У Львові побачило світ цікаве видання: “Львів. Комплексний атлас” — назване серед найкращих книг цьогорічного Форуму видавців у Львові. У ній понад 240 карт, картосхем і картоїдів, більшість із них — оригінальні, авторські твори.
Про специфіку підготовки Атласу спілкуємося з доктором географічних наук, завідувачем кафедри економічної і соціальної географії ЛНУ ім. Івана Франка, одним із авторів видання — Олегом Шаблієм, якого відзначено дипломом за підготовку картографічного видання.
“Львівська міськрада
нас не почула”
— Олегу Івановичу, як виникла ідея видання Комплексного атласу Львова?
— Підготовка і видання Атласу Львова має довгу і драматичну історію. Ідея виникла ще на початку незалежності України, коли кафедра економічної і соціальної географії ЛНУ ім. Івана Франка закінчила публікацію серії шкільно-краєзнавчих атласів областей: Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської. Тоді ми набули певного досвіду співробітництва з київським видавництвом “Картографія”. Ідею створення Атласу Львова підтримав тодішній міський голова Богдан Котик і навіть частково профінансував пошукові роботи.
Спочатку планували видати Атлас Львова без слова “комплексний”, тобто архітектурно-планувального типу, як це зробили картографи у Кракові. Але фінансування припинилося, тож зробили перерву аж до 2000 року. Врешті дійшли висновку, що треба змінити методологію цього видання — наблизити до комплексного науково-довідкового атласу, який був би розрахований на широке коло користувачів. Не тільки для планувальників, а й для науковців, працівників адміністрацій, менеджерів, культурологів, учителів, учнів і студентів. Змінили й структуру Атласу, доповнивши його двома розділами: “Природне довкілля” та “Археологія. Історія”. Підготували ми його 2006 року. Але тоді ДНВП “Картографія” не мала коштів на його видання.
— Як Вам співпрацювалося з ДНВП “Картографія”?
— Організацію підготовки Атласу до друку здійснювали головний редактор підприємства Ірина Руденко і редактор Олена Онищак. Куратором робіт виступила Служба геодезії, картографії і земельного кадастру України під керівництвом доктора географічних наук Ростислава Сосси, який згодом став директором ДНВП “Картографія”. Друкувала Атлас одна з картографічних фабрик України — ТОВ “Новий Друк”.
— А як було з фінансуванням?
— За рахунок ДНВП “Картографія”, а частково — за рахунок ЛНУ ім. Івана Франка. На жаль, Львівська міськрада нас не почула, незважаючи на неодноразові звернення до неї. Щодо Львова, то він — духовна, культурна столиця України, генератор нових ідей в усіх сферах життєдіяльності українського народу, спадкоємець творіння його великих мислителів, митців, діячів минулих епох. У Львові — вперше на українських землях — засновано університет європейського типу (1661 р.), надруковано “Буквар” (1586 р.), випущено першу газету (1776 р.), створено прообраз Академії наук України — Наукове Товариство імені Шевченка (1873 р.), першу політичну партію (1890 р.). Львів був кількасотлітнім осідком Греко-Католицької Церкви, яка екуменічно поєднала православний обряд із латинським віровченням. Тут створено першу аптеку, запалено першу гасову лампу, зіграно перший футбольний матч, відкрито першу кав’ярню. У Львові жили і творили українські першодрукарі Іван Федорович, Михайло Сльозка і Степан Дропан, благодійники Костянтин Корнякт і Гальшка Острозька, письменники Іван Франко, Єжи Лєц, Станіслав Лем, історики Михайло Грушевський, Іван Крип’якевич, Ярослав Дашкевич, військові і політичні діячі Богдан Хмельницький, Симон Петлюра, Степан Бандера, героїні національно-визвольної боротьби Олена Степанів та Ольга Басараб… Тут закладено початки модерної національної географії і картографії — це зробили перший доктор географії Григорій Величко і академік Степан Рудницький.
“Атлас поділено
на вісім розділів”
— Сподіваємося, що Львів і надалі буде українським.
— Без сумніву. Адже у всі епохи Львів був ментально українським, він завжди виступав цивілізаційно християнським. Львів відігравав визначну роль у становленні модерної української нації і в реалізації національної ідеї, неоціненна його роль у формуванні та розвитку новітньої української держави. Львів стійко відстоював інтереси нації на всіх історичних етапах її існування.
1339 року Львів уперше був позначений на карті Європи. Такою є карта-портолан. Його зображали на картосхемах німецький географ Себастьян Мюнстер у “Загальній космографії” (XVI ст.), французький картограф Гійом Левассер Боплан (XVII ст.) на картах України. В інші часи “присутність” Львова на мапах Європи, Речі Посполитої і Австро-Угорської імперії була обов’язковою. Найцікавішими були: “Карта Львова за руських часів” (1352 р.) О. Чоловського, “План Львова” (1702 р.) невідомого автора, план Львова Жана Іґнація де Дефі (1766 р.), план міста 1770 р. В австрійському періоді заслуговують на увагу карта Даніеля ден Губера “Головне місто Львів” (1777 р.), “План Львова з передмістями” (1828 р.), “План королівського столичного міста” (1894 р.) та багато інших.
— А атласи у Львові видавались?
— Їх було небагато. Це переважно книжки, у яких містилися зшиті в певній послідовності розрізані на кілька десятків листів великомасштабні плани міста. Наприкінці 80–х років XX ст. наукова група під керівництвом доктора географічних наук Георгія Бачинського виконала шість тематичних карт Львівської області.
— А в чому своєрідність, оригінальність Львова?
— Думаю, всі риси перелічувати не варто. Відзначу лише “горизонтальну” і “вертикальну” контрастність Львова, переважання в силуеті середмістя ренесансових і барокових рис, що надає місту неповторної краси і своєрідного колориту; значну горбистість поверхні міста, що відобразилося на розміщенні його вуличної і загалом комунікаційної мережі, зеленої зони, розподіл архітектурно-планувальних домінант; врешті, кількаразову зміну етносоціальної структури міста за загального домінування його української субстратної першооснови…
P. S. “Видання “Львів. Комплексний атлас” — не лише науково-довідковий твір, що якнайповніше відображає багатовимірність і складність соціально-економічного та екологічного комплексу Львова, а й стане добрим подарунком тим, хто бачить наш рідний дім у динаміці в найближчі десятиліття, хто трансформує сміливі ідеї у Генеральні плани і проекти територіального розпланування” (зі Звернення до читачів ректора Львівського національного університету імені Івана Франка професора Івана Вакарчука — “Високоповажні добродії — мешканці та гості міста Лева”. Університету, який 2011 року відзначив своє 350-ліття).
Спілкувався Богдан ЗАЛІЗНЯК
