Надчасовий образ українського духу

Козак Мамай, втілений у народній міфології, віддавна хвилював, збурював уяву та надихав українську душу. Він поєднав у собі риси волелюбного філософа, звитяжного воїна, проникливого поета, осяяного мудрістю та божественною силою. Мамаями нарікали кам’яних ідолів на вершинах курганів, а зображення героя-захисника на народних полотнах, віконницях, дверях, вуликах мало глибоке символічне значення та слугувало оберегом. І нині до барокового мотиву козака-бандуриста звертаються художники, письменники, по-різному осмислюючи його. Свідчення цього — виставка у Національному музеї літератури “Мамаї. Образ козака Мамая в сучасній літературі та мистецтві”.

Уляна ВОЛІКОВСЬКА

“Ти подумай, що народ наш тому лише вічний,
Що Мамай оживля його знову і знову…”
Леонід Горлач

Виставка народилася завдяки дитячому конкурсу “Я козацького роду”. Табір “Козацька фортеця” цього року організував художній конкурс, на який надійшло багато робіт дітей віком від 6 до 17 років.
“Діти часто пов’язують козацтво саме з образом Козака Мамая, — каже Раїса Сеннікова, заступник директора з наукової і освітньої роботи. — Тому ми відібрали 30 дитячих робіт і представили їх відвідувачам разом з роботами відомих київських художників. Саме ця виставка започатковує проект “Відлуння”, у рамках якого висвітлюватиметься часовий, міжкультурний діалог, діалог батьків і дітей тощо”.
Малюнки переможців вражають багатогранністю дитячої фантазії. Роботи різнопланові й асоціативні: стримані і яскраві, у стилі петриківського розпису, графічні… Хтось зобразив Мамая як співця, що збурив народ, хтось втілив його в образі Тараса Шевченка. Один задуманий, інший тужить, а ось мужній і войовничий… Кожний козак в обрамленні традиційних символів: дуба як символу світового дерева, бандури, що символізує музу, церкви — духовності. А посередині зали величезний Козак Мамай, якого малювали всі діти на підбитті підсумків конкурсу.
В іншій залі більше сорока робіт: картини, гобелени, кераміка, розпис на склі. Більшість художників відійшли від народної картини й зобразили модерного Козака Мамая. Так, приміром, Володимир Гарбуз утілив Мамая в міфічних іпостасях зоревісника, рибоптаха, сонцедара, а Василь Копайгоренко — в образах змієборця, філософа, воїна. У Любові Міненко він безликий, сентиментально-ліричний, із птахом на плечі. У Валерія Франчука Мамай замислений, із мечем, а за спиною — тривожний місяць. Наталія Кучер зобразила Мамая біля брами Зборовського, на Андріївському узвозі та зі степовими бабами. Леонід Гопанчук змалював роздолля Козака Мамая: у центрі образ степу як символу волі, посеред якого кам’яні скульптури.
Аскетичний, стриманий Козак Мамай Феодосія Гуменюка зображений із чистими умовними аркушами як символами на заборону слова, рукопису, малюнка. Ця картина перегукується із роботою 70-х років Галини Севрук, яка зобразила Мамая з невипадковими символами ворона, лисиці, тривожного місяця…
У Галини Дигас, Михайла Гайового, Юрія Кучеренка Козак Мамай ближчий до традиційного народного образу. У творчості Петра Ганжі Мамай утілений у гобеленах і в декоративних керамічних тарілях.
На виставці експонуються літературні твори Володимира Рутківського, Леоніда Горлача, Олександра Ільченка, Раїси Лиші тощо.
Варто також пригадати, що на офорті Тараса Шевченка “Дари в Чигирині” Мамай зображений в інтер’єрі Богдана Хмельницького. Георгій Нарбут зобразив його на гербі Української Народної Республіки 1918 року. Перебуваючи у радянських тюрмах, зверталися до образу Мамая Ігор Калинець та Опанас Заливаха.
А завершити хочеться словами дослідника Станіслава Бушака, який влучно зазначав: “… в “Мамаях” закодовано дуже важливу для української душі інформацію, яка передається з покоління в покоління, визначаючи засадничі риси нашого національного характеру”. Тож образ Козака Мамая надчасовий, синтезуючий і магнетичний вічно живитиме наші душі та оберігатиме історичну пам’ять українського народу.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment