Тут витає дух середньовіччя…

У Дубенському замку зародилася ідея створити експозицію тортур. Звичайно ж, не для того, щоб полякати люд, а щоб через реальні й страхітливі для людства предмети пізнати й усвідомити сутність історичної минувшини. Наразі довгоочікувана подія відбулася — Державний історико-культурний заповідник міста Дубна зустрів у власній музейній катівні перших відвідувачів. Усі вони, на щастя, вийшли звідтіля живими-здоровими, але їхні емоції від побаченого просто зашкалювали…

Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська обл.

На цій виставці “Історія тортур та покарань” представлено дибу, палю, ганебний стовп, стілець Мойсея, верстат для розтягування тіла, і звичайно ж, сумнозвісну гільйотину. Усе це — точні копії колишніх знущальних знарядь. Зробили їх фахівці заповідника: ковалі та столяри. В основі виробів креслення, знайдені в бібліотеках, архівах. А наукові працівники заповідника доповнили предмети експозиції історичним матеріалом.
— Ми не пропагуємо насилля, — розповідає науковий працівник відділу охорони пам’яток Державного історико-культурного заповідника міста Дубна Наталія Іванова, — навпаки, побачене та почуте має спонукати людей до роздумів, осмислення історії та милосердя. Зрештою, історію не перепишеш. Те, що було колись насправді, необхідно демонструвати, хоч це й жахливо.
З усіх знарядь тортур, представлених у Дубенському замку, найбільше вражає гільйотина. І коли чуєш розповідь про неї, то мурашки по тілу пробігають.
Гільйотина —  пристрій, який найбільше використовували у минулі віки для відтинання голови при здійсненні смертної кари. Широкої популярності і страшної слави гільйотина набула під час Французької Революції, коли під її лезом загинуло близько 15000 осіб. Винахідником цієї пекельної машини вважають французького доктора Жозефа Ґійотена, хоча різновиди подібної страти застосовувалися значно раніше, а перше їхнє використання документально підтверджене 1307 роком в Ірландії.
Спочатку гільйотина мала горизонтального ножа — і таким чином лезо не завжди перерізало шию, що призводило до ще більших людських мук. Навскісне лезо “виправило” цю ситуацію, хоч жахів від того не поменшало. Ставало моторошно навіть від ящика, у який скочувалися голови. Він був весь погризений, адже після страти ще деякий час мозок функціонував, від болю щелепи інстинктивно затискували все, що траплялося на шляху…
1792 року король Людовик XVI підписує закон, згідно з яким новий пристрій визнавався універсальним засобом страти засуджених на смерть, і відтоді починається масове виготовлення гільйотин.
Цікавий інший історичний факт: асоціація із катуванням так збентежила родину доктора Ґійотена, що від неї до уряду надійшло прохання перейменувати машину смерті, і коли уряд відмовив, то родина змінила прізвище. Щодо самого Ґійотена, то існувала навіть легенда, за якою нібито він сам загинув на гільйотині. Насправді ж це був його однофамілець… А Ґійотен помер своєю смертю у 76 років…
Серед інших експонатів увагу відвідувачів привертає верстат для розтягування. Його, до речі, вважали найгуманнішим у середньовіччі. Чому? Бо, по-перше, призначався для жінок і дітей, по-друге, під час його застосування був присутній лікар, по-третє, якщо засуджений зізнавався чи каявся, тортури припинялися, лікар вправляв вивернуті кістки і людину відпускали на волю…
На виставці можна побачити, який вигляд колись мав ганебний стовп. Насправді великих тілесних страждань це знаряддя не завдавало. А ось душевних — безліч. Біля стовпа стояли два стражники і змушували кожного, хто проходив повз, зробити щось злісне щодо засудженого: плюнути в обличчя, кинути камінь, просто щипнути…
Хочете дізнатись, як колись карали відьом, крадіїв, лихословів? Відвідайте незвичну виставку в Дубні. Відомий український письменник Микола Пшеничний зазначив: “Окрім жаху ця виставка надихає людину ще й історією. Жах із душі неодмінно вивітриться, а ось історія залишиться. Більше того, зробить людину багатшою”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment