Єдиний шлях до щастя

Олена ШУЛЬГА

Відомо, що поступ відбувається завдяки видатним особистостям. Саме політ їхньої думки спричинився до того, що людство навчилося літати, перетинати океан, зазирнуло вглиб самої планети. Не знаємо імен тих, хто вперше спік хліб, винайшов колесо, сів у човен. Але імена ближчих до нас у часі винахідників і науковців ми зобов’язані знати, адже завдяки їм наше існування комфортне і зручне.
Тим важливіше нам, українцям, знати імена наших краян, які стали на рівень світової науки. Багато років нас намагалися переконати, що вся могуть людської думки зосереджена в Москві й усі видатні люди з українськими прізвищами — питомі росіяни. Та, на щастя, ми в це не вірили.
Ідея донести до широкого загалу маловідомі, забуті й замовчувані імена видатних науковців-українців належить Наталії Вадзюк, доцентові НПУ ім. М. Драгоманова, та Київському осередку Суспільної Служби України разом із міським об’єднанням ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. 1994 року серед учителів Києва проходив конкурс “Праця вчителя — патріота незалежної України”. Підбиваючи підсумки, організатори з’ясували, що вчителі, яких підготувала радянська педагогічна система освіти, самі не знають історії науки, тож виховати повноцінного інтелектуала не зможуть. Тоді й розробили програму учнівських науково-практичних конференцій, яка дістала назву “Славетні імена України”.
Втілювати в життя програму почали 1994—1995 навчального року в Українському колежі імені   В. Сухомлинського за активного сприяння його директора Василини Хайруліної. Тоді в колежі апробували курс “Історія біології в Україні”. Учні навчального закладу, працюючи у бібліотеках і архівах, готували реферати, які згодом стали основою серйозніших наукових робіт. Реферати оприлюднювали на щорічних учнівських наукових конференціях. Це були перші кроки учнів у науку, адже конференції відбувалися за участю провідних учених із НПУ ім. М. Драгоманова. Юні дослідники відшукали в архівах дані про діяльність репресованих 1920—1930-х років науковців          О. Яната, С. Рудницького, незаслужено замовчуваних членів Наукового Товариства ім. Т. Шевченка І. Верхратського, М. Мельника, О. Волощака, І. Пулюя, І. Горбачовського, О. Мриць, О. Кониського, маловідомих широкому загалові видатних учених у галузі природничих і гуманітарних наук З. Болтарович, О. Неприцького-Грановського, І. Горбачевського, інших.
До роботи долучилася Мала академія наук, інші школи Києва, Інститут природничо-географічної освіти та екології НПУ ім. М. Драгоманова. Молоді науковці працювали над розкриттям значення видатних особистостей у розвої української науки і мистецтва в різні періоди.
Наукові пошуки тривають. Їхня незмінна натхненниця Наталія Вадзюк, яка цього року відзначила 80-річчя, не втомлюється спонукати до роботи. Біолог за фахом, вихованка Кременецького педагогічного інституту, донька професора образотворчого мистецтва Краківського університету, колишня вчителька й викладачка педуніверситету не з чужих слів знає проблеми вчительства, прогалини в освіті вчителів. Вона й сама відкривала історію своєї родини вже дорослою. Так, з’ясувала, що тато сватав маму разом із Степаном Скрипником, згодом відомим як митрополит Мстислав, а мама навчалася в Кременецькій гімназії водночас з Уласом Самчуком і разом з ним співала в хорі. Збереглися світлини, архівні документи. Тому Наталія Василівна й вирішила долучати юне покоління до історії, бо усвідомлює, що середовище виховує і творить особистість. Важливо, на її думку, щоб учні розуміли, хто їхні предки і яких вершин вони сягнули в науці й культурі, а праця — єдиний шлях до щастя.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment