Столипіна слідом за Табачником і Азаровим вшанує Кернес

Сергій ГОРИЦВІТ

Не дивина, що Росія нинішній рік проводить під знаком 150-річчя від дня народження прем’єра Російської імперії Петра Столипіна. З подачі Москви штучно роздута до вселенських масштабів ювілейна дата Столипіна фактично стала своєрідним тестом для багатьох українських високопосадовців і політиків на вірнопідданість Росії. Дехто з них пройшов це тестування на “відмінно”.
Так, у день народження Столипіна прем’єр-міністр Микола Азаров, секретар РНБО України Андрій Клюєв, міністр освіти Дмитро Табачник і міністр культури Михайло Кулиняк поклали квіти до його могили на території Києво-Печерської лаври. Потім відвідали виставку “Столипін. Життя за Батьківщину”, яка згодом уже під зміненою назвою “П. А. Столипін — державний діяч і реформатор” була продемонстрована у Севастополі, Миколаєві, Херсоні, Одесі, Запоріжжі, Дніпропетровську та Харкові.
Минулої осені М. Азаров, виступаючи з лекцією про Столипіна в Київському національному економічному університеті, заявив, що він “зробив велетенський внесок у розвиток держави”, забувши при цьому згадати, скільки лиха він завдав українському народові. Заздалегідь вислужився перед Росією з нагоди столипінського ювілею й Дмитро Табачник. У співавторстві з Віктором Вороніним він написав книгу “Хресний шлях Петра Столипіна” — своєрідний панегірик цьому душогубу.
Не слід забувати, який кривавий слід лишив по собі Столипін в історії України. Це за його наказами кидали в тюрми, відправляли на заслання і розстрілювали учасників селянських бунтів і всіх підозрюваних у революційній діяльності. Апологет російського шовінізму був засновником і покровителем сумновідомої “Чорної сотні”. Він запровадив військово-польові суди з правом винесення та виконання впродовж 24 годин смертних вироків. А губернаторам дав пряму директиву: “Менше заарештовувати, більше стріляти… Переконування облиште, дійте вогнем…”.
Особливих переслідувань у столипінський період зазнали українська мова й культура. Столипін наказував боротися з “ідеєю відродження старої України й устрою на національно-територіальних засадах”. На його вимогу влада закривала українські організації та газети, забороняла продаж книжок, проведення концертів і вечорів українською мовою. Нищилося товариство “Просвіта”, навіть українські мелодії викликали люту ненависть україножерів. Столипін категорично заборонив відзначення 50-ліття від дня смерті Тараса Шевченка, а потім заявив, що допоки він живий, пам’ятника Кобзареві у Києві не буде.
Знаючи такі історичні реалії, дехто не став наслідувати приклад Азарова та інших державних чиновників, що б’ють поклони Столипіну. Зокрема свою чітку громадянську позицію щодо цього україноненависника продемонстрували члени депутатської комісії Київради з питань культури й туризму — висловилися проти ухвалення в дарунок від Міністерства культури Російської Федерації пам’ятника Петру Столипіну, який, на думку міністра культури Росії Олександра Авдєєва, сприяв би зміцненню братерських стосунків між нашими країнами і підкреслював важливий внесок Столипіна у спільне історичне минуле.
Однак, як з’ясувалося цими днями, пам’ятник Столипіну все ж може з’явитися в Україні, але вже у Харкові. Міський голова Харкова Геннадій Кернес уже підшукує місце для монумента Столипіну і готує дозвільні документи. Імовірно, його буде встановлено на початку Бурсацького спуску з боку вулиці Клочківської. У майстерні Володимира Кочетигіва уже можна бачити завершені гіпсові макети фігури Столипіна й постаменту. Сам же пам’ятник має бути зробленим із граніту.
Схоже, самому скульптору соромно, що взявся за виконання такого замовлення влади, тому він усіляко уникає спілкування з журналістами. Досі ж харків’яни знали його як співавтора пам’ятного знака УПА в Молодіжному парку, одного з авторів дошки винахіднику Юрію Кондратюку на Сумській, автором пам’ятника ідеологу державної самостійності України Миколі Міхновському. Тож колишній активіст молодіжного націоналістичного руху заради заробітку пішов на компроміс із власною совістю.
А ось у Геннадія Кернеса, схоже, совість чиста, бо він, як кажуть про таких чиновників-запроданців, нею не користується. Проти його намірів увічнити у Харкові Столипіна підняла голос протесту громадськість міста, зокрема прогресивні молодіжні організації. У їхніх зверненнях до місцевої влади зазначено: “Авантюра зі встановленням пам’ятника Столипіну неодмінно призведе до суспільної напруженості серед мешканців Харкова та області, зростання протестних настроїв національних громад краю, дискредитуватиме наше місто і нашу державу в очах світової громадськості”. Ініціативна група вже застерегла Кернеса, що, в разі ігнорування ним громадської думки, будуть проведені широкомасштабні акції протесту за участю представників різноетнічних громад Харкова.
Чи дослухається мер Харкова до цих застережень, чи й далі вислужуватиметься перед Києвом і Москвою, перетворюючи місто на заповідник колишньої імперії?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment