Наперекір інстинкту самозбереження

dsc04161Надія КИР’ЯН
Фото Петра АНТОНЕНКА

5 червня на мітинг до Верховної Ради з Донецька приїхали донеччани. Ось їхні міркування, з якими вони прийшли в редакцію “Слова Просвіти”.

Володимир Кловський, нині пенсіонер (працював гірничим інженером на копальні ім. Засядька) розповів:
— Я приїхав, щоб висловити свою громадянську позицію на підтримку української мови. Вважаю, що в Українській державі повинна бути одна державна мова — українська, як у Росії — російська, хоч Росія, на відміну від нас, федеративна держава. Мені достеменно відомо, що в нашій місцевості більшість населення — етнічні українці, які досі добре розмовляють українською. Саме Донеччина дала найяскравіших письменників, громадських діячів, серед них Володимир Сосюра, Микола Руденко, Олекса Тихий, Іван і Надія Світличні, Василь Голобородько, Іван Дзюба, Василь Стус.
Переважна більшість мешканців Донецької області ставляться до української мови як до єдиної державної. Не лише в селах, а й у містах. Але, враховуючи те, що тут і досі відбувається цькування української мови, українців, люди це приховують, не виявляють своєї позиції так активно, як я. Кажуть: “Знаємо ми ці зміни, після них спина синя від тортур, влада міняється, а нам від того не стає краще”. Більшість людей послуговуються інстинктом самозбереження, бо живемо в агресивному середовищі, в часи, коли Партія регіонів і закордонні спецслужби працюють на руйнування Української держави. Люди добре розуміють, що відбувається, багато розчарованих, бо влада вирішує свої меркантильні інтереси, а на проблеми українців не зважає, — і попередня, а нинішня й тим паче.
Я дивуюся, як у таких тоталітарних умовах у селах мова все-таки зберігається. Нещодавно був у селі Яковлєвка, це майже в межах Донецька. Тут ще є українська школа. Вона чиста, охайна. Діти там навіть на перервах розмовляють українською мовою, літні люди й поготів. Така сама ситуація в Олександрівці, яка нині входить у Петровський район міста, у Мінеральному та інших. Уже 50 років нема українського виховання, але люди між собою спілкуються рідною мовою, що нині потребує реанімації, допомоги, аби вона зайняла належне місце, яскраво сяяла у веселці мов світу. Щоб планета Земля не втратила такого дива як наша мова.
Під час мітингу влада показала, що українці нині знаходяться в окупації. Працівники міліції виконували накази, порушуючи свою присягу, адже вони присягали громадянам України, а не президенту чи Верховній Раді. Міліціонери заборонили провести громадянам мирну ходу і мирне зібрання, що не відповідає загальним засадам світової демократії. Це передбачено і Магдебурзьким, і Римським правом. Сьогодні на Конституції України поставили крапку і поховали її. Нинішнє керівництво продемонструвало, що може діяти за сценарієм Хрущова й Мікояна, за наказом яких 2 червня 1962 року розстріляли мирну ходу демонстрантів, які вимагали лише хліба, продуктів харчування. Подібне може чекати й нас після 30 жовтня, якщо ця влада захопить усю державу в антиконституційний спосіб.
Інші члени делегації підтримали цю заяву. Зокрема будівельник Іван Хитрий додав, що закликає молодь створити молодіжний уряд народної довіри. Почати з громадянської непокори цій владі. Чинити так, як Махатма Ганді в Індії. Без пострілів, свідомо, дисципліновано, протестні мітинги охороняти спеціальними дружинами, які захищатимуть лідерів. Щоб влада зрозуміла, що в країні господар — народ.
Донецькі гості розповіли, що незабаром до їхнього міста з’їдуться керівники СНД. Планують вийти з плакатами, щоб очільники різних країн побачили, що Донбас не тільки російський, а й український. Треба, щоб усі зрозуміли, яке  “двуязичіє” жде Україну: таке, де перша державна мова відсутня.
Представники Донеччини переймаються майбутніми виборами. Розповіли, що попередні у них були тотально фальсифіковані на користь Партії регіонів та нинішнього президента від цієї партії. СБУ в Донецьку працювало проти держави Україна, не зважало на масові скарги, наприклад, на те, що в школі № 58 Київського району за дві доби до виборів було заповнено 1078 бюлетенів, які залишилися на дільниці до кінця виборів. І ніхто з членів комісії за це не відповів, хоч усі заяви, оформлені належним чином, було подано і в СБУ, і в МВС. Усе відбувалося з мовчазної згоди силових структур.
Одна з жінок, яка побоялася назвати прізвище, розповіла, як на дільниці, де вона працювала, результати підрахунків не сходилися й близько, а пакували в мішки, що трапилося під руки: шкільні зошити, якісь книжки тощо.
Віктор Четверик, шахтар, зауважив, що з 1989 року перебуває “в стані бойової готовності”, оскільки має принципову позицію, про яку відверто заявляє. На нього свого часу організовували напади, навіть стріляли. Перед минулими виборами дивувався, як люди голосували за цю владу. Нині ситуація інша, населення вже не те. Є широке поле діяльності, яке треба заповнити своєю активністю. Біда в тому, що народ апатичний, ні в що не вірить. Треба переконати людей, що можна змінити ситуацію на краще.
Донеччани наводили приклади, як можна змусити членів комісії працювати чесно, нагадавши їм про відповідальність за свої дії. Іти в тюрму за своїх “хазяїв” ніхто не хоче. Треба, щоб у комісії були чесні, сміливі й небайдужі люди, тоді можна відстояти вибір народу.
На мітингу побували й батьки учнів Макіївських шкіл № 100 та № 3 Олена Ануфрієва й Анна Назіпова, школи яких місцева влада закрила, ухвалила план щодо їхньої ліквідації, незважаючи на численні протести і те, що їхні касаційні скарги нині у Вищому адміністративному суді Києва.
“Ми приїхали з плакатами, пікетували Верховну Раду з вимогою повернути наші школи, підтримували мітинг на захист української мови. Подали заяви до Верховної Ради і до Адміністрації президента з вимогою не закривати школи, про порушення наших прав і про несправедливі рішення Макіївської ради, — розповіли представниці батьків. — Наші діти також повинні навчатися українською”.
Пані Олена та Анна підтримали мітинг на захист мови, але в них викликали зауваження деякі вульгарні виступи й плакати: “Протестувати треба красиво, цивілізовано, адже ми вихована й культурна нація”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment