешкають люди, багато творчих майстерень і різноманітних закладів. Узвіз аж тріщить від реву техніки та ламання чергових споруд. Саме під час нашої “екскурсії” трощили будинок  № 28.
Ситуацію довкола Андріївського увозу для “Слова Просвіти” коментує голова Комісії Київради з питань культури і туризму Олександр БРИГИНЕЦЬ.
— Голова КМДА Олександр Попов заявив, що майже всю територію узвозу вже передано в приватні руки (очевидно, ще до нього), а міська влада наполегливо бореться з незаконними забудовами і за повернення місту земель, сумнівно переданих приватним структурам.
— Голова КМДА дещо лукавить, заявляючи, що все вже роздано. У власності міста залишається чимало об’єктів на Узвозі: муніципальний театр “Колесо”, ще не добудований Театр на Подолі, Музей Булгакова, творчі майстерні. Інша річ, що міська влада, замість відстоювати власність громади, потай готує розпродаж нових об’єктів. Наприклад, готується до продажу (отже, знесення) будинок, яким користується Спілка художників, де розташовані майстерні митців. Це дім № 36.
— Він уже накритий сіткою, начебто для реставрації. А щодо ситуації довкола скандального будівництва, розпочатого структурами Ахметова, то вона начебто владналася?
— Побачимо, що ще вони там будуватимуть. Але й окрім цього на Узвозі планують будівництво понад десятка споруд, зокрема висотних комплексів, або вже на звільнених місцях, або на місці існуючих будинків.
— Один із таких — будинок № 18, де були майстерні художників. Забудовники запевнили нас, що його не зноситимуть…
— Правоохоронці повідомили мені, що його таки планують знести під забудову. Тому звідти “добровільно” виселили майстерні художників.
— Довкола кожного запланованого під знесення дому йдуть дебати — це пам’ятка історії чи ні?
— Пам’ятка — вся ця унікальна вулиця. На початку року Мінкультури ухвалило рішення, за яким Андріївський узвіз визнано пам’яткою історії і містобудування. Відтак він перебуває під державною охороною і будь-які зміни його “обличчя” мають проводитися дуже обережно, за відповідними дозволами, очевидно, на рівні Уряду.
х х х
…Гоголівський городничий у повітовому місті, напевно, давно відновив зламаний зопалу паркан. Відновлювати історичну пам’ять набагато складніше. Може, краще взагалі не ламати?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment