Президії Національної спілки письменників України щодо законопроекту “Про засади державної мовної політики”
Законопроект “Про засади державної мовної політики”, винесений на розгляд Верховної Ради України відомими українофобами Колесніченком і Ківаловим, є черговою грубою провокацією, спрямованою на отримання Партією регіонів сумнівних дивідендів на майбутніх парламентських виборах. Попри гучні заяви про неймовірний професіоналізм “регіональної” команди, їй нічого показати виборцям ні в сфері економіки, ні в сфері зовнішньої політики, ані в царині прав людини.
Країна під владою “донецьких” дедалі більше перетворюється на європейського ізгоя — авторитарно-кримінальну державу без будь-яких національних ознак. Нинішній уряд майже цілковито складається з представників великого капіталу, отож не дивно, що про соціальний захист населення годі й говорити. Більше того, ця влада заповзялася насаджувати суспільству культ споживацтва й відмови від національних цінностей. Десакралізуються сакральні для будь-якої цивілізованої нації професії письменника, вчителя, науковця, медика; на найманих працівників перетворюють навіть священиків. Культивується бездуховність і низькопробна московська попса; на телебаченні, яке майже цілковито належить неукраїнським власникам, фактично запроваджена антиконституційна двомовність. За таких умов останнім редутом української державності залишається найдієвіший об’єднуючий фактор суспільного життя — єдина державна мова. Цей статус української мови встановлений Конституцією держави і впродовж двадцяти років існування відновленої української державності виконує функцію консолідації нації, перетворення аморфного населення на свідомих громадян незалежної країни.
Внесений С. Ківаловим і В. Колесніченком проект Закону України “Про засади мовної політики” порушує Конституцію України, зазіхаючи на те, щоб “засади мовної політики” визначалися не Конституцією, а нормами саме цього закону. Президія НСПУ переконана, що запровадження в Україні статусу мов і порядку їх застосування, не передбачених ст. 10 Конституції України, слід розцінювати як нехтування основами конституційного ладу в Україні.
Ми, українські письменники, навіть не намагаємось апелювати до авторів законопроекту, адже про таких сказав ще Кобзар: “Раби, подножки, грязь Москви, дядьки отечества чужого”, натомість закликаємо тих, у кого в серці є хоч краплина української крові, а в душі — українського духу, зняти законопроект “Про засади мовної політики” з розгляду як такий, що суперечить основним принципам Конституції України і загрожує цілісності української держави.
Президія НСПУ
