Форум кличе на захист України

img_0858-copyВсеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка ініціювало і провело 25 вересня у столиці Всеукраїнський форум “На захист української мови і державності”. Він відбувся у Будинку письменників НСПУ. Участь узяли відомі політичні й громадські діячі, просвітяни зі столиці й регіонів.

Відкрив і вів Форум голова ВУТ “Просвіта”, народний депутат України Павло МОВЧАН. Він підкреслив, що в умовах тотального наступу антиукраїнських сил, проявом чого зокрема стало ухвалення одіозного закону “Про засади державної мовної політики”, всі патріотичні, державницькі сили мають об’єднатися і відповісти на це потужним рухом спротиву антидержавникам. Тому Всеукраїнський форум на захист мови і державності має стати постійно діючим, із залученням якнайширших державницьких сил.
Форум благословив і виступив із промовою Святійший Патріарх Київський і Всієї Руси—України ФІЛАРЕТ.
На Форумі виступили відомі політичні й громадські діячі: Герої України Іван ДРАЧ, Дмитро ПАВЛИЧКО, Степан ХМАРА, академік Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор юридичних наук Володимир ВАСИЛЕНКО, заступник голови ВУТ “Просвіта” академік Олександр ПОНОМАРІВ, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради Михайло РАТУШНИЙ, народні депутати України Іван ЗАЄЦЬ, Ярослав КЕНДЗЬОР, голова Спілки офіцерів України В’ячеслав БІЛОУС, голова комісії Київради з питань культури і туризму Олександр БРИГИНЕЦЬ, представники молодіжних організацій, що виступають в оборону державної української мови, Олексій КЛЯШТОРНИЙ, Оксана НЕЖИВЕНКО.
Учасники зібрання ухвалили, що наступними етапами роботи постійно діючого Всеукраїнського форуму стануть участь у Конгресі дій на захист української мови, що відбудеться у столиці 6 жовтня, а також організація всеукраїнського маршу на захист конституційних прав і свобод українців у столиці на свято Покрови 14 жовтня. Вирішено організувати також постійно діючі Форуми в усіх областях України.
Друкуємо основні фрагменти виступів на Форумі.

Микола ЖУЛИНСЬКИЙ, академік НАН України, директор Інституту літератури:
— Член французької академії Жан Кутюр після ухвалення Національними зборами 1994 р. закону про вживання французької мови сказав: “Якщо існує загроза для мови, це означає загрозу для існування держави”. Ми змушені сьогодні визнати симптоми, що свідчать про реальну загрозу втрати української державності — це загроза для української мови. Вже не один рік, а друге десятиліття в незалежній Україні впроваджується цілеспрямовано російсько-українська двомовність. Не аналізуватиму переважну більшість комерційних телеканалів, годі говорити про газети й журнали, що друкуються й розповсюджуються в Україні, ви самі це добре знаєте. У суспільній свідомості формується думка, що домінантною в інформаційно-культурному просторі є і має бути не українська, а російська мова. Це демонстративно засвідчує нинішня влада. Згадайте поїздки президента в регіони. Якою мовою він там виступає? Зрозуміло — російською. Тому що його рідна Партія регіонів ініціювала й ухвалила Закон “Про засади державної мовної політики”. Які це засади вони узаконили, незважаючи на те, що засади державної мовної політики визначені у відповідних статтях Конституції? Це статті 1, 3, 8, 10, 11, 12, 21, 22, 53. Єдина мета цього закону — ввести в більшості областей України російську мову як регіональну, а потім заявити, що, мовляв, більшість підтримує російську мову і її слід визнати другою державною.
Володимир ВАСИЛЕНКО, доктор юридичних наук:
— Кілька слів про міфи, ілюзії й спекуляції навколо мовного питання, які заважають належним чином реагувати на ті неподобства, які творить нинішня влада. Перше. Мовне питання нібито не є головним для українських громадян, десь там на 31 місці. Про це начебто говорять соціологічні дослідження… Мовне питання в умовах України — питання № 1 для збереження державності. Друге. Існує теза, що Україна й українці незнищенні. Ця теза дуже популярна. Але вона дезорганізує, деморалізує і носить такий собі заспокійливий характер, що, мовляв, нічого не треба робити, все якось буде. Мовне питання, яке Партія регіонів вирішила по-своєму, це передвиборна технологія, і мовляв, нічого страшного. Опозиція наша славна вважає так само і запевняє, що Закон, який був ухвалений (оскільки він недосконалий), не буде виконуватися і все залишиться так, як і було. І це патріоти так говорять! І, нарешті, є люди, які закликають нас підвищувати свою моральність і були толерантнішими, а відтак нічого не робити. Оці всі тези культивують серед суспільства ілюзії, що обеззброюють суспільство, паралізують його волю і торують шлях до національної катастрофи. Ми мусимо подолати існуючі стереотипи, а для цього потрібна широка роз’яснювальна кампанія серед людей. Не все на мовному законі Ківалова-Колесніченка починалося й на ньому не закінчиться. Їхній мовний закон — лише епізод у війні, яку Росія веде проти української мови, культури, ідентичності й загалом української державності протягом століть. Ця лінія почалася після 1654 року і в різних формах, із різною інтенсивністю, різними методами триває й досі.
ФІЛАРЕТ, Патріарх УПЦ КП:
— Чому я тут? Ідеться не просто про політику, ідеться про те,  бути чи не бути Українській державі. Бути чи не бути українській мові в Україні… Тому Церква, коли йдеться про насущне народу, держави, не може стояти осторонь. Нагадаю: русифікація України йшла двома напрямами — через Церкву й через освіту. Тому нині ми бачимо в Україні основних антиукраїнських діячів: московського патріарха Кіріла, який пропагує тут “Русскій мір”; і бачимо другого діяча — міністра освіти Табачника. Небезпека для українського народу, для Української держави йде насамперед від Церкви й від освіти, очільниками яких вони є. Тому УПЦ КП, яка є частиною українського суспільства й усвідомлює навислу загрозу, не може не захищати українську мову. Українці ж, на жаль, ще й досі не надають цьому питанню великого значення.
Дмитро ПАВЛИЧКО, Герой України:
— Від сьогодні ми повинні діяти як революційна організація, що не приймає нинішньої влади. Я цю владу за українську не визнаю. І насамперед не визнаю президента за українського. Янукович, коли їхав на зустріч із Путіним, не доїхавши до Москви, сказав: “Я повинен заявити, що український народ вимагає другої державної російської мови”. Це треба було йому кинути килимок під ноги, щоб сказати: “Я до тебе їду і везу до тебе Україну російськомовну, не журись”. Російська мова була окупантською за часів царів, за часів комуністичної влади, а в незалежній Україні почала поступово призвичаюватися до того, що перше місце через історичні обставини посіла українська державна мова. Я позавчора був у Луганську і говорив з українцями Луганщини. Повернувся звідти окрилений: чотири райони у Луганській області відмовилися від регіональної мови!
Цей закон треба просто спалити. Нами керує не тільки Янукович, а й представник “русского міра”, давній агент КДБ, й інші агенти КДБ, які сидять навколо нашого президента. І ми як народ повинні повстати проти цієї влади! Ми повинні в резолюції до всіх опозиційних партій вимагати першим пунктом у своїх передвиборних програмах покласти знищення закону про мови, відстоювання єдиної української державної мови. Треба створювати штаб підготовки Майдану. Ніколи нічого не буде, якщо ми не вийдемо на Майдан і не будемо йти на штики. Майдан або смерть!

Михайло РАТУШНИЙ, Голова УВКР:
— Ми розуміємо, що це війна: у ній є і оборона, і наступи. Тисячі людей солідарні з нами і та тональність, яку задано, правильна. Я хочу зачитати звернення до людей, які морально присутні з нами. Це звернення форуму українських сил до закордонних українців. Перебуваючи за межами України, закордонні українці розуміють, що підтримка і плекання української мови в родинах, громадах, українському шкільництві стала фактором, який не дозволив сьогодні українській громаді розмитися у чужорідному середовищі. Саме українська мова була і залишається духовною пуповиною, що з’єднує закордонне українство з батьківщиною. Ми ніколи не погодимося з діями, що ведуть до обмеження і дискримінації мови наших співвітчизників. Нагадуємо, що Європейська хартія регіональних мов, якою прикриваються автори закону, покликана захистити зникаючі мови, до яких аж ніяк не належить російська, яка і так має чисельні переваги.
Степан ХМАРА, Герой України:
— В Україні — колоніалізм, який здійснює мафіозна влада на чолі з хрещеним батьком мафії Віктором Януковичем, який не має легітимності в українського народу, бо виступає проти національних інтересів України, проводить демонтаж Української держави.
Наступ на права українців іде повним фронтом: на соціальні, політичні, гуманітарні, правові. Мафія розтоптала Основний Закон — Конституцію.
Ми маємо зайняти позицію: “Руки геть від Конституції”, яка нам далася великою кров’ю, як і незалежність.
Мафію можна здолати лише волею народу. Треба всім разом організувати 14 жовтня грандіозний марш захисту прав і свобод українського народу.

Олександр БРИГИНЕЦЬ, депутат Київради, голова постійної комісії з питань культури та туризму:
— Я запитав одного відомого регіонала: “Ось ви намагаєтеся у Києві ввести регіональну мову. Для чого? Це ж знизить рейтинг Партії регіонів у Києві”. Він відповів: “За Партію регіонів у Києві 200 000. Після введення регіональної мови буде 100 000. А уявляєш, на скільки збільшиться кількість наших прихильників у Луганську, Донецьку, Харкові, Дніпропетровську, в Криму, коли вони зрозуміють, яка в нас сильна влада”.
Влада готова на будь-які, нібито нелогічні ходи для того, щоб знищити нашу історію і нашу культуру.
Маємо бути готові до самопожертви: це не означає довше говорити і більше розмахувати руками. Чи готові політичні сили, які за соцопитуваннями не проходять до парламенту, вийти з виборчих перегонів, щоб не відбирати голосів в опозиційних партій, які мають більший рейтинг? Оце й буде  державна позиція і самопожертва.
Олексій КЛЯШТОРНИЙ, заступник голови громадського об’єднання “Українська справа”:
— Я погоджуюсь із попередніми промовцями. Та додам: треба давати тій політиці, якій ми протистоїмо, прямі і ясні оцінки. Вважаю, що це політика апартеїду й геноциду стосовно української нації.
Подібно до того, як колись у Південно-Африканській Республіці, нас поділено на дві нерівноправні категорії. У державі Україна російськомовні громадяни мають один обсяг прав, закріплений законом “Про засади державної мовної політики”, і громадяни другого сорту — українськомовні, права яких у співвідношенні 1 до 10, тобто один російськомовний має такі самі права, як десять українськомовних.

У сьогоднішньому числі тижневика ми подали тези виступів деяких учасників Форуму. Віднині в кожному випуску “Слова Просвіти” читайте про діяльність постійно діючого Форуму на захист мови і державності України. Якщо Ви вирішили стати активістом Форуму, якщо у Вашому селі, райцентрі, містечку, обласному центрі організовано Форум, повідомляйте про це редакцію.

Влас. інф.
Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment