Перший мер Тернополя — письменник, етнограф і… адвокат Франка

Валентина СЕМЕНЯК,
м. Тернопіль

Автором “тернопільського світла” став міський голова, який уклав угоди з фірмами Відня та Будапешта про будівництво електростанції і запровадження електричного освітлення ще 1897 року. Через чотири роки комісія з Відня дала схвалення на введення в експлуатацію міської електромережі… Згодом з’явилися водогін і каналізація.
Не треба також думати, що в Тернополі завжди була українська мова. Освіта провадилася німецькою, а міщани, які одружувалися з польками, здебільшого спілкувались у сім’ях польською. Національна свідомість поміж русинською інтелігенцією стояла на низькому рівні. І ось несподівано для всіх 1896 року першим бургомістром було обрано Володимира Лучаківського, котрий на той час був єдиним українським адвокатом, що тримався осторонь політики, а міщанство прагнуло мати при владі лише “нейтральну” людину.
Тодішні тернопільці просто “влучили в десятку”, поставивши над громадою людину з університетською освітою, яка вільно володіла польською та німецькою мовами, а в побуті спілкувалася лише українською. Пан Володимир починає енергійно впроваджувати серед місцевої інтелігенції рідне слово.
Зі спогадів його сучасників: “Була це на ті часи справді незвичайна річ, що русин міг стати бургомістром Тернополя і був ним тривалий час. На тім впливовім становищі міг Лучаківський зробити багато добра для русинів у місті”. А добра перший міський голова (на відміну від багатьох наступників) зробив чимало. Організував і очолив товариство “Руської бесіди” та філії “Просвіти”, був членом Тимчасового комітету для укладання Статуту фундації імені князя Костянтина Острозького, організував український аматорський театр. Переклав для театру близько двадцяти п’єс із німецької та польської мов. До речі, Лучаківський створив “Руську Бурсу” і очолював її майже чверть життя ще задовго до обрання на посаду бургомістра. У фондах Тернопільського краєзнавчого музею зберігається Грамота: “Ті руські діти, що Ви їх вивели в люди, як живі свідки Вашої благодатної діяльності. Тож як довго існуватиме “Руська Бурса”, Ваше ім’я буде вписане в її історію золотими буквами, яко її заснователя, доброго і довголітнього провідника”.
Бургомістр одразу заходився господарювати в місті. Це — будівництво каналізації в центрі Тернополя й розробка покладів торфу, організація “Літнього театру”, створення у приміському селі Великі Гаї парку відпочинку для городян. Оживає культурне життя міста. Дедалі частіше відбуваються концерти української пісні та музики.
На одному з таких концертів, присвяченому ювілею Тараса Шевченка, вперше виступила нікому тоді ще невідома Соломія Крушельницька. Справжньою сенсацією того часу стала етнографічна виставка краю, яку відвідав спадкоємець австрійського престолу архікнязь Рудольф. А кореспондентом від “Кур’єра львівського” був Іван Франко, давній і добрий приятель Володимира Лучаківського. Родзинка у статті Франка: “Доречно буде відзначити, що деякі віденські вчені, ознайомившись із колекцією ґерданів панни Озаркевичівни, помітили вражаючу схожість техніки і матеріалу покутських ґерданів і подібних оздоб з бісеру, знайдених при муміях у староєгипетських похованнях”.
Дуже часто Франко звертався по допомогу до Лучаківського — єдиного адвоката українця. (Перед виборами до австрійського парламенту політичні вороги Франка намагались його скомпрометувати). Зберігся один із листів Франка: “Високоповажний пане доктор! Чи не могли б ви заступити мене в тернопільськім суді. Маю на слідуючий понеділок, 3 жовтня, візування на розправу, здається, за мниме побиття Підгайного на зборі в Тернополі в червцю сього року. Я маю свідків, котрі в чолі того збору стояли близько мене і котрі потвердять, що я п. Підгайного навіть пальцем не доторкнувся…
Дожидаючись ласкавої відповіді від Вас, остаюсь з поважанням д-р Іван Франко”.
Але в особі Личаківського Іван Франко насамперед бачив письменника. В одній зі своїх праць він писав: “У другій половині 60-х років виступає на арену нова група талановитих письменників, натхненних народними ідеалами: Володимир Навроцький, Олександр, Осип та Володимир Барвінські, Данило Танячкевич, Володимир Лучаківський”. І коли в одній зі львівських газет анонімний автор написав, що Франко перший звернувся до “народного наріччя і до життя тутешнього народу”, Іван Франко спростував це: “Я не був першим взагалі, бо до народного наріччя першим у нас звернувся Маркіян Шашкевич на початку четвертого десятиріччя цього віку, і з того часу ніколи не переривався ряд письменників, що писали народною мовою… Барвінські, Навроцькі, Лучаківський”. Під час своїх адвокатських зустрічей із селянами Володимир Лучаківський спілкувався з ними на різні теми. Особливо полюбляв записувати “з перших вуст” галицькі прислів’я, приказки, загадки. Рукописи передав Івану Франку, і той незабаром впорядкував і вніс їх до своєї збірки.
“Відкрила” Лучаківського для світу Віра Стецько, завідувачка відділу науково-просвітницької роботи обласного краєзнавчого музею. Пані Віра розповідає:
— Досліджуючи життя і діяльність першого бургомістра-українця Тернополя, я розшукала у Львові помешкання, в якому останні роки свого життя провів син Лучаківського — Тадей. Після смерті Тадея його особисті речі, дещо з архіву, світлини залишалися там. Пані Ганна Гаврилюк, що мешкала там, передала до музею два цінні портрети батька і сина Лучаківських.
Нині в нашому музеї близько ста одиниць збереження. Уже точно встановлено, що Лучаківський народився в родині священика Дмитра 19 березня 1838 року в селі Ременові на Львівщині. Згодом родина переїхала в село Довжанку поблизу Тернополя. Це був єдиний адвокат-українець, який ставав на захист селян. Він мав великий авторитет і серед поляків, і серед українців.
Минуло понад сто літ і до Тернополя знову (і не випадково) “повертається” його перший бургомістр, аби хоча б таким чином нагадати нам усім прості й мудрі істини: рідне треба берегти і плекати як зіницю ока. Цього року уперше в Тернополі відбудеться вручення премії Володимира Лучаківського “Кращі в Тернополі” з нагоди його дня народження.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment