Оксана ЖИВОТКОВА: «Діймо разом!»

dsc00132Як повідомляла наша газета, 29 грудня минулого року на приміщення Харківського обласного об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка було вчинено збройний напад: спалено документацію, бібліотеку, пошкоджено оргтехніку. Згодом просвітянам вимкнули воду й електроенергію, а наприкінці січня широкого розголосу набула інформація про затримання співробітниками правоохоронних органів відповідального секретаря ХОО ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, аспірантки Оксани Животкової.
Нещодавно в Харкові я мав нагоду розпитати пані Оксану про стан справ у Харківській “Просвіті” і, звичайно ж, не міг оминути вищезгаданих подій.

— Пані Оксано, який нині стан справ у Харківського облоб’єднання, чи вдалося відновити нормальну роботу після безладів, чи не занепали духом члени товариства?
— Роботу “Просвіти” після нападів, комунальних відключень поступово відновлюємо. Упорядкували приміщення, відремонтували пошкоджене майно, поновили постачання води й електроенергії. Маємо міцний актив — 10 осіб. Це молоді люди, які зацікавлені в роботі “Просвіти”, вони не вимагають грошей за свою роботу тут, а навпаки, вкладають власні сили, кошти.
Справу нападу на офіс “Просвіти” розслідує УБОЗ. У мене склалося враження, що вони працюють у правильному напрямі, до нас ставляться дуже коректно, професійно.
— А чим завершилася порушена проти Вас справа?
— На запити голови ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павла Мовчана Генеральна прокуратура України надіслала “відписку”. Мій адвокат допоміг написати протест прокурору м. Харкова. Відповіді я не отримала, бо паралельно були запити з Києва. Не знаю, чи через мою справу, чи через інші, слідчого Левицького відсторонили від слідства. Зараз воно не ведеться, але й справи не закрили. Хлопці, які постраждали, перебувають за ґратами, їм щодва місяці продовжують термін ув’язнення.
За мене заступилося моє керівництво, тому я залишилася в аспірантурі — навчаюся, працюю. В університеті до мене ставляться доброзичливо. Уже закінчила перший рік навчання в аспірантурі, здала звіти.
До того працювала два роки у Всеукраїнському науково-педагогічному проекті “Інтелект України”, мене звідти в буквальному розумінні “викинули” в січні цього року через членство у “Просвіті” — “мєждународной националістічєской організациі”. Людина, яка перебуває в лавах такої організації та ще й обіймає в ній якусь посаду, не може брати участь у педагогічному проекті. Так чиновники від освіти пояснили своє рішення. А те, що в “Просвіті” свого часу були навіть Леся Українка і Борис Грінченко — ні для кого не аргумент.
— Яка позиція щодо “Просвіти” у місцевої влади?
— Ставлення місцевої влади до “Просвіти” зараз позитивне. До нас немає жодних претензій щодо заборгованості за приміщення, в якому ще працює редакція дитячої газети “Журавлик”.
Хочу нагадати, що 2009 року нам упродовж трьох місяців ушестеро підвищили оплату за оренду приміщення. Вона стала настільки великою, що неприбутковій організації не під силу її сплачувати. Внаслідок цього накопичився великий борг, понад 200 тисяч гривень. Були судові позови, які ми виграли. І після рішення вищого господарського суду місцева влада нас не зачіпає взагалі. Тобто підтримки від влади ми не маємо, але, що важливо, вона нам і не перешкоджає.
Я вдячна місцевій владі за встановлення меморіальної дошки Іванові Франку на будівлі обласного архіву, а також за те, що вона нарешті демонтувала сумнозвісний пам’ятник, який у народі називали “троє, що несуть з ломбарду холодильник”.
Зараз немає жодних проблем із пам’ятним знаком-каменем на честь героїв-вояків УПА, що встановлений у Молодіжному парку. Це заслуга місцевої влади — вона поставила на місце комуністів так, що нині ніхто не зачіпає ані каменя УПА, ані пам’ятної дошки Йосипу Сліпому. Я не знаю причин, але до багатьох речей влада Харкова сьогодні ставиться об’єктивно.
— Наскільки суттєво Харківщина долучилася до проведення Всеукраїнського просвітянського конкурсу “Палітра українського слова”?
— Я традиційно розсилаю запрошення на просвітянські конкурси через відділи освіти, вони дуже активно відгукуються.
Роботи на конкурс “Палітра українського слова” активно надходять. Уже зголосилися на участь 12 районів Харківщини. Ми ведемо статистику шкіл-учасників. Торік отримали близько 300 робіт. Цьогоріч робіт теж дуже багато, проводитимемо обласний етап конкурсу. Мені як художнику неважко оцінювати ці роботи. Складніше було під час оцінювання текстів, надісланих на конкурс “Я гордий тим, що українець зроду”. Вважаю, що для оцінювання робіт у будь-якій галузі потрібні фахівці: краєзнавці, історики, географи.
Мала розмову із заступником директора Харківського художнього музею, домовляюся про те, щоб наступного року роботи переможців обласного етапу конкурсу “Палітра українського слова” були виставлені в приміщенні музею.
— Які конкурси, заходи обласного рівня організовує цього року Харківська “Просвіта”?
— Разом з умовами Всеукраїнського просвітянського конкурсу “Палітра українського слова” ми розсилали й умови обласного мистецького конкурсу “Слобожанське намисто”, який започаткували цього року. Для “Слобожанського намиста” ми щороку даватимемо нову конкурсну тему. У перший рік — “Моя абетка”, оскільки у школі дуже мало уваги приділяють каліграфії, не виховують естетичного сприйняття тексту. У нас уже закінчився прийом робіт, їх понад 200. Зараз ми їх оцінюємо.
Мрію започаткувати обласний краєзнавчий конкурс. Уже мала попередню розмову з деканом історичного факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди та його заступниками. Вони обіцяли підтримати цю ініціативу. Долучитися до проведення конкурсу обіцяли члени Харківської обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Мені відомо, що просвітяни в інших областях проводять краєзнавчі конкурси. Коли почну організаційні заходи, зв’язуватимуся з ними, перейматиму досвід. Можливо, з часом, наші спільні ініціативи переростуть у Всеукраїнський просвітянський краєзнавчий конкурс.
“Просвіта” підтримує громадську ініціативу про відкриття меморіальної дошки Борису Грінченку в Харкові. Днями маю поставити свій підпис під колективним листом-зверненням.
Також маю намір звернутися листом до керівництва Українського фонду культури. Відомо, що Харківську обласну організацію Українського фонду культури вже давно позбавили приміщення. Документи й архів цієї організації люди зберігають у своїх помешканнях. А “Просвіта” має приміщення і готова поділитися ним із братньою організацією, якщо фонд готовий платити за квадратні метри, які займатиме. Тобто, пропорційно поділимо між собою ту орендну плату, яка є, і працюватимемо під одним дахом.
— А наскільки активно зараз діють просвітянські осередки на Харківщині?
— Спілкуюся з просвітянами із Лозової. Вони мають історичний гурток при краєзнавчому музеєві, активно друкують матеріали в районній газеті “Голос Лозівщини”. Координат інших районних осередків “Просвіти” на Харківщині ані я, ані виконувач обов’язків голови Олег Однороженко, не маємо. Голова обласного об’єднання Анатолій Кіндратенко зараз у лікарні, жодних відомостей про просвітян області він не передав. Тому хочу через “Слово Просвіти” звернутися до просвітян Харківщини, до передплатників газети, — відгукніться! Адже нас об’єднує спільна ідея, спільна справа, робімо її разом!

Спілкувався
Євген БУКЕТ
Фото Сергія Петрова

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment