Cмертохристи на марші

Юрій ЩЕРБАК,
Надзвичайний і Повноважний посол України, письменник

У рамках зачистки України від українців успішно відбувається перша (але не остання) фаза знищення української мови законодавчим шляхом. Досконало опанувавши етноцидну методологію Гітлера—Сталіна, збагативши її найновішими цинічними посиланнями на європейські цінності, агентура Путіна та його бригадира Затуліна твердо виконує план зі встановлення в Україні “русского міра”.
Чого варті керівники (?) України (?!), які свідомо сіють розбрат, ненависть і нетерпимість у суспільстві, грубо порушують крихкий міжетнічний баланс, підштовхуючи країну до громадянської війни й поділу на частини? Чи розуміють вони, що це державний злочин?
Розуміють. Але свідомо йдуть на це, сподіваючись, що “бидло”, “біомаса” все “схаває”. Однак ті антиукраїнські демони, що їх випустив із донецьких підворіть режим (згадаймо їхні перекошені ненавистю обличчя, їхні сардонічні усмішки професійних провокаторів), знищуючи мову, також розірвуть на шматки й нинішніх очільників держави, бо головна мета “мовознавців” та їхніх московських хазяїв — повне захоплення влади, знищення української держави, зміна геополітичної ситуації в Європі. Мова — лише початок.
“Мовний закон” — ганьба для Верховної Ради: і її диригентів, тушок і тупих виконавців, і опозиції. Правий Сергій Головатий, кажучи, що “парламент — це критична маса холуїв, плебеїв та покидьків. Незалежно від свого регіонального кольорового, партійного чи безпартійного походження” (УНІАН, 06.06.2012).
Поведінка так званої об’єднаної опозиції під час обговорення мовного питання навіває гіркі думки й породжує лихі передчуття. Пани-гнучкошиєнки, такі вправні у гучних виступах на мітингах й під час телевізійних шоу, показали своїм мовчанням під час голосування, на що вони “здатні”, коли вирішуються фундаментальні питання буття європейського народу. І коли смертохристи глумляться над Божими заповідями, Конституцією України, Європейською мовною хартією, законами моралі й принципами здорового глузду, нахабно проголошують “екстремістами—націоналістами” тих українців, що виступають на захист своєї мови в Україні (!) — чи це не кафкіанський абсурд, що веде нас прямісінько до сталінських часів?
Нехай ніхто не має ілюзій. Питання сьогодні стоїть так: або збережемо Українську державу, врятуємо українську мову, або концтабірні маршрути знову проляжуть з України на Воркуту.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment