Дух шістдесятництва не дозволить знищити Україну

День Незалежності для Музею шістдесятництва — подвійне свято, нарешті заклад отримав нове приміщення, 22 серпня відбулося офіційне відкриття. На свято зібралося чимало відомих шістдесятників, серед них Василь Овсієнко, дружина Василя Стуса Валентина Попелюх, Людмила Семикіна, Любомир Пиріг, Рита й Борис Довгані, Сергій Білокінь та інші.

Надія КИР’ЯН

Після привітання представника Київської міської адміністрації Леоніда Новохатька слово надали лідеру Народного руху України Борису Тарасюку: “Я звертаюся насамперед до шістдесятників, яких називали лицарями ідеї за їхній внесок у відродження та відновлення державності України, та до всіх гостей. Ми зустрічалися тут нещодавно на відкритті приміщення, нині радіємо відкриттю власне музею. Хочу подякувати від імені НРУ київській владі, Миколі Плахотнюку, Олексію Зарецькому за їхню працю — створення цієї експозиції. Сподіваємося, що кияни охоче відвідуватимуть цей заклад. Познайомляться з героїчною сторінкою боротьби за незалежну Україну, за демократію.
У цьому приміщенні працював засновник НРУ В’ячеслав Чорновіл, тут його музей і я радий, що в музеї шістдесятництва є експозиції, присвячені нашому незабутньому лідерові”.
Лауреат Шевченківської премії художник Валерій Франчук, який вісім років тому подарував музеєві два портрети — Василя Стуса й В’ячеслава Чорновола, довго чекав, доки заклад нарешті запрацює повноцінно, і ось прийшов із картиною пам’яті репресованих земляків.
Рита Довгань нагадала, що біля нас витає душа Надії Світличної, засновниці музею, завдяки якій він збувся. А Микола Плахотнюк зробив із неможливого можливе.
Письменник, перекладач, критик, драматург, один із шістдесятників Лесь Танюк зазначив, що шістдесятництво не було музеєм і не залишиться тільки музеєм. У наш час тотальної політичної зради, політичної проституції цьому негативу протистоїть шістдесятництво в найширшому сенсі. Те, що музей відкривається саме зараз і саме в Києві, знаменно. “Я думаю, що й нині, як колись, новий протестний рух почнеться з Києва, — наголосив Лесь Степанович. — Після всього, що зараз сталося, що ми переживаємо, розуміємо, що дух шістдесятництва не дозволить знищити Україну. Нас чекає величезна робота. Думаймо про шістдесятництво не як про минуле, а як про майбутнє. Воно перемогло, бо стало генерацією. Сьогоднішня молодь генерацією не стала. Але ми вже живемо в їхній час, вони мусять брати кермо в свої руки і розуміти, що велика риба пливе проти течії, як робили шістдесятники”.
Народний депутат України Тарас Чорновіл нагадав, що музей — пам’ятник жертовності, яку вкладено в цю справу. Адже Надія Світлична, Микола Плахотнюк, розпочинаючи цей задум, кілька років майже не мали надії, що їхня мрія здійсниться. Можливо, трагедія сьогоднішнього дня саме в тому, що ми не народили нової генерації — двотисячників, яка б повторила подвиг шістдесятництва. Новий музей може бути поштовхом до цього. Тарас також прийшов із подарунком — першою газетою 1990-х років “Час-тайм”, яку видавав В’ячеслав Чорновіл, що напередодні незалежності будувалася на принципах вільної преси, вільної думки, принципах, закладених у 1960-х роках.
Микола Плахотнюк подякував усім, хто прийшов на відкриття музею, своєму колективу, зокрема Вікторії Цимбал, Наталі Йосипенко, Олені Лозинській, які день і ніч працювали над створенням експозиції. “Ми хотіли створити не музей персоналій, а музей  суспільно-громадянського явища, наголосив пан Микола. — Із такого “Моря України”, як називається наш фотомонтаж, створити неординарне явище. Сподіваюся, що художники, мистецтвознавці допоможуть нам удосконалити експозицію з урахуванням того, що для нашого музею готується нове обладнання”. Почесний директор музею подякував Київській міській адміністрації, Управлінню культури за допомогу, а також Народному руху України за те, що поділилися приміщенням, підтримували ідею, надавали допомогу впродовж багатьох років.
Першу екскурсію провів поет-шістдесятник Іван Драч. Розпочав із того, що нині на вулиці Олеся Гончара функціонує Народний рух України, Музей В’ячеслава Чорновола, відкрився Музей шістдесятництва. Але в контексті останніх скандальних подій із мовою та інших українофобських рішень: “Якщо ми будемо й далі ґав ловити, то буде тут вулиця Столипіна і Музей Столипіна. Ми повинні пильнувати за тим, що відбувається.
Поняття “шістдесятництво” — всеобійменне, і кожен може уявляти це явище по-своєму, — сказав Іван Федорович. — На мою думку, головне в тому, що це бунтівне покоління, не обділене талантом і розумом, яке надзвичайно переживало за майбутнє України”.
“Екскурсовод” згадав, що їхні бунтарські настрої почалися з книжки Дмитра Павличка “Правда кличе”, виданої 1958 року, яку різали, палили, не давали їй життя. Згодом з’явилися поезії Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, Віталія Коротича, твори талановитих прозаїків, добірки яких друкував Павло Загребельний. “Перед нами постає трагічна і яскрава постать Сергія Параджанова, а за ним його антиподи, і друзі, такі, як Юрій Іллєнко. Їх навіть важко порізно уявити. Фільм Іллєнка “Лебедине озеро. Зона” створено на сюжет Параджанова. У ті 1960-ті роки вийшли найкращі українські фільми “Тіні забутих предків”, “Камінний хрест” “Іду до тебе”, “Пропала грамота”, які робили ім’я Київській кіностудії ім. Довженка. Виявила себе ціла когорта цікавих композиторів, художників, істориків, філософів, наукової інтелігенції. Тут і Алла Горська, і Василь Симоненко й ін.
Ось перед нами вражаюча картина Григорія Якутовича “Гуцульський танець”. Художник геніально зумів передати гуцульський дух, енергію того краю. Якутович консультував Параджанова й Іллєнка під час створення фільму “Тіні забутих предків”.
Розповідь доповнили інші свідки подій, емоції не вщухали.
Разом дійшли висновку — шістдесятницький рух був розмаїтим, учасники підтримували один одного, не сварилися. Якщо маєш спільну мету, то навіть за найважчих часів можна багато зробити.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment