Зміст номера Не корімося — наша мова переможе! Що ми мусимо захищати? «Украинский выбор»: Україна не для українців? Не поспішайте відділяти Донбас від України! Іспанське фламенко на Євро Наше гончарство цікавить світ Зведіть свій храм у мереживі часу Смертоносний підручник. Випадковість чи втілення в життя чиєїсь хворобливої уяви? Людмила ТКАЧ: «Невміння чітко мислити постане як проблема національної безпеки» Мову знати корисно «Украинизация,.. раскацапывание… очень полезно» Будяки та кропива «Руський» = російський? Титанів видно здалеку Читаючи Основний Закон. Тільки факти Музей на козацькому редуті «Слов’янські обійми» Здорові тілом і духом Проща…
Read MoreДень: 09.07.2012
Не корімося — наша мова переможе!
3 липня 2012 року на вечірньому засіданні Верховної Ради регіонали, комуністи і литвинівці ухвалили в цілому закон про засади державної мовної політики (законопроект 9073 С. Ківалова—В. Колесніченка). Відбувалося це так. Головував на засіданні перший віце-спікер Адам Мартинюк. У напівпорожній залі зареєструвалося (більшість — віртуально) 364 народні депутати. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов зажадав включення мовного законопроекту до порядку денного, пославшись і на фракцію КПУ. В залі розпочалася бійка. Пропозицію підтримали 219 депутатів, отже, голосування провалилося. Згідно з регламентом, Адам Мартинюк мав повідомити, що пропозицію не прийнято. Натомість він знову…
Read MoreЩо ми мусимо захищати?
За дорученням Народного комітету захисту України, Спілки офіцерів України, Координаційної ради з питань захисту української мови при КМО товариства “Меморіал” ім. В. Стуса і ще сімдесяти (!) громадських організацій три відомі професори Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариса Масенко, Володимир Панченко та Володимир Василенко персонально звернулися з листом до майже сотні нардепів із числа перекинчиків. У ньому, зокрема, вони пишуть: “Звертаємо Вашу увагу, що законопроект Колесніченка—Ківалова зазнав нищівної критики як такий, що суперечить Конституції України, порушує Бюджетний кодекс України і спрямований на знищення української мови, у висновках органів державної влади та…
Read More«Украинский выбор»: Україна не для українців?
З’явився новий проект порятунку України. Скільки їх було за останні двадцять років! Згадаймо проект “Сильная Украина”, що насправді, як тепер знаємо, не був чимось самостійним, бо його автор став віце-прем’єр-міністром і завів свою партію до Партії регіонів. Так було засвічено партійну козирну карту. А ще були “Великая…”, потім — “Процветающая Украина” та інші проекти з того самого городу. Проект “Украинский выбор” особливий: його автор, нині забутий, один із кумівської команди… Олег ГРИНІВ, професор, доктор філософських наук, м. Львів Отак повертається до активної політики Віктор Медведчук. Якщо хтось не пам’ятає, то…
Read MoreНе поспішайте відділяти Донбас від України!
Ірина МАГРИЦЬКА, канд. філол. наук, доцент СНУ ім. В. Даля, м. Луганськ Коли в середині 90-х я збирала в українських селах Луганщини матеріал для своєї дисертації на тему весільної лексики, то мріяла побувати на традиційному слобожанському весіллі. Саме тоді зрозуміла, що воно — частинка багатющого шару нашої культури, а його корені в давніх дохристиянських звичаях. Старші люди, з якими я спілкувалася, не лише відповідали на запитання щодо весільного обряду, а й описували саме весілля, співали пісні, які знали від бабусь. Потім, вивчаючи книгу 1898 року видання “Жизнь и творчество крестьянъ…
Read MoreІспанське фламенко на Євро
Чемпіон Європи — Іспанія встановлює новий рекорд: виграно три найбільші турніри поспіль Євро—2012 блискуче виграла збірна Іспанії (головний тренер Вісенте дель Боске). Такого ще не було в історії спорту: команда виграла три найбільші футбольні турніри поспіль — чемпіонати Європи 2008 року, світу 2010-го і щойно завершене Євро. У фіналі, що відбувся у неділю у столиці України, зустрілися Іспанія та Італія. Іспанія, яка домінує у футбольному світі всі останні роки, показала фантастичний, красивий футбол, який так люблять мільйони глядачів, справжнє іспанське фламенко на зеленому полі. Звідси й розгромний рахунок фіналу —…
Read MoreНаше гончарство цікавить світ
Світлана ПРУГЛО, співробітник інформаційної служби Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному Фінішував ІV Тиждень Національного гончарного здвиження в Опішному “Здвиг—2012”. Це свято національного масштабу, спрямоване на пізнання традицій і досягнень гончарної культури та популяризацію мистецтва кераміки в Україні. Здається, увесь український гончарний світ об’єднався у ці дні в Опішному. Розмаїття заходів вражало. Тут можна було не просто відвідати гончарний, ковальський фестивалі, виставку-конкурс художньої кераміки чи міжнародний фотопленер “Таїна праВічного”, а самому викувати, приміром, підкову на щастя або повправлятися у майстер-класах із гончарства. Першою свою роботу розпочала Е-літня академія гончарства для…
Read MoreЗведіть свій храм у мереживі часу
50 літ тому, 29 травня 1962 року, ЦК КПУ ухвалив постанову № 16/18-3 “Про видання “Історії міст і сіл Української РСР”, з якої офіційно почалося написання 26-томної енциклопедії “Історія міст і сіл Української РСР”. За цією ж постановою обкоми компартії України повинні були створити обласні редколегії, комісії для керування підготовкою окремих томів видання. Робота над текстами нарисів і довідок для енциклопедії виконувалася на громадських засадах, за приблизними підрахунками до процесу зібрання матеріалів були причетні близько 100 тисяч людей, багато з них — у порядку “мобілізації”. Тож і не дивно, що…
Read MoreСмертоносний підручник. Випадковість чи втілення в життя чиєїсь хворобливої уяви?
Валентина СЕМЕНЯК-ШТАНГЕЙ, член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України, м. Тернопіль “Ніж хірурга увійшов у її лоно і відступив, залишаючи по собі на її животі свіжий нерівний рубець…” (Джеймс Джойс “Джакомо Джойс”). “Трупи євреїв гниють довкола мене в плісняві їхнього святого поля. Це могила її народу. Цей звідник Мейсель привів мене сюди. Він он за тими деревами стоїть з покритою головою над могилою своєї жінки — самогубниці…” “Потім мотор замовк, і знадвору почувся чийсь голос: — Мерців сюди, є там мерці? — Отуди к бісу! — вилаявся шофер.…
Read MoreЛюдмила ТКАЧ: «Невміння чітко мислити постане як проблема національної безпеки»
Хіба українці байдужі до рідної мови? Чому взагалі така ситуація в мовному просторі України можлива, розмовляємо з професором кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, доктором філологічних наук Людмилою ТКАЧ. — Чому прагнення до національного відродження не доходять до конкретних справ? — А чому бабуся, яка приводила онука чи внучку до дитячого садка, замість того, аби вчити дитину рідної мови, наламувала свого язика російською, бо так вчать у садочку. Чому випускники сільських шкіл, опинившись у місті, забували мову рідної хати і своїх дітей віддавали в російські школи?…
Read More