«Країна мрій»: жива культура, жива музика!

img_6064Два дні поспіль (22—23 червня) вирувало дев’яте свято етнічної культури “Країна Мрій” на Співочому полі. Таким насиченим міжнародний фестиваль, здається, ще не був. Усе тут переплелося у ритмах живої музики: гумор та іронія, реальність і фантазія, традиція і сучасність. Чого тільки вартий виступ Ореста Лютого (Антіна Мухарського) із музично-культурологічним проектом “Лагідна українізація” чи неочікувана програма гурту “ТНМК” у тандемі з бандурою (Ярослав Джусь), гуртом “AtmAsfera” і “Веселими вуйками”. Дивуватися було чому. Окрім вітчизняних колективів, тут виступали гурти з Франції, Туреччини, Грузії, Польщі та інших країн. А після фестивальної програми відбувалися трансляції футбольних матчів.

Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА

Знайомство із фестивалем розпочнемо з алеї майстрів. Тут безліч виробів із глини, дерева, бісеру, лози, металу й інших матеріалів. Увагу привертають вази, виготовлені з букового шпону, дубової стружки, оздоблені дрібненькими шишками. “Щоб виготовити таку вазу, потрібно години три. Мене навчила за два тижні майстриня, яка займається цим ремеслом уже двадцять два роки, — каже майстер Костянтин із Черкас. — Бук можна знайти лише в Карпатах. Звідти й коріння цієї вишуканої роботи”.
Не оминеш майстер-класу з гончарства, бо зробити глечик — це не просто крутити гончарний круг чи місити ногами глину… Нелегка то справа, бо глина дуже м’яка й тендітна, один необережний рух — і все ламається. “Гончарством займаюся три роки. Випадково знайшов майстрів, які набирали групу, щоб навчати цього ремесла. Мені цей вид діяльності подобається тим, що тут завжди можна кудись рухатися, багато можливостей реалізуватися. Зазвичай я використовую 4—5 видів глини”, — розповів майстер Костянтин із Черкаської області.
А ось і музичні інструменти, серед яких дримба, варган, зозулиця, а найцікавіший — дощовиця. Відомо, що схожий інструмент є у багатьох народів. В Україні найбільшого поширення набув у Карпатах, де місцеві чарівники (мольфари) використовують його для різноманітних замовлянь: для дощу, від дощу і навіть для діагностики і лікування деяких хвороб. Вони тримали цей інструмент над людиною і за шумом визначали, якою недугою вона може хворіти. У Росії дощовицю називали палицею дощу, а в Білорусі — хмарою. Тривалий час про дощовицю майже нічого не було відомо в Україні, а згодом майстер зі Львівщини Нестор побачив її в глухому карпатському селі і почав потроху популяризувати. Завжди було цікаво, як виготовляється цей інструмент.
“Виготовляється дощовиця з рослини, яка росте в тінистих вологих місцях. Спочатку знімають шкірку, вичищають її, висушують, а потім вставляють спеціальну дерев’яну конструкцію, дрібненькі камінчики або суміші твердих речовин, які, спадаючи донизу, звуком нагадують шум дощу”, — поділився з нами Денис Шашенок із Поділля, у якого придбали цей “шаманський” інструмент.
Ми відвідали також майстер-клас “Ворожіння літерами” від Ольги Верменич (днями почалися купальські містерії, то нумо ворожити на судженого). “Абетка кожної мови сакральна. Кожна літера мала своє значення та енергетичне наповнення і зміст. Це знання має зашифровану, закодовану форму. Є така думка: якщо людина осягне зміст абетки, то наблизиться своєю сутністю до Бога”, — каже пані Ольга.
Ми ворожили на долю 9-ма голосівками, бо це жіночі літери. Відпрацювавши у старослов’янській традиції написання голосних літер, поворожили ними, наче рунами. Цікаво, що кожна літера має цифрове значення, наприклад, “о” (он) — 70, “у” (вчення, знання) — 400. Писали ми каламами, які можна виготовити, приміром, із очерету, голки дикобраза, навіть палички від шашлику чи морозива. Цікаво, що колись найкращі калами робили з очерету, що росте у пониззі Нілу. Під час письма їхній скрип нагадував пісню.
А знаєте, як виготовити чорнило з природних матеріалів? Приміром, із зелених наростів-горішків на дубових листочках. Їх треба потовкти, зібрати у глиняний посуд і кинути туди іржавий предмет. За добу іржа роз’їдається, перемішується із соком — отримуємо природне чорнило. Колір буде не чорний, а бузково-коричневий.
А щоб було на чому писати, можна відвідати майстер-клас від Володимира Тація і дізнатися, як виготовити оригінальний папір вручну. Для цього необхідно звичайний папір або целюлозу перемолоти у блендері до однорідної маси. Додати воду, клей, барвники. Віджати на спеціальній цідилці, відкинути на шматок тканини і пропрасувати.
Скуштувавши на “Літературній кухні” “каші з сокири” і послухавши “смачний дует” “Язикатих Хвесьок”, можна було і потанцювати. Будь ласка, майстер-класи із кримськотатарських, українських і стародавніх танців. А кульмінацією фестивалю стали яскраві виступи на вечірній сцені, де поєдналися жива культура і традиція.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment