Не корімося — наша мова переможе!

p10101763 липня 2012 року на вечірньому засіданні Верховної Ради регіонали, комуністи і литвинівці ухвалили в цілому закон про засади державної мовної політики (законопроект 9073 С. Ківалова—В. Колесніченка).
Відбувалося це так. Головував на засіданні перший віце-спікер Адам Мартинюк. У напівпорожній залі зареєструвалося  (більшість — віртуально) 364 народні депутати. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов зажадав включення мовного законопроекту до порядку денного, пославшись і на фракцію КПУ. В залі розпочалася бійка. Пропозицію підтримали 219 депутатів, отже, голосування провалилося. Згідно з регламентом, Адам Мартинюк мав повідомити, що пропозицію не прийнято. Натомість він знову ставить на голосування питання щодо розгляду цього законопроекту і отримує 241 голос “за”. Не вдаючись до пояснень, віце-спікер оголошує третю пропозицію: проголосувати законопроект у редакції першого читання, не називаючи ані його назви, ані номера реєстрації. Оголошує, що 248 народних депутатів проголосували “за”.
Стенограма зафіксувала всі порушення парламентського регламенту, бо, як свідчить депутат від НУНС Іван Стойко: “Перше голосування Мартинюка стосувалося позачергового включення в порядок денний мовного закону. Це голосування провалилося. Після цього він поставив питання про повернення до розгляду про включення в порядок денний, а третє голосування — про саме включення в порядок денний, а тепер намагаються підрихтувати стенограму, щоб третє голосування вважалося за сам мовний законопроект”.
Що ж, для цієї братії, яка взялася “рихтувати” Україну і українців, усе можливе. Після Харківських угод, після бандитських хитрощів, із якими було ухвалено низку інших законів, що понижують рівень життя українців, 248 фарисеїв і фальсифікаторів продали душі. Наші українські душі, бо власних у них нема. Давно запродані, разом із будь-якою гідністю. Оцініть міру нахабства і підлості, яку продемонстрував так званий народний обранець Михайло Чечетов, що одразу після голосування заявив журналістам: “Оцените красоту игры. Мы их развели, как котят. Я не знаю, что они будут делать на выборах”. Очевидно, Чечетов добре знає, що вони будуть робити на виборах разом із комуністами: фальсифікувати результати всенародного голосування. Так само знає подальші дії Партії регіонів В. Колесніченко, який упевнено говорить про те, що офіційна двомовність буде легалізована в Основному Законі у рамках роботи Конституційної асамблеї.
Сліпі й глухі до голосів української громадськості, до України і її законів, вправні наперсточники посилаються на ООН, Європарламент й Раду Європи, але не називають Росію, на догоду якій і затіяна ця диявольська гра з автохтонним народом України. Дурячи людей обіцянками про “дешевий газ і економічне благоденствіє”, нинішня влада, порушивши державні закони, засягає на саме існування незалежної України. Якщо ми дозволимо Віктору Януковичу, Володимиру Литвину, Миколі Азарову нав’язати цей протиправний закон українцям, то чекаймо територіального поділу нашої Батьківщини, встановлення комуняцько-бандитського режиму, який продасть українські землі, надра, погодиться на всі російські намагання відновити російську імперію у найгіршому варіанті “словянских союзов”, “русских миров”. Вони вже тепер обіцяють нам “нову країну”, вперто гублячи букву в її назві. “Країна” для них потрібна для пограбунку й множення капіталів. Нам, українцям, громадянам незалежної держави, потрібна Україна. В якій житиме український народ і лунатиме українська мова.
3 липня 2012 року українська мова стала нашою останньою лінією оборони. Наша мова — наша зброя. Її міць і сила не залежать від злоби і потуги україноненависників, від слабкості й амбіцій  політиків різних мастей, які грають на мінному полі рідної мови народу.
“Ти знаєш, що ти людина?” — запитував крізь пітьму комуняцької радянщини кожного зі співвітчизників Василь Симоненко, ніби передчуваючи, що навіть не однофамілець, а просто збіг голосних і приголосних — Петро Симоненко, читай: Адам Мартинюк—Ківалов—Колесніченко—Чечетов—Янукович та інші засягнуть на суть української ідентичності — мову. І, якщо їхня воля, —  не “мова твоя єдина” пануватиме, а мова окупанта ганьбитиме Україну в третьому тисячолітті, як привид темних сторіч, слідом за царями й царятами, валуєвськими й емськими заборонами й указами. Та де вони, гниль і прах, де їхні  прокляті могили, де їхні нащадки? Розточились і стали порохом. Розверзнуться “хлябі небесні” й над нинішніми ґвалтівниками української душі.
Не відступаймо. Не біймось. Не корімося — наша мова переможе. І ми переможемо. Вірмо в це разом — мільйонно, говорімо про це мільйонноусто. Мова — наші барикади і наші знамена!
Нині, 3 липня 2012 року, прозвучала сурма судного часу для режиму Януковича і його опричників.
Я не вірю, що цей президент накладе своє вето на фарисейський закон, бо він не є гарантом Конституції за своєю людською суттю. Я не вірю, що серед тих, хто його оточує, знайдуться люди, здатні на жорстке протистояння.
Але я знаю, що українці не дозволять наступити на власне серце. Нації німими не живуть. Інакше історія стирає їх зі своїх скрижалей, а Бог викреслює з книги життя.
Будьмо, українці!

Любов ГОЛОТА

P. S. Коли 248 запроданців фальсифікували ухвалення мовного закону, це число тижневика вже було підписано до друку. Переглянувши шпальти, я залишила все так, як Ви й прочитаєте. Ми не відступимося від нашої позиції. Ми станемо сильнішими —  разом із Вами.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment