Напевно, кожна людина намагалася осягнути символіку власних сновидінь. Один бачить кольорові, а інший чорно-білі, хтось відразу хапається за “сонник”, дехто квапиться до психотерапевта, а інший виплескує побачене на папері, даючи волю творчості… Головне, що сон відкриває двері у незвідані світи. Він дає розуміння того, хто ми є, які у нас слабкі і сильні сторони, які наші приховані страхи, переживання, очікування, мрії…
Для того, щоб зрозуміти “натяки” сновидінь, відкрити приховані сторони власного “я” у процесі інтерактивної гри, варто завітати до столичного Музею сновидінь. Його нещодавно створили психоаналітики Вікторія Данелян і Тетяна Цвілодуб.
Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Експозиція Музею нині у процесі підготовки. Тут усе переважно інтерактивне, динамічне, спонукає до гри, у процесі якої людина здобуває знання. Наприклад, інтерактивна шафа, яка складається з різних коробочок. Кожна з них чимось наповнена. Дорослі і діти можуть долучитися до цієї гри, залишивши щось своє.
У залі є скриня сновидінь, у яку кожен відвідувач може, так би мовити, покласти свої сни, намалювавши їх на папері. І повернувшись через деякий час, прочитати трактування. Серед експонатів — величезна книжка коміксів “Сни маленького хлопчика”, яку дуже полюбляють найменші гості Музею. Також тут планують розмістити оригінальні скульптури, матрац, у який можна занурити руку…
У Музеї згодом будуть змінні, пересувні експозиції. Щосереди тут відбуваються лаканівські читання, а щомісяця — фотовиставки та кіноклуб іноземною мовою.
— Що таке психологічна анатомія сну? — поцікавилася я у Тетяни Цвілодуб:
— У психоаналізі є свій особливий погляд на процеси, що відбуваються під час сну. Вони поєднуються із багатьма іншими, які розглядаються в психології та інших напрямках, які історично близькі психоаналізу (аналітична психологія Юнга, індивідуальна психологія Адлера тощо).
Якщо говорити про психоаналіз Фрейдо-Лаканівського спрямування, то основні механізми сновидінь описані в книзі “Тлумачення сновидінь” З. Фрейда, а також у семінарах Ж. Лакана.
“Сновидіння — реалізоване бажання”, — так говорив Фрейд, а через 40 років Лакан скаже: “Сновидіння — вирішення драми тоді, коли істина бажання — образлива для влади закону”. Тут відразу потрібно уточнювати “що таке бажання”… А також “Сновидіння — це ребус”. Тобто в трактуванні образів сновидінь психоаналіз спирається на мову людини, на те, якими саме словами вона описує сновидіння, а не на самі образи — які-небудь символи.
— Як відображаються на сновидіннях соціальні аспекти життя?
— Спираючись на погляди Лакана, соціальні аспекти життя базуються на загальноприйнятих у цій культурі законах. І саме на межі особистого, суб’єктивного, загальнокультурного народжується суб’єкт бажання. Тобто людина, яка бачить сновидіння, не завжди готова розпізнати свої власні думки та бажання. Навіть сама форма “мені приснилося” передбачає часткову відстороненість від власних сновидінь, так ніби вони приходять звідкись ззовні… І, звичайно ж, сновидіння не відірвані від нашої повсякденності, зміст сновидіння пов’язаний зі спогадами про дні та події, що минули.
— Ж. Лакан використовував асоціативний стиль, гру слів і символознаків… Чому Ви обрали саме цю психоаналітичну модель? Як втілюватимете теорії Лакана у новоствореному музеї?
— Про Фрейдо-Лаканівський напрямок ми дізналися на лекціях петербурзьких аналітиків Віктора Мазіна, Айтен Юран, Ніни Савченкової.
Як ми втілюватимемо його теорії — питання не до кінця вирішене і народжується у бурхливій полеміці між авторами експозиції і нами.
— Чим відрізнятиметься Музей сновидінь у Києві приміром від Музею у Санкт-Петербурзі?
— Основна і, можливо, єдина спільна риса нашого Музею і Музею сновидінь Фрейда у Росії — це створення культурного простору, де б зустрічалися люди з різних професійних сфер, а також розвиток психоаналітичної теорії-практики.
— Яка мета експозиції?
— Хочемо відкрити відвідувачам різні думки та погляди на феномен сновидіння, історичний аспект, різноманітні школи. Основний акцент — на теорії Фрейда, її історичному розвитку, аналізі сновидінь. Це дуже цікаво — навчитися аналітично мислити на тему сновидінь, наприклад, власних чи зануритися у фантазії і сновидіння, втілені в художніх творах різних авторів.
— Разом із Музеєм в одному приміщенні є Центр вивчення іноземних мов “GLMstudio”, де можна вивчити не тільки іноземну мову, а й культуру тієї чи іншої країни…
— Психоаналіз і лінгвістика дуже тісно переплетені між собою. Мова і мовлення — у цьому народжується наш характер, мрії, фантазії і сновидіння… Для людини дуже важливий комфорт під час вивчення мови та спілкування. Викладачі “GLMstudio” навчають не лише англійської мови, а також обмінюються досвідом.
Кожний сезон у “GLMstudio” — під егідою іншої мови (вивчають тут не лише англійську). Минулого сезону була симфонія мов, а цьогоріч усе орієнтовано на східну тематику (персидська, арабська, турецька мови).
