Кулішеві читання на батьківщині просвітителя

Не забудеш мене,
Доки віку твого,
Моя нене, Вкраїно…
П. Куліш

Ось уже восьмий рік поспіль у серпні щедрий і гостинний Сіверський край зустрічає гостей на батьківщині видатного митця, історика, просвітителя, творця української мови і нації, перекладача, філософа, етнографа, фольклориста, прозаїка і драматурга, видавця, публіциста і критика, члена Кирило-Мефодіївського братства Пантелеймона Куліша.
Цього дня на VIII Кулішеві читання, у село Гукове Шосткинського району, що на Сумщині, вшанувати пам’ять великого українця завітала делегація громадської організації “Сумське земляцтво у м. Києві”.
Спершу святкування розпочалося у приміщенні Центральної міської бібліотеки імені Льва Толстого. Гостей зустріла директор Ольга Євтушенко. Увазі шанувальників поетичного таланту Пантелеймона Куліша запропонували літературно-драматичну композицію про кохання “Шість листів Пантелеймона Куліша” у виконанні Ростислава Обуховського. З вітальним словом до гостей звернувся лауреат Огієнківської премії, член НСПУ, краєзнавець, публіцист і критик Віктор Терлецький.
Ірина Віталіївна Савченко, доцент кафедри української літератури, директор Центру культури і мистецтв Національного педагогічного університету імені  М. П. Драгоманова зазначила: “…Сьогоднішній наш візит на Сумщину — це частково внесок у пошуки нового Куліша. Куліш — постать, яка сьогодні невпізнанна. І скільки б ми не прагнули осягнути Куліша, нам це не вдасться. Ми не готові до сприйняття повноти його ідей, думок і того макросвіту, який створив навколо себе Пантелеймон Куліш.
Його поезія починається так:
“Я — не поет і не історик,
Ні! Я — піонер з сокирою
важкою!”
Оце усвідомлення того, що українській культурі потрібні не поети, не історики, а першопрохідці, працівники, які щоденно, щосекундно важко працюють… На жаль, наше суспільство і наша сучасна Україна цього ще не усвідомили. А тому Куліша всім нам відкривати й відкривати…
Він, можливо, один із перших наших чоловіків зрозумів: для того, щоб наша земля, наш народ, наша нація мали майбутнє, треба виховати жінку, треба її навчити: читати, думати, міркувати, бути матір’ю, подругою. Куліш вчив… І нам залишається тільки вчитися у нього. Вчитися послідовно, не заперечуючи, не відкидаючи, а шукаючи…
Його колись назвали першим європейцем. І мені, як літературознавцю, дуже болить, що ми так кричимо, що йдемо в Європу. Ми туди йдемо довго, різними дорогами, але забуваємо, що найпростіше прийти в Європу, вивчивши Куліша, бо він ту Європу зрозумів. Він зрозумів, як у тій Європі жити, і як там не втратити своє, українське. Куліш потрібен сучасній Україні. І ми надзвичайно вдячні, що є люди, які через важкі матеріальні обставини фанатично вивчають і досліджують Куліша. Іноді не маючи жодної підтримки від держави. Хочеться, щоб таких людей було більше, і тоді, можливо, наші діти й онуки все-таки зрозуміють, що Куліш — один із стовпів, на яких може стояти українська культура й Україна”.
Гості святкового заходу ознайомилися з Музеєм Пантелеймона Куліша, що в приміщенні міської бібліотеки. Громадська організація “Сумське земляцтво у м. Києві” подарувала книги поетів, київських сумчан, сувеніри.
Потім свято проходило на батьківщині діда й батька поета — селі Гукове, що за сім кілометрів від давнього містечка Вороніж (саме тут 7 серпня 1819 р. народився Пантелеймон).
Гостей тепло зустріли господарі: шосткинський міський голова Микола Нога, заступник голови Шосткинської районної державної адміністрації Наталія Фролова, заступник голови Шосткинської районної ради Віктор Долиняк.
Відділ культури і туризму Шосткинської РДА підготував концертну програму за участю кращих фольклорних колективів району. Зачарував присутніх виступ народних фольклорних колективів “Криниченька” (Миронівський СБК) та “Вишиванка”, фольклорний колектив “Сільські передзвони” Клишківського СБК, театральний колектив “Дзеркало” Центру естетичного виховання, танцювальний колектив “Джерельце”, солісти фольклорних колективів “Любисток” і “Веселка”.
Учасники вітань поклали квіти до пам’ятного знака — альтанки, спорудженої на місці колишнього обійстя Куліша.
Сьогодні великий духовний подвижник тільки починає оживати в нашій свідомості й наших серцях. Бо є невмируще, сміливе, горде, полум’яне слово нашого земляка Пантелеймона Куліша, а його ім’я надовго залишиться в людській пам’яті. Настане час, коли ще не одне покоління українців житиме за тими шляхетними ідеалами і життєвими принципами, про які так мріяв лицар просвіти і лідер нації.

Ірина РОДЧЕНКО,
виконавчий директор Сумського земляцтва,
член НСЖУ

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment