Лукаві граються з вогнем?

img_3331У День слов’янської писемності й культури, 24 травня, купка регіоналів парламентської більшості вкотре продемонструвала українському народові своє лукавство й неприхований цинізм. На сесії Верховної Ради України, незважаючи на зростаюче обурення суспільства, негативні висновки щодо мовних законопроектів українських науковців, Всеукраїнської Ради Церков, міжнародних організацій, вони все-таки зробили першу спробу ухвалити антиукраїнський, антидержавний законопроект Ківалова—Колесніченка “Про засади державної мовної політики” № 9073.

Микола ЦИМБАЛЮК

Під вечір того дня Партія регіонів виступила із заявою, в якій зокрема говорилося, що “бесчінствующая оппозіция сорвала в парламєнтє прінятіє чрєзвичайно важного законопроекта, которий прізван защітіть констітуционниє права мілліонов граждан Украіни на родной язик”. А далі брудний потік лукавства й дезінформації на кшталт того, що народні депутати — представники БЮТ, “Фронту змін” і “Нашої України” “наочно продемонстрували свої справжні наміри, які не мають нічого спільного ні з захистом державної мови і прав людини, ні з реалізацією європейських перспектив України”. А наприкінці цинічна й нахабна брехня щодо одного з авторів компілятивного законопроекту Вадима Колесніченка, який буцімто був “звєрскі ізбіт”.
Недолугі політтехнологи і борзописці з прес-служби Партії регіонів укотре демонструють забудькуватість елементарних вимог щодо власної брудної кухні: брехун мусить мати гарну пам’ять. Якраз цього їм постійно бракує. Чи обділені були в дитинстві фосфоронасиченою їжею, чи криводушного досвіду не вистачає, чи непросто їм тулити горбатого до стіни. Одне слово, вже після заяви ПР співавтор провокаційного законопроекту Вадим Колесніченко, описуючи на своїй сторінці у Фейсбуці бійку в стінах Верховної Ради під час розгляду питання двомовності, без тіні гри повідомив: “Спасібо за бєспокойство за мойо здоров’є. Бог міловал, всьо харашо”.
Це правда, що опозиція, позбавлена будь-яких реальних важелів впливу на політику в державі, час від часу змушена вдаватися до протестних заходів. Особливо тоді, коли організаційні чи законодавчі питання з подання регіоналів чи комуністів можуть завдати непоправної шкоди українським інтересам. Таким був і є двомовний законопроект Ківалова—Колесніченка. Тож опозиція ще зранку заблокувала трибуну. Зчинилася бійка, в якій мускулисті пацани з депутатськими мандатами, що ніколи не були обтяжені культурою й інтелектом, добряче змісили колег від опозиції. Та так, що одного з них, Миколу Петрука, закривавленого і з розбитою головою забрала машина швидкої.
У цей час під будинком Верховної Ради (на вулиці Грушевського, в Маріїнському парку) зібралися тисячі тих, хто вийшов із протестом проти фактичного введення в Україні двомовності. Прапори і лозунги ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, політичних партій “Свобода”, Конгресу українських націоналістів, Української народної партії, “Собор”, БЮТ, численних громадських рухів (“Відсіч”, “Не будь байдужим!”, “Простір свободи”, “Українська справа”) тощо заполонили весь простір. Висловити стурбованість протиправними, антиукраїнськими намірами регіоналів і комуністів увести двомовність вийшли від малого до старого, від дітей із батьками, учнів і студентів до сивочолого ветерана війни з орденськими планками на лацкані піджака (до речі, російськомовного). Думка на всіх одна: лукавий і провокаційний проект Ківалова—Колесніченка під виглядом турботи про мовні права нацменшин “протягує” фактичне введення в Україні другої державної мови — російської і тим самим ставить на грань розвалу країну.
Професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко, яка разом з іншими київськими викладачами й науковцями вийшла на акцію протесту, так прокоментувала задум провладної більшості: “Це підступний намір протягти російську мову як другу державну, використавши свавільно і підступно дуже гарний європейський документ — Європейську хартію регіональних і міноритарних мов. До речі, і в Європі цей документ затверджувався з серйозними застереженнями і не всі країни його ратифікували. Зокрема Росія цю Хартію, покликану захищати мови нацменшин, досі не ратифікувала. Свого часу, ще за президентства Кучми, за активної “роботи” московських “спеців” у Раді Європи і під тиском останніх проросійським групам вдалося протягти Хартію в українському парламенті. Уже з перших кроків було зрозуміло: Москва і наша п’ята колона використає її, щоб російську ввести як регіональну, надавши спочатку їй всі ті права, що й державній. Тобто це є намагання фактично витіснити українську мову”.
Ми знаємо, що регіонали з комуністами демагогічно заявляють про двомовність, а насправді виступають за російську одномовність. Вони хочуть узаконити ту практику, яка, наприклад, започаткована в Одесі. Там мер Костусєв заборонив подавати йому документи українською мовою. Або в Криму, де вже фактично діловодство українською мовою не ведеться. Та й у Донецьку, на батьківщині переважної більшості очільників нинішньої влади, ми маємо такого собі Миколу Левченка, який закриває українські школи, дитсадки тощо. Тому вони хочуть цю практику поширити на всю територію України.
Норма нового законопроекту Ківалова-Колесніченка, яку вони ввели, фактично списана із розкритикованого й відхиленого попереднього законопроекту про мови Гриневецького-Симоненка-Єфремова. Вона гласить, що достатньо 10 % населення в певному районі, аби ввести оту регіональну мову (вони не пишуть, що то російська як регіональна) і надати їй такі ж права, як і українській. Але річ у тім, що жодна інша мова у нас не набере 10 %, якщо йдеться про регіональні мови національних меншин. Хіба що в Закарпатті, у Берегівському районі, де проживає більшість угорців, може набрати угорська, що теж небезпечно. Це однозначно підстьобне сепаратистські настрої, які вже там не раз проявлялися. Пригадуєте вимогу частини депутатів починати засідання райради з угорського гімну? А те, що Ющенко дозволив поставити глибоко в Карпатах знак, мовляв, звідти починалася угорська земля, теж небезпечний сигнал щодо єдності, миру і спокою в Україні. Ослаблену країну можуть почати рвати на регіональні шматки і з цього боку — західного. Але все це робиться для того (оскільки всі національні меншини разом рідними мовами говорять не більше 2 % від усього населення України), щоб розчистити дорогу для впровадження російської мови. Це мета законопроекту, який, лукаво і демагогічно прикриваючись Хартією, намагаються зробити законом. Бо протягти російську як другу державну мову не так легко: потрібні зміни до Конституції. Тому-то вони, обходячи Конституцію України, фактично вводять зміну до неї через пропозицію ввести регіональну мову. Ось так регіонали з комуністами запалюють гніт до порохової бочки, що закладена ними під фундамент нашої держави — мову.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment