Любімо і шануймо воду, яка дарує нам життя

Нещодавно редакція “Слова Просвіти” отримала лист від читача Михайла Якубівського з Києва, де були такі рядки: “…Звертаюсь до Вас у вирішенні пекучої проблеми. Я мешкаю на Теремках-1, біля Кіберцентру. На масивах Теремки-1 і Теремки-2 ось уже тривалий час не працює жоден із чотирьох бюветів (деякі — по кілька років).
Люди страждають без води, адже зі ЗМІ відомо, що київська водопровідна вода — отруйна, непридатна для приготування їжі…” Щоб допомогти читачеві розібратися з ситуацією, що склалася, друкуємо матеріал про воду, яка дарує життя, надісланий до редакції “Слова Просвіти” Українським інститутом екології людини.

Геннадій АПАНАСЕНКО,
доктор медичних наук, професор
Михайло КУРИК,
доктор фізико-математичних наук,
професор

Вода складає 2/3 поверхні Землі. Прісної питної води ж усього 2,53 % від цієї кількості. Отже, питна вода — найцінніший скарб Землі, від якого залежить усе живе на планеті.
Недбале чи хижацьке ставлення до довкілля, особливо до річок, призвело до того, що вже багато малих річок (а це кровоносні судини Землі) повисихали, а великі річки настільки екологічно забруднені, що вода в них стала шкідливою для вживання. Сьогодні в Україні немає поверхневої води (річкова, озерна, кринична, джерельна), яку можна пити сирою без перевірки її чистоти.
Щорічно зростає кількість населених пунктів і людей, які не мають доступу до якісної питної води. Майже 46 мільйонів громадян, які проживають у 161 місті й 100 селищах міського типу з 25 регіонів країни отримують питну воду із місцевих джерел із відхиленням від нормативних вимог. Часто вода має підвищену загальну жорсткість, підвищений вміст хлоридів, сухих залишків, сульфатів, фтору, заліза, нітратів, аміаку і марганцю. За даними голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, понад 1,3 тисячі населених пунктів, де мешкає близько 1 мільйона людей, користуються привозною питною водою.
Сьогодні незадовільна якість питної води призводить до розповсюдження інфекційних хвороб та серйозного погіршення здоров’я.
Лише за період із 2004 до 2010 рр., за даними екологічної Ліги, скидання недостатньо доочищених стічних і промислових вод зросло з 3,5 до 6 мільярдів кубометрів. Великі втрати прісної води в країні через старі й недосконалі водоочисні споруди і мережі водопостачання водою міського населення.
Законодавство, нормативна база в країні не стимулюють адміністративно й економічно зменшення забрудненості річок, стічних вод, економії витрат прісних вод не питного призначення.
Сьогодні в Україні на одиницю вітчизняної продукції витрачається в 4—6 разів більше води, ніж у високорозвинених країнах.
За даними Українського НДІ водногосподарсько-екологічних проблем, із 63119 річок, які сьогодні є на території країни, більшість мають 3—5 клас якості, тоді як для водозабору вода для пиття має бути лише 1 класу.
Сьогодні екологічний стан річок країни — стан загальної екологічної ситуації. По суті, це екологічний дефолт. Якщо в найближчі роки Уряд не вживе кардинальних заходів щодо виправлення екологічної ситуації — країна приречена.
Сьогодні без любові людини до довкілля і до води зокрема, не може йтися про такі важливі поняття, як екологія свідомості, екологічно безпечне майбутнє нації, відновлення гармонії людини і довкілля.

Джерела водозабезпечення
населення
Еволюційно людина повинна постійно пити поверхневу, річкову воду, яка не лише екологічно чиста, а завжди тече з різними поворотами, бурлить, постійно контактує із Землею, на неї впливає енергія Космосу. Така вода має велику власну природну біоенергетику, яка важлива для здоров’я людини. Але нині це для нас лише констатація факту, а насправді такої води в країні немає. Отже, людина змушена використовувати підземні джерела прісної води. Авіцена називав таку воду “гнилою”, вона має різний хімічний і мікробіологічний склад залежно від місця, де вода збирається під землею. А це означає, що для безпечного вживання підземної води необхідно контролювати її склад і використовувати різні методи доводопідготовки.
Міське населення сьогодні забезпечують водою через мережу міського, сільського водогону, де подається вода, яка задовольняє сучасні санітарно-гігієнічні вимоги — “Питна вода”. У цьому випадку велике значення має забезпечення водою екологічної та біоенергоінформаційної якості. Негативним фактором екологічного забруднення такої води є матеріал, із якого зроблено водопровід, і його форма (круглі труби, прямі кути поворотів труб тощо).

Типи фасованих (пляшкованих) питних вод
Згідно з Міжнародною класифікацією, існують такі типи фасованих вод:
Артезіанська вода — вода зі свердловини, яка знаходиться у водоносних пластах гірських порід між водостічними шарами.
Питна вода — вода, яка розлита в пляшки і продається для вживання людиною в гігієнічних контейнерах і не містить додатків, підсолоджувачів чи хімічних компонентів.
Очищена вода — вода, отримана дистиляцією, деіонізацією, оберненим осмосом чи за допомогою інших подібних процесів і може бути помічена як очищена бутильована вода.
Ігриста (газована вода) — вода, зокрема й після обробки, містить ту саму кількість діоксиду вуглецю, що і при появі з джерела.
Джерельна вода — бутильована вода, отримана з підземного формування, із якого вода тече природно до поверхні землі. Джерельна вода, зібрана з використанням зовнішньої сили, повинна бути від одного і того ж підземного водоносного шару, що і джерело, і повинна мати всі фізичні властивості, той самий склад і якість, як і вода, яка тече природно до поверхні Землі.
Колодязна (зі свердловини) вода — бутильована вода з криниці чи свердловини з водоносного шару в товщі землі.

Оберненоосмотична вода
Обернено-осмотична вода — вода, яка пройшла глибоку очистку або демінералізована. Така вода має суттєво порушену природну рівновагу структури і при потраплянні в організм людини намагатиметься повернути собі недостатні їй хімічні елементи, тобто буде “забирати” їх із організму. Це неприпустимо для дітей і вагітних жінок, коли організм жінки потребує додатково вітаміни, макро- і мікроелементи в природному стані. Для обернено-осмотичної води загальна мінералізація нижче норми — 100 мг/дм або 0,1 г/л.
Сьогодні виробники бутильованих вод пропонують для споживання воду, отриману методом оберненого осмосу. Вода, яка проходить таку глибоку очистку, втрачає більшість мінеральних солей, корисних і необхідних для життєдіяльності людини. Чисту обернено-осмотичну воду слід вживати дозовано, оскільки вона фізіологічно неповноцінна через майже повну відсутність мінерального складу.
Дослідження впливу демінералізованої води на людину свідчать:
— обернено-осмотична вода вимиває з організму мікроелементи, які необхідні для нормальної життєдіяльності людини;
— негативно впливає на активність гормонів, які пов’язані з регуляцією водного обміну в організмі людини;
— зменшує кількість еритроцитів у крові;
— сприяє зневодненню організму.
Постійне вживання обернено-осмотичної води викликає швидку стомлюваність, слабкість, головний біль із порушенням серцевого ритму.
Ми радимо споживачам критично ставитися до заяв, що демінералізована вода безпечна для людини. Для нормальної життєдіяльності людини з питною водою в організм повинні надходити в достатній кількості необхідні мікроелементи.
Аби обернено-осмотичну воду можна було вживати як питну, необхідно, щоб вона після фільтра відстоювалася певний час у контакті з низкою природних мінералів (кремінь, шунгіт, сердолік тощо), тобто, щоб воді поверталась її природна зрівноваженість складу і структури.

Нутрієнти в питній воді
Клінічно доведено, що вживання питної води, бідної мінеральними речовинами, негативно впливає на механізми гомеостазу, обмін мінеральних речовин в організмі тощо. Це пов’язано з вимиванням внутрішньоклітинних і міжклітинних іонів із біологічних рідин, їхнім негативним балансом. Змінюється загальний вміст води в організмі, функціональна активність гормонів, які пов’язані з регуляцією водного обміну. Експерименти на щурах показали, що вживання дистильованої води або води загальною мінералізацією до 75 мг/л веде до створення загального негативного дисбалансу, зменшення гематокринного індексу. Чим менша мінералізація, тим імовірніший ризик інтоксикації організму. Дистильована вода не містить аніонів і катіонів, які постійно потрібні людині.
Вживання м’якої води, збідненої, наприклад, кальцієм, може призводити до підвищеного ризику переломів, передчасних пологів, зниження ваги новонароджених дітей і деяких видів раку. Вживання води, збідненої магнієм, призводить до порушення роботи серцевого м’яза, до пізнього токсикозу і деяких видів раку.
У 2000—2002 рр. у Чехії та Словенії, коли населення стало використовувати в системі центрального водопостачання обернено-осмотичну воду, з’явилися часті скарги на проблеми серцево-судинної системи, стомлюваність, слабкість, м’язові судороги.
Екологічні дослідження у Росії довели, що вживання води з малим вмістом мінеральних речовин призводить до появи низки захворювань. Це гіпертензія, зміни в коронарних судинах і дванадцятипалій кишці, хронічний гастрит, зоб, ускладнення у вагітних, новонароджених і грудних дітей (жовтуха, анемія, переломи, проблеми росту).
Численні дослідження довели, що близькою до фізіологічної норми є вода, у якій вміст кальцію складає 30—90 мг/л, магнію 7—35 мг/л і загальна мінералізація якої близько 400 мг/л (гідрокарбонатна вода).
Під час приготування їжі на м’якій воді з продуктів (овочі, м’ясо, злаки) втрачаються важливі елементи. Втрати кальцію і магнію можуть досягати 60 %, міді — 60 %, марганцю — 70 %, кобальту — 86 %. А приготування їжі на жорсткій воді суттєво знижує втрати мінералів у готовій їжі. Приготування страви на слабомінеральній воді суттєво знижує загальне надходження деяких елементів в їжу. На жаль, сучасна дієта більшості людей не може задовольнити організм усіма необхідними мікроелементами, тому будь-який фактор, який сприяє втраті мінеральних речовин у процесі кулінарної обробки, може відігравати негативну роль.
Люди, які вживають воду, збіднену мінеральними речовинами, завжди більше піддаються ризику дії токсичних речовин, ніж ті, хто п’є воду середньої жорсткості й мінералізації.
Ще 1980 року ВООЗ рекомендувала вживати питну воду з мінералізацією не нижче 100 мг/л. Оптимальна мінералізація складає 200—400 мг/л для хлоридносульфатних вод і 250—500 мг/л для гідрокарбонатних вод. Корозійна активність таких вод невисока.
Рекомендовано такі концентрації магнію і величину жорсткості води: для магнію мінімум 10 мг/л, оптимальне значення 20—30 мг/л; для кальцію — мінімум 20 мг/л, оптимальний вміст близько 50 (40—80) мг/л і жорсткість води, сумарний вміст солей кальцію і магнію 2—4 ммоль/л.
При виконанні таких рекомендацій складу питної води не спостерігалося негативних змін стану здоров’я.
Верхня межа оптимального інтервалу жорсткості — 5 ммоль/л, виходячи з того, що вода з вищою жорсткістю призводить до утворення каменів у жовчному міхурі, нирках, сечовому міхурі, а також артрозів і артропатії.
Питання мінералізації питної води зараз вельми актуальне, оскільки сьогодні у зв’язку з масовим упровадженням різних фільтрів очистки води, локальних систем доводоочистки, особливо широке використання при цьому технології оберненого осмосу, обов’язково необхідно контролювати стан слабомінералізованих бутильованих вод. Незбагачена демінералізована вода або вода з низьким вмістом мінеральних речовин — у розумінні нестачі чи відсутності у воді важливих мінеральних речовин — це не ідеальний продукт, регулярне вживання якого не гарантує адекватного вкладу у загальне вживання деяких значимих нутрієнтів.
Міжнародні й національні організації, які відповідають за якість питної води, повинні враховувати при обробці демінералізованої води мінімальні значення важких показників якості води, включаючи кальцій, магній і мінералізацію.
Питна вода високої якості повинна обов’язково мати сучасний санітарно-епідеміологічний і екологічний паспорт якості. Останній тип паспорту якості води розроблений у співпраці Інституту фізики НАН України і Інституту екології людини.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment