…Ми працюємо для тих, хто іде за нами

Міжнародний фестиваль “Марія” — єдиний в Україні фестиваль жіночих монодрам, аналогів якому немає у Європі. Відбувся він уже вдев’яте у стінах Національного академічного драматичного театру імені І. Франка як шана пам’яті першої Народної артистки України Марії Заньковецької. Цього разу всі фестивальні події (вистави, презентації, виставки, науково-мистецька конференція) спрямовані на полілог культур і традицій. Відкрила дійство жіночої виконавської майстерності засновниця та художній керівник фестивалю Лариса Кадирова виставою “Стара жінка висиджує” Т. Ружевича.

Уляна ВОЛІКОВСЬКА

— Фестиваль “Марія” — свідчення інтеграції українського театрального мистецтва в світовий європейський культурний процес. Тут відбувається зустріч слова писаного і слова, яке вимовляється. Актори, режисери, театрознавці, літературознавці, люди, які вивчають зсередини історію літератури й історію театру, зустрічаються і з’являється не тільки іскра доброти й людяності, а й іскра знання і просвітництва, іскра бажання пізнати одне одного, — звернулася натхненниця фестивалю Лариса Кадирова, для якої цього року фестиваль “Марія” — подвійне свято. Адже у його рамках відбулася презентація книжки “Щаслива самотність актриси” Алли Підлужної, яка розкриває таємниці пошуку творчого “я” Лариси Кадирової на шляху до гармонії.
Виставка польського фотохудожника Марека Сендека “Гортаючи фестивальні сторінки” панорамно відображає найяскравіші моменти дійства у попередні роки. Скільки тут яскравих жіночих образів, яка мова тіла, кольору, костюма, світла!  Варто зазначити, що з року в рік фестиваль “Марія” плідно співпрацює із Музеєм Марії Заньковецької, який організував цьогоріч виставку, присвячену творчості М. Заньковецької та С. Крушельницької.  Проведення фестивалю активно підтримують Міністерство культури України, ВУТ “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка, благодійний фонд “Наш дім — Україна 2005”. “Марія” знайомить нас із роботами, які розкривають епохи, для мене цей фестиваль — дуже часто відкриття, — каже директор музею Наталія Бабанська. — Марія Заньковецька — це той поштовх, який потрібен був фестивалю, що живе сучасним життям сучасних актрис”. А директор Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької у Львові Галина Тихобаєва додала: “Цей фестиваль — справді унікальне явище, навіть у тому, що він присвячений жінкам. І яким дивовижним жінкам! Якби Соломія Крушельницька не мала драматичного таланту, то навряд чи зробила таку кар’єру в оперному світі. Вона поєднала в собі драматичний і оперний талант”. Пані Галина подарувала Музею М. Заньковецької видання — “Соломія Крушельницька. Міста і слава”.
На виставці можна простежити еволюцію акторської майстерності М. Заньковецької, яка і на сцені, і в житті була різною. Тут галерея образів і настроєвих відтінків, втілених Заньковецькою. На світлинах бачимо Харитину з “Наймички” І. Карпенка-Карого, цим образом 16-річної дівчинки актриса підкорила Санкт-Петербург. А ось Наталія із “Лимерівни” Панаса Мирного, Софія (“Безталанна” І. Карпенка-Карого), хлопчик Мусій (“Влада Сатани”, за п’єсою Л. Ріделя “Зачароване коло”). Серія фотографій “Психологічний етюд”, яка була створена для того, щоб проілюструвати книгу Ч. Дарвіна “Вираз відчуттів у людини…”, відображає градацію складних почуттів. Не дарма саме до Заньковецької звернувся фотограф-художник  П. Пясецький. Також цікава серія фотографій  А. Федецького “Жінка-скульптура”.
Синкретизм культур, суголосся думок спостерігається на цьогорічному фестивалі в усьому. У виставах взяли участь Богуслав Керц, Анна Скубік (Польща), Мілка Зімкова (Словаччина), Олена Дудич (Білорусь), Зіта Бадалян (Росія-Вірменія), В’ячеслав Корніченко (Росія) та інші. На міжнародній конференції “Магія культур” торкнулися творчості Ч. Діккенса,   М. Цвєтаєвої.
— Неможливо переоцінити значення цього фестивалю. Окрім культури немає такого могутнього засобу, який би міг нас об’єднати. Моя доповідь присвячена синтезу мистецтв, англійській романістиці на російському екрані, втіленню кіноверсії найзагадковішого роману “Таємниця Едвіна Друда”. Діккенс за своєю суттю був не просто письменник, а й письменник-актор, який свої акторські таланти передавав через іронічність, через утаємничені підтекстові деталі, які заворожували і спонукали до співпереживання, — розповіла учасниця конференції Людмила Хворова, професор Тамбовського державного університету імені Г. Р. Державіна.
Протягом п’яти днів на Камерній сцені театру вирувала магія перевтілення, справжніх емоцій, пластики, яка ще раз переконує, що всі ми діти однієї країни, ймення якій — Театр. Невипадково емблемою свята стала маленька дівчинка зі словами: “За нами ідуть і ми працюємо для тих, хто іде за нами”. Бо Міжнародний тетральний фестиваль моновистав жінок-актрис “Марія” об’єднує і веде за собою людей, здатних дивувати і дарувати справжні естетичні відкриття. Тож чекатимемо десятого ювілейного свята краси і гармонії!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment