До Острівця через Теребовлю…

Оксана СЕМЕНЮК

Галицьке районне об’єднання Львова ВУТ “Просвіта” здійснило мандрівку на Теребовлянщину. В селі Острівець місцева громада освячувала хрест, що встановлять на церкві, яку вони відновлюють уже кілька років.
Містечка Поділля славляться своєю мальовничістю. Великою цікавинкою в Теребовлі є руїни середньовічного замку. Це славне місто, де правив князь Василько та його сини, де він був осліплений… Привід до цієї мандрівки — запрошення Романа Лубківського, який родом із цих місць, і намагається постійно допомагати землякам. Із просвітянами поспілкувалися заступник голови райдержадміністрації, сільський голова, директор школи, і голова товариства “Просвіта”, голова тернопільського Товариства “Меморіал”.
Просвітяни ознайомилися з пам’ятником князю Васильку, що встановлений у Теребовлі 1997 року, біля бібліотеки є бюст Іванові Франку, на одній із центральних площ 1964 року встановлено пам’ятник Тарасові Шевченку.
Стурбував гостей стан міської Ратуші — старовинну будівлю прикрашено замість годинників більмами пластикових вікон, а на даху росте справжній чи то ліс, чи то сад… Така ж занедбана і територія біля меморіальної стіни, де НКВС проводив розстріли та виставляв свої жертв. А у приміщенні колишньої тюрми НКВС зараз кафе. На фундаментах колишньої будівлі Товариства “Просвіта” добудовують бізнес-центр, де просвітянам обіцяють надати приміщення.
Піднявшись на замкову гору, оглянувши чудові краєвиди, ми зупинилися на Співочому полі біля руїн замку. Це місце добре впорядковане. Але хотілося б крім пам’ятника польській шляхтянці, побачити під Теребовлянським замком і Наливайка на коні, який бував тут і навіть брав замок, і Морозенка, який родом із цих місць, бо на чужій історії ми своїх патріотів не виховаємо.
Далі Острівець — невеличке гостинне й привітне село. Розпочалася зустріч біля церкви. Місцевий парох отець Віталій освятив хрест, щедро окроплюючи присутніх свяченою водою. Потім говорили про реставрацію церкви, здобутки громади. Просвітяни вручили подяки всім причетним до цієї складної роботи. Сподобався концерт, який відбувся в храмі під риштуваннями: звучала бандура й пісні у виконанні Наталі Кончаківської, члена Спілки кобзарів України; зачаровували гітара та голос Олеся Дяка, відомого барда, автора пісень, поета; Іванка Кушнірук (студентка, молода просвітянка) виконала під гітару власні пісні на слова Лесі Українки. На завершення концерту всі присутні заспівали “Ой, у лузі червона калина…” Розмова продовжилася в школі, де гості відвідали музей Володимира Гжицького. Там є інші стенди, присвячені відомим землякам — Роману Лубківському, поету, послу, відомому громадському діячу, архієпископу з Торонто Ізидору Борецькому, брату Володимира Гжицького Степану, на честь якого названо ветеринарну академію у Львові.
Завершилася наша зустріч за гостинним столом. Обговорювали проблеми села, школи, бібліотеки, присутні ознайомилися з діяльністю Галицької “Просвіти” з м. Львова. Наші артисти порадували присутніх українською ліричною піснею.
Так ще один куточок України став нам ближчим і ріднішим.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment