Заява

Президента Всеукраїнської громадської організації “Асоціація українських правників” у зв’язку із ухваленням Верховною Радою України 3 червня 2012 року закону України “Про засади державної мовної політики”

Ситуація, яка склалася сьогодні в українському суспільстві у зв’язку з ухваленням 03.07.2012 Верховною Радою України закону “Про засади державної мовної політики”, потребує від кожного свідомого громадянина нашої держави чіткого визначення власної позиції з цього питання, оскільки з ухваленням цього закону порушується низка законодавчих актів, і насамперед — вимог Конституції України, чим завдається суттєва шкода українському громадянському суспільству, національним та державним інтересам України, зокрема і на міжнародному рівні.

Відповідно до статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади мають здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України. Конституція не встановлює винятків і для Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади в Україні, до повноважень якого належить ухвалення законів (статті 75, 85).
Визначення статтею 10 Конституції України державного статусу української мови є не тільки закріпленням мови як одного із символів держави, а й складовою конституційного ладу України, основи якого сформульовані у Розділі І Конституції, що має назву “Загальні засади”. Норми Конституції є нормами прямої дії (стаття 8). За статтею 8 Конституції закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Таким чином, ухвалення законів, які не відповідають Конституції України, є можливим лише після внесення відповідних змін до Конституції України тільки у порядку, визначеному Конституцією України.
Ухвалення законів про зміну основ конституційного ладу, зокрема і зміни конституційних основ функціонування української та інших мов, можуть відбуватися тільки за особливою процедурою за згодою Українського народу. А якщо такі зміни передбачають обмеження прав і свобод людини і громадянина, то вони взагалі не можуть бути здійснені. Ці принципові положення закріплені у статтях 156 та 157 Конституції України. Як один із авторів проекту Конституції України 1996 року, я особисто доклав відповідні зусилля для того, щоб не допустити у майбутньому будь-якої зміни конституційного ладу України та забезпечити таку редакцію статей 156 і 157 Конституції України, яка дозволила б унеможливити посягання на конституційний лад, державний статус української мови та державну символіку України.
Те, що ухвалення згаданого закону Верховною Радою України 03.07.2012 року спрямоване на внесення змін до конституційного ладу та обмежує права українців, не викликає сумніву. Тому варто звернути увагу ще на деякі теоретико-правові проблеми, пов’язані з ухвалення Верховною Радою України 03.07.2012 року закону “Про засади державної мовної політики”.
Конституцією України, поряд із визначенням української мови як державної, статтею 10 також встановлено, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин. Порядок застосування мов в Україні може визначатися тільки законами. Це означає, що Верховна Рада України, ухвалюючи закони відповідно до пункту 4 статті 92 Конституції України, уповноважена тільки визначати порядок застосування мов в Україні. Установивши законом від 03.07.2012 року “Про засади мовної політики” офіційний статус мов, Верховна Рада України вийшла за межі своїх конституційних повноважень.
Відповідно до статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними і при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22). Однак ухвалення законопроекту “Про засади державної мовної політики” звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод українців, чим порушує вимоги Конституції України.
Окрім цього, при ухваленні згаданого закону було допущено порушення процедури розгляду законопроектів, визначеної Законом України “Про Регламент Верховної Ради України” від 10.02.2010 № 1861-VІ (далі — Регламент Верховної Ради України). Зокрема, цей законопроект на порушення вимог Регламенту Верховної Ради України був включений у порядок денний та поставлений на голосування.
Народним депутатам на порушення статті 117 Регламенту Верховної Ради України не було роздано за десять днів до розгляду текст цього проекту закону та на порушення статті 118 Регламенту Верховної Ради України не надано порівняльної таблиці врахування зауважень, висловлених депутатами після ухвалення проекту закону в першому читанні.
Крім цього, також була порушена стаття 119 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якої під час розгляду законопроекту в другому читанні Верховна Рада проводить його постатейне обговорення та голосування. Не проводилося також голосування щодо можливості розгляду цього законопроекту за скороченою процедурою, однак закон був ухвалений поспіхом саме за “особливою” скороченою процедурою.
Під час ухвалення згаданого закону було також порушено гарантоване частиною III статті 34 Регламенту Верховної Ради України право кожної депутатської фракції на виступ одного її представника з цього питання, а також право народного депутата, представників інших суб’єктів права законодавчої ініціативи, які внесли письмову пропозицію чи поправку, на їхню вимогу отримати слово для обґрунтування пропозиції чи поправки.
Також відповідно до висновку Міністерства фінансів України (інформація про який надана у висновку до законопроекту “Про засади державної мовної політики”, реєстраційний № 9073 Комітетом Верховної Ради України з питань культури і духовності від 23.05.2012), реалізація зазначеного закону вплине на видаткову частину Державного бюджету України, оскільки запровадження цього акту потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.
У пояснювальній записці до законопроекту від 25.08.2011 його фінансово-економічне обґрунтування не було наведено на порушення частини III статті 91 Регламенту Верховної Ради України, яка вимагає у разі внесення законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету (надходжень бюджету та/або витрат бюджету), щоб суб’єкт права законодавчої ініціативи надав фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Тут слід нагадати, що відповідно до пункту 3 частини II статті 94 Регламенту Верховної Ради України цей факт є підставою для повернення законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні. Незважаючи на це, даний законопроект не лише був включений, а й прийнятий Верховною Радою України з порушеннями положень статті 123 Регламенту Верховної Ради України, що передбачає певні варіанти легітимізації рішення Верховної Ради України, жоден з яких не був використаний на вечірньому засіданні Верховної Ради України 03.07.2012 і тому неможливо встановити, який саме текст проекту закону був проголосований народними депутатами України.
Ситуація, що склалася у зв’язку з ухваленням Верховною Радою України закону України “Про засади державної мовної політики”, свідчить про кризу українського парламентаризму.
Українське суспільство має право претендувати на те, щоб Парламент України забезпечував ухвалення юридично виважених рішень, які відповідатимуть Конституції України, законодавчим нормам і стандартам демократичного суспільства, сприйматимуться в Україні та за її межами як легітимні й конституційні.
У зв’язку з наведеним у цьому випадку єдиним юридично прийнятним виходом із ситуації вбачається скасування рішення Верховної Ради України про ухвалення закону “Про засади державної мовної політики” від 03.07.2012 та відхилення його як такого, що суперечить Конституції України і ухвалений з порушенням вимог Конституції України і Регламенту Верховної Ради України, з наступною оцінкою громадянами України цього факту на парламентських виборах.

Василь КОСТИЦЬКИЙ,
професор, президент Асоціації українських правників, доктор юридичних наук, член-кореспондент Національної академії правових наук України, заслужений юрист України

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment