У ніч проти Івана Купала, кажуть, трапляються дива. А дива бувають різні. Ось і цього року, щойно на зміну спекотному дню настала тепла ніч, на київському Подолі розпочався фестиваль “Відкрита Ніч”. Цей дубль був уже шістнадцятим. Традиційно фестиваль проводили на Андріївському узвозі, але через реконструкцію це стало неможливо. Тому дружню руку допомоги подала художня галерея “Арт-причал” — новий мистецький заклад, розташований на березі Дніпра біля підніжжя Гаванського мосту, що веде з Подолу на Рибальський острів. Куратор галереї — фотохудожник Олександр Ктиторчук.
Олена ШУЛЬГА
Фото Андрія МАРЧЕНКА
Фестиваль короткометражного кіно “Відкрита ніч” чи не найменший у світі: він триває лише одну ніч наприкінці червня — на початку липня. Він винятково національний. Жанрових обмежень немає, крім суто кінематографічного продукту. Підсумки підбивають і оголошують переможців на світанку. Хіба ж не диво — провести купальську ніч на березі Дніпра серед поціновувачів українського кіно?
Водночас із головним майданчиком у Києві фестивальні перегляди відбувалися у Дніпродзержинську, Запоріжжі, Каневі, Копичинцях на Тернопільщині, Івано-Франківську, Львові, Миколаєві, Полтаві, Прилуках та Чернівцях, у Легедзиному на Черкащині й на хуторі Обирок поблизу Батурина на Чернігівщині. У всіх цих місцях покази організували численні прихильники “Відкритої Ночі”.
На головному майданчику дійство відкрив Дмитро Капранов. Він представив натхненника і президента фестивалю Михайла Іллєнка як дивака, який стукає в усі двері й робить те, що вважає за потрібне, нікого не питаючи. А це, на думку Дмитра Капранова, ознака людини геніальної.
“1997 року, започатковуючи фестиваль короткого метра, Михайло Герасимович казав, що українське кіно є, але ми йому не вірили, — зазначив Дмитро Капранов. — Ось тепер допевнилися, що воно таки було і є. Насправді ж маємо масове молодіжне кіновиробництво, якого заперечити ніхто не може.
Фестиваль відбувається за підтримки Державного агентства України з питань кіно та Подільської районної в м. Києві державної адміністрації. Проте люди з цих організацій дуже скромні — ніхто з них не прийшов. Спасибі, що дозволили. Тож у нас є шанс. Це не футбол — на матчі ходили, а кіно, на відміну від футболу, вічне.
Думаю, що сьогодні на березі Дніпра буде цікава ніч. Михайло Іллєнко вшістнадцяте запускає мотор липневої ночі. Вона буде одномовною, і мова ця — мова українського кіно”.
Зате прийшли численні шанувальники й друзі: актриса Наталя Сумська, режисери Олесь Санін і Віталій Малахов, капітан яхти “Купава”, яка здійснила навколосвітню подорож, Юрій Бондар, студентство, журналісти, просто охочі подивитися кіно.
Михайло Іллєнко поділився оптимізмом: “Галерея, що дала притулок фестивалю, називається “Арт-причал”. Назва, на мій погляд, багатообіцяюча, адже причал — місце, куди варто прямувати. Сподіваюся, що стрічки цьогорічної “Відкритої Ночі” невдовзі побачимо у Культурному центрі “Кінотеатр “Київ”, директор якого — член меценатської ради нашого фестивалю.
У конкурсній програмі 13 ігрових і 7 анімаційних стрічок, глядачі матимуть змогу подивитися також 25 позаконкурсних і ретроспективних — загалом 45 короткометражних фільмів тривалістю від 2 до 16 хвилин. А з першими променями сонця, що сходитиме, журі оголосить переможців”.
Журі, безперечно, було авторитетне: голова — письменниця, літературознавець Оксана Забужко, за словами Дмитра Капранова, людина, яка вміє бути на два кроки попереду громадської думки в Україні; актори театру і кіно, народні артисти України, лауреати Шевченківської премії Богдан Бенюк і Анатолій Хостікоєв; літературний критик і публіцист Олександр Бойченко; директор Київської кіностудії дитячих та юнацьких фільмів, засновник і продюсер дитячого гумористичного кіножурналу “Вот так!” Олександр Коновалов; художник, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Анатолій Криволап; голова правління “Райффайзен Банк Аваль” Володимир Лавренчук; лідер рок-гурту “Kozak System” Іван Леньо; фотохудожник Олександр Ктиторчук. Воно й визначило переможців.
Дипломом за кращий сценарій нагороджено фільм “Борода” (режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук), дипломом за кращу операторську роботу — стрічку “Миколине поле” (режисер Єлизавета Клюзко, оператор Руслан Коломієць), дипломом за кращу кіноновелу — стрічку “Невигадана історія” (режисер Артем Антонченко). Відкриттям фестивалю став актор Тимофій Антропов за роль головного героя у фільмі “Тимка” (режисери Оксана і Марина Артеменко). Режисер Катерина Чепік завоювала диплом за концептуальність анімафільму “Без кінця”, а приз за кращий анімаційний фільм — Олена Потьомкіна (стрічка “Чистий”). Призом за кращий ігровий фільм нагородили стрічку “Перше побачення” (режисер Андрій Павлюк), а гран-прі фестивалю здобув фільм Мирона Латика “Manu 18 374”.
Отже, купальська ніч принесла відкриття й несподіванки. Вітаємо переможців фестивалю “Відкрита Ніч. Дубль 16” і сподіваємося невдовзі побачити їхні імена на афішах кінотеатрів і міжнародних кінофестивалів. “Відкрита Ніч” довела, що українське кіно є, попри хронічне недофінансування і брак уваги держави воно живе й розвивається, воно має майбутнє.
