Жодна куля його не наздожене

Один із найбільших українських поетів Тодось Осьмачка народився 3 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині, помер 7 вересня 1962 року у Нью-Йорку (США), а похований у місті Бамбрук, штат Нью-Джерсі. Трагічно склалася його доля, як і в багатьох інших представників Розстріляного відродження. На будинку культури в рідному селі поета є пам’ятна дошка з його промовистими рядками: “Моя тужлива Україно, // таку тебе я полюбив, // і за твою одну сльозину // навіки голову згубив”. Земляки його пам’ятають і шанують.

Надія КИР’ЯН

Нині, як і щороку в день пам’яті, вшанувати поета зібралися земляки: куцівці, сміляни, черкащани, а також гості з Києва. Заходи з нагоди 50-річчя з дня смерті Теодосія Степановича розпочалися біля будинку культури. Валентина Коваленко, голова Черкаської обласної організації НСПУ, розповіла, що її прадід Варфоломій Чуча жив через дорогу над ставом, де й Осьмачка, підтримував із ним зв’язки і теж був причетний до боротьби за вільну Україну, про яку той так мріяв, хоч би де був. Вона повідомила, що вперше за ці роки комісія Черкаської облдержадміністрації передбачила кошти на видання найкращих поетичних творів Осьмачки. Незабаром світ побачить журнал, присвячений 50-м роковинам з дня смерті поета. Письменники Черкащини, зокрема Володимир Ткаченко, який очолює Смілянський міськрайонний благодійний фонд “Тодось Осьмачка”, Ігор Коваленко та інші постійно активно долучаються до вшанування пам’яті земляка. Валентина Коваленко пообіцяла сприяти тому, щоб районна премія імені Тодося Осьмачки, яка зараз існує, стала обласною. Є й привід — незабаром Черкаська обласна організація відзначатиме 40-річчя.
Ректор Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького Анатолій Кузьмінський нагадав, як непросто було 1995 року відкрити в Куцівці пам’ятну дошку поетові. Про самобутність поета говорив також професор ЧНУ Володимир Поліщук, а студенти цього ВНЗ натхненно прочитали вірші Т. Осьмачки.
Слово від київських гостей виголосив Сергій Пантюк, секретар НСПУ. Тодось Осьмачка — один із його улюблених поетів. Коли ставав на літературний шлях, сприймав його та інших великих митців як щось небесне й недосяжне. “Епоха Розстріляного відродження народила багато письменників. Одних зламали духовно, інших знищили фізично. Тодосеві Осьмачці Бог допоміг уникнути цього. Коли читаю матеріали про нього, складається враження, що це був або великий характерник, або людина, яку оберігали ангели. Він гідно виходив із безвихідних ситуацій.
Не повинен такий поет лежати на чужині. Національна спілка письменників України підтримає акцію перевезення праху Тодося Осьмачки на Черкащину. Для початку сільська рада має подати про це клопотання”.
Сільський голова Ігор Волошин присутній на таких заходах, постійно надає допомогу, завжди стимулює, щоб ім’я Осьмачки тут жило: у куцівській бібліотеці є його куточок, планується створення музею. “Я завжди дуже радий вітати гостей у Куцівці, радий, що нас щороку стає дедалі більше”, — сказав голова і запросив гостей приїздити в село не тільки на ювілеї.
Творчістю поета, його долею переймається багато людей звідусіль. Надзвичайно цікаві дослідження проводить голова Хмельницької обласної організації Василь Горбатюк, який надіслав матеріали справ КДБ з допитами Осьмачки. Коли поет працював учителем на Хмельниччині, директорка школи донесла на нього у відповідні органи за те, що він не подавав своїм учням сучасної української радянської літератури, вважаючи її нехудожньою, а уроки присвячував Лесі Українці, Володимирові Винниченку, Тарасові Шевченку, письменникам зарубіжжя. Він повторював: “Мені тут немає чого робити, тут немає чим дихати, піду я за осінніми хмарами”. Йому хотілося туди, де міг би себе проявити вільно.
Промовці згадали Нілу Зборовську, авторку першої монографії про Тодося Осьмачку, якій у вересні минає 50 років із дня народження, і яка, на жаль, до цієї дати не дожила; Михайла Слабошпицького, який чи не найбільше зробив для популяризації творчості Теодосія Степановича і не приїхав через хворобу. Привітання від професорсько-викладацького колективу кафедри української літератури Ужгородського університету надіслала професор, завідувач кафедри Валентина Барчан, яка захистила докторську дисертацію саме за творчістю Тодося Осьмачки.
Кандидат у народні депутати України від об’єднаної опозиції, історик Сергій Рудик також поділився своїми роздумами: “Тримаю в руках книгу Тодося Осьмачки, видану в Нью-Йорку ще за життя поета. І думаю, чого впродовж ХХ століття такі талановиті книжки видавалися в Нью-Йорку, або в Мюнхені, або в Сибіру самописи, які потім передавали нашим патріотам, і, на жаль, тільки наприкінці ХХ століття почали друкувати в нашій державі”. Сергій Рудик порушив проблему вшанування героїв-патріотів. Добре, що в Куцівці є вулиця Тодося Осьмачки, а в багатьох містах і селах справжні герої не вшановані. Зате в Смілі — три пам’ятники Леніну. У Черкасах, дякуючи Богові і колишньому голові, пам’ятник Леніну зняли. Нині є рішення суду, згідно з яким міська влада має відновити цей пам’ятник, бо не було проведено громадського обговорення. “Коли трійки розстрілювали українських патріотів, нищили їх у засланнях у Сибіру, громадське обговорення не проводили! На 22-му році незалежності ми маємо проводити громадське обговорення, знімати чи не знімати пам’ятники катам українського народу!” — обурився пан Сергій. Він підтримав пропозицію Сергія Пантюка і пообіцяв сприяти, щоб прах великого поета нарешті спочив на рідній землі.
Заступник голови фонду “Тодось Осьмачка” розповіла прикру річ: на в’їзді в Куцівку був знак Тодося Осьмачки, який напередодні урочистостей розстріляли. Його демонтували і не встигли відновити до нинішньої події. “Знову стріляли в Тодося Осьмачку. Але жодна куля його не наздожене, бо щоразу нас тут стає більше”.
У місцевому храмі відправили панахиду, мешканки вулиці Тодося Осьмачки пригостили учасників зібрання варениками, а потім усі вирушили на місце, де колись стояла поетова хата. Тут читали його вірші й подарували на пам’ять твори незабутнього митця.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment