Капітан Лєбядкін агітатором

Микола СУЛИМА,
доктор філологічних наук

Чтобы меньше рабочим
зарплату платить
изобрел олигарх
безработицу
за копейки пахать,
бесправными быть…
хватит!
Нам больше не хочется!

Здоровье и ум —
Не продать,
Не купить
образованию и медицине
в Украине
бесплатными быть.

Эй, олигарх!
Ну-ка постой!!!
Завод был построен
не тебе! Не тобой!
Захваченный завод
придется возвратить!
Народ в октябре
тебе не победить!

Лекарства, продукты
и хлеб дорожают…
Буржуи карманы
себе набивают!
Эй, олигарх,
прекратить изволь!
За ростом цен —
обеспечим контроль!

Эй, власть!
Чтоб тебе не намяли
бока
Даешь 10 %
тариф ЖКХ!!!

Ці рядки (з їхньою пунктуацією!) я змушений читати щодня, йдучи на роботу і повертаючись до-дому. Моя філологічна підготовка дозволяє, звичайно ж, згадати В. Маяковського — його агітки для “Вікон РОСТА”. Про орієнтацію політтехнологів на творчість пролетарського поета свідчить і поліграфічне виконання процитованих текстів: тут і гра червоного та чорного кольорів, і гра шрифтів. Проте вчитування в заримовані рядки змушує згадати й іншого поета, точніше, не поета, а доморощеного віршомаза, що займається заримованим словоблуддям — Гната Тимофійовича Лєбядкіна, капітана Лєбядкіна, героя роману Ф. М. Достоєвського “Біси” (1870—1872 рр.). Уподібнювати тексти, за допомогою яких КПУ агітує проголосувати за неї 28 жовтня, віршам В. Маяковського означало б образити великого поета, який, на жаль, змушений був витрачати свій хист і на дурниці. Автор (чи автори) комуністичних агіток, звичайно ж, хотіли досягти того ефекту, якого досягали твори В. Маяковського, а породили, за словами Ф. М. Достоєвського, “бездарную дрянь”, “идиотские стихотворения”. Замахнувшись на “стишки с направлением”, найнятий українськими комуністами віршомаз породив тексти, під якими підписався б капітан Лєбядкін, адже це йому належить отакий-от шедевр:
О, как мила она,
Елизавета Тушина,
Когда с родственником
на дамском седле летает,
А локон ее с ветрами играет,
Или когда с матерью
в церкви падает ниц,
И зрится румянец
благоговейных лиц!
Тогда брачных и законных
наслаждений желаю
И вслед ей, вместе с матерью,
слезу посылаю.
“Вишукані” рими “безработицу” — “не хочется”, “платить” — “быть”, “не купить” — “быть”, “возвратить” — “не победить”, “дорожают” — “набивают”, “бока” — “ЖКХ”, нехтування елементарними версифікаційними нормами, “излишняя развязность” агіток українських комуністів (знову цитуємо Ф. М. Достоєвського), на жаль, не впливають на їхній рейтинг — він, мабуть, дозволить їм здолати жаданий бар’єр. І це свідчить про те, що електорат спадкоємців Леніна-Сталіна ось уже скільки десятиліть залишається на найнижчому рівні розвитку, він не здатен відчути образу естетичного смаку, коли вірить комуністам і йде за ними, купується на примітивні заримовані гасла, сприймаючи їх за реальну правду (чого варті, приміром, погрози на адресу олігархів, з якими комуністи утворюють більшість у Верховній Раді!).
Капітан Лєбядкін писав шедеври в “пьяном виде”, набридаючи потім усім своєю римованою продукцією. І ось нарешті він дочекався послідовників, коли п’яне варнякання знадобилося як передвиборні обіцянки українських комуністів.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment