Як зміцнюють державність державні мужі?

Казимир БРАМСЬКИЙ,
ветеран праці, член Національної спілки журналістів України, м. Київ

Слухаючи передвиборну рекламу по радіо і перечитуючи патріотичні видання періодичної преси (такими я вважаю газети “Україна молода”, “Слово Просвіти” та “Сільські вісті”, які сміливо й критично висвітлюють нашу дійсність), зокрема матеріали Всеукраїнського форуму “На захист української мови і державності”, не можу збагнути, чому на українській землі так буйно проросли антиукраїнські сили.
Завзяті “івани”, що не пам’ятають свого коріння, переслідуючи лише власні інтереси, заходилися грабувати і вивозити багатства з України, вкладати кошти в іноземні банки, набувати за кордоном різні “хатинки”, прихватизовувати в Україні “і Дніпро, і кручі” й будувати багатоповерхові котеджі, палаци тощо. Вони вдихнули свободи на повні груди!
Далі заходилися руйнувати зупинені фабрики і заводи, а деяку готову продукцію завозити      з-за кордону, породжуючи у наших містах і селах безробіття і злидні. Часто-густо та продукція не ліпшого ґатунку. У результаті такої діяльності Україна за 21 рік своєї Незалежності не створила сприятливих умов для розвитку підприємництва і фермерства, не підняла на належний рівень власну промисловість і сільське господарство (хоча серед пострадянських республік Україна мала найліпші стартові умови), не створила власного сучасного зернокомбайна, малої землеобробної техніки для фермерів, електропотяга, легковика та багато іншої вкрай потрібної техніки, мале підприємництво і фермерство задушила податками, а селян без техніки прирекла на важку фізичну працю.
Не ліпший стан справ і в культурно-соціальній сфері. Занехаяні національне кіномистецтво, книгодрукування. Якось в одному з книжкових магазинів мені впала у вічі товстелезна книга “Энциклопедия Мудрости” із серії “Лучшие книги Росии”, в якій зібрано афоризми від зародження писемності до кінця ХХ століття. Герої книги — видатні письменники, філософи, мудреці, світочі людства. І що ви думаєте? У цьому солідному виданні (814 сторінок) не знайшлося місця нашому Пророку Тарасу Шевченку, не кажу вже про Івана Франка та Лесю Українку! Це так північна сусідка виявляє до нас свою “братню” повагу. Це ганьба! Як член Книжкового клубу “Клуб сімейного дозвілля”, що функціонує в Харкові, якось отримав черговий каталог для замовлення бажаної літератури, уважно переглянув його і не знайшов у ньому нічого прийнятного ні для себе, ні для онуків, бо майже з 400 пропонованих книг і відеокасет лише 7 видань були українською мовою, а такі у мене вже є. Обурений, я написав про це в Книжковий клуб і в копії Державному комітету телебачення і радіомовлення України, як куратору Клубу. І що ви думаєте, Держкомітет відповів мені, що “ні державні органи, ні посадові особи не можуть і не мають права втручатися у справу книговидання. Що друкувати, вирішують самі видавництва”. Приїхали! Тоді постає питання: навіщо ж тоді такі державні органи утримуються за наші кошти?
А якою є періодична преса? Переважно російськомовною. Хоч як дивно, на теренах України чомусь досі залишаються видання колишнього Радянського Союзу лише з припискою до їхньої назви слів “в Украине”, такі як “Комсомольская правда в Украине”, “Московский комсомолец в Украине” (навіщо він здався Україні?), “Аргументы и факты в Украине”, “Известия в Украине”, “Труд в Украине”… Навіщо це посміховисько і доки ми його терпітимемо?! Рекламодавці, переступаючи межу пристойності, нав’язливо рекламують алкогольні напої, тютюнові вироби, засоби сексуального призначення. У періодичній пресі, рекламі, на радіо невиправдано почали вживати безліч іншомовних, незрозумілих простому читачеві, слів, як-то: онлайн, плейоф, драйв, драйвінг, моніторинг, шопінг, паркінг, кастинг, пирсинг та багато інших. Кому потрібні ці вибрики пегаса? Хіба наша рідна мова не має відповідників таких слів? Наведені приклади яскраво характеризують нашу “самоповагу”, “патріотизм” і бездіяльність відповідальних міністерств і відомств і неефективне керівництво державою.
І через те, що ми мовчки споживаємо антинаціональну інформацію, з’явився проект антиконституційного закону Ківалова—Колесніченка “Про засади державної мовної політики”, як подальший розвиток русифікації України. І, незважаючи на масові протести свідомих українців проти цього законопроекту, його підписали і В. Литвин, який клявся, що не підпише, і Президент В. Янукович, який водночас створив робочу комісію для доопрацювання змісту цього закону. То навіщо його було підписувати, якщо він недоопрацьований? За майже п’ятдесят років трудової інженерної діяльності я жодного разу не бачив, щоб навіть керівник підприємства підписав недоопрацьований наказ. А це ж державний закон!!! Отже, нами керують малокомпетентні й заполітизовані ківалови, колесніченки, табачники, чечетови і їм подібні на чолі з президентом, які услужливо заглядають у рот північній сусідці; це “грязь Москви”. Дуже обурений депутатами Київради: і тут знайшлися такі “розумники”, які запропонували ввести в столиці України російську мову як регіональну. Така влада нам не потрібна. Україною повинні керувати патріоти своєї держави!
А як сприяють зміцненню української державності державні мужі? Під надуманими реформами закривають українські школи, розпродують чужинцям промислові підприємства, право на видобуток корисних копалин, пішли чутки, що скоро продаватимуть родючі українські землі, засилають кримських та одеських провокаторів із червоними прапорами у Львів на святкування Дня Перемоги. Мабуть, час брати в руки вила. Українці! Не будьмо байдужими!
Гадаю, досить прикладів. І так зрозуміло: суспільство деградує, вистраждана свобода пішла не на користь, а неукраїнська влада робить усе, щоб знищити Україну. А керівники держави заспокоюють нас “високими” показниками нашого зростання, мовляв, “жізнь улучшаєтся”. Ці невеселі роздуми хочу закінчити словами нашого національного Пророка Тараса Шевченка, які звучать як наказ нам усім — від маленького українця до президента: “Схаменіться! Будьте люди, бо лихо вам буде… Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори!.. І навіки прокленетесь своїми синами!”.
Тому до всіх владних структур обираймо лише патріотів України!

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment