Потужна творча постать композитора Олександра Яковчука добре відома в українському та світовому мистецькому просторі. Перші творчі пошуки Олександра пов’язані з віднаходженням і дослідженням українських фольклорних джерел (це були експедиції в регіон Західного Поділля — Хмельницька, Тернопільська й Чернівецька області). У цьому регіоні композитор зібрав понад 1500 пісень, створив їхню паспортизацію (який колектив чи особа, коли, в якому часі та місці виконував пісню, манера виконання, специфіка інтонування) з подальшою розшифровкою та систематизацією. Пізніше фольклорні розвідки проводив у Словаччині та Югославії, де досі живуть і творять вихідці із Західного Поділля. “…Я майже все життя після закінчення консерваторії збираю по селах народнопісенні зразки”, — зазначив композитор. Далі, спираючись на такий фольклорний скарб, Олександр створив 252 повноцінні обробки українських народних пісень для різних складів хорових виконавців. Це своєрідний рекорд. Дотепер ще ніхто з українських композиторів не обробив стільки народних пісень.
Катерина ФАДЄЄВА,
доктор мистецтвознавства,
доцент НМАУ ім. П. І. Чайковського
О. Яковчук плідно співпрацює з провідними хоровими колективами України: Національною академічною хоровою капелою України “Думка”, хором Українського радіо і телебачення ім. П. Майбороди, Київськими академічними муніципальними камерними хорами “Київ” і “Хрещатик”, Чоловічою хоровою капелою ім. Л. Ревуцького, Жіночим хором “Павана”, Жіночим хором Київського музичного училища, а також українськими хорами країн Європейської Співдружності (Англія, Німеччина, Франція) та США і Канади. У виконанні камерного хору “Хрещатик” під орудою Лариси Бухонської було записано на двох компакт-дисках обробки українських народних пісень О. Яковчука для мішаного хору a capella, серед яких колядки, щедрівки, обрядові, побутові та рекрутські пісні (2006 р.). Така знаність, прихильність до хорової музики, майстерне володіння особливостями хорового звучання має своє пояснення, адже композитор майже 10 років співав у різних хорових колективах.
У творчій біографії автора є період, пов’язаний із Київським Молодим театром ім. Л. Курбаса. Протягом чотирьох років О. Яковчук був завідувачем музичної частини театру, створив музику до популярних вистав: “За двома зайцями”, “Сватання на Гончарівці”, “Три сестри”.
Філігранна різноманітність і самобутність авторського почерку виявляється у численних творах камерної музики композитора, написаних у різні часи його творчої біографії: від студентських 70-х до зрілих опусів останніх років. Це насамперед твори для дерев’яних духових інструментів у супроводі фортепіано. Ось деякі з них: п’єси для флейти — “Зоряний прелюд”, фагота — “Гротеск”, валторни — “Мелодія”, альта — “Соната-поема”, гобоя — “Taurus”, кларнета — “Цар-Аттила”, а також для різних ансамблевих складів, де в оригінальних комбінаціях поєднуються різноманітні інструменти: “Народна сценка” для флейти, гобоя, кларнета і фагота та “Іспанська сюїта” для духового квінтету — флейти, гобоя, кларнета, валторни та фагота. У кожному з творів майстерне знання тембральних і технічних можливостей інструментів у гармонійній інтеграції з вишуканою авторською фантазією. У 90-х роках минулого століття Олександр Яковчук отримав три міжнародні премії у Європі саме за свої камерні твори.
Фортепіанні твори композитора охоплюють усі вікові категорії піаністів. Юним виконавцям, їхнім першим крокам знайомства зі світом музики присвячений альбом № 1 “Дикі звірі Канади” (2004 р.) та альбом № 2 “Мініатюри” (2008 р.). Для дітей старшого віку О. Яковчук написав альбом № 3 “Фортепіанні дуети” (2008 р.), альбом № 4 “Старовинні танці” (сюїта з балету “Пригоди у Смарагдовому місті”), “Дванадцять поліфонічних п’єс” (2008 р.). Цикл “Прелюдії та фуги” посів гідне місце в навчально-педагогічному репертуарі вищих навчальних закладів і музичних училищ України та країн СНД, а також у концертному репертуарі провідних виконавців України, Росії, Західної Європи, США та Канади.
У скарбниці композитора значне місце відводиться чорнобильській тематиці. Пам’ять Олександра назавжди зберегла картини безлюдних сіл чорнобильської зони відчуження, особливо вночі. Вони запам’яталися йому відтоді, коли їздив у Чорнобиль з авторськими концертами 1986 року для ліквідаторів аварії. До 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи в приміщенні Національної філармонії з успіхом прозвучала Симфонія № 1 “Чорнобильські біоритми” у виконанні Симфонічного оркестру Національної радіокомпанії України під орудою Володимира Шейка (2006 рік).
Його Симфонія-Реквієм “Тридцять третій” посідає чільне місце в творчості митця, її прем’єра відбулася 22 листопада 2003 року в Національній опері України та 13 грудня 2003 року в Національному будинку органної та камерної музики у виконанні хорової капели “Почайна” Києво-Могилянської академії та Державного естрадно-симфонічного оркестру України під орудою Олександра Жигуна. За ці роки відбулося вже понад десять виконань цього твору.
Останнє десятиліття шанувальники таланту композитора спостерігають потужний енергетичний сплеск — з-під пера майстра вийшли численні твори духовної хорової музики, “Концерт для скрипки з оркестром”, “Концерт для альта з оркестром”, “Концерт для віолончелі з оркестром”, “Концерт для фагота з оркестром”, твори камерної інструментальної музики, вокальні цикли: “12 сонетів В. Шекспіра” для баса та фортепіано, “На перехресті серця” для меццо-сопрано, віолончелі та фортепіано, вірші П. Перебийноса, “Я до тебе йшов” для баса, флейти і фортепіано, вірші Б. Олійника, а також 55 фортепіанних п’єс для дітей.
Слухаючи твори композитора, виникає відчуття надпотужної концентрації енергії, яка є виявом його таланту. Багатогранна творчість Олександра Яковчука — свідчення того, що він Богом обдарований, самобутній і талановитий митець, який гідно несе звання українського національного композитора. Його музика, без сумніву, є видатним явищем у сучасній українській та світовій композиториці.
Щиро вітаємо Олександра з Днем народження!
