Черкаський вояж

Євген БУКЕТ

30 вересня у Черкаському національному університеті ім. Б. Хмельницького відбулося засідання Президії правління Національної спілки краєзнавців України за участю голів регіональних організацій НСКУ. Черкащина обрана місцем проведення засідання Президії не випадково. Адже це область, де напрацьовано значний досвід в організації краєзнавчої роботи.
Відкрив засідання голова правління ЧОО НСКУ, кандидат історичних наук, директор навчально-наукового інституту історії і філософії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького Василь Мельниченко. Із вітальним словом на початку засідання виступив заступник голови Черкаської обласної ради Василь Касян.
Головне питання порядку денного — обговорення пропозицій до Державної програми розвитку краєзнавства в Україні до 2025 року. На цьому у своєму виступі детально зупинився голова НСКУ Олександр Реєнт. Він запропонував програмні заходи виділити за напрямами: науково-організаційні, науково-дослідні, науково-просвітницькі та видавнича справа.
Так, для покращення організаційної роботи і підвищення суспільного авторитету Спілки необхідно збільшити її фінансування з метою підтримки її регіональних організацій, які працюють на громадських засадах; забезпечити приміщеннями регіональні організації НСКУ; залучити краєзнавців як експертів до роботи державних комісій, колегій, громадських рад тощо для професійного відстоювання інтересів суспільства та громадськості; поновити роботу Міжвідомчої ради з краєзнавства при Президії НАН України; запровадити спеціальності “Краєзнавство” під час присудження наукових ступенів; встановити державні щорічні та довічні стипендії Президента України, Міністерства культури України для членів НСКУ; внести до державного реєстру професію “краєзнавець”; на державному рівні запровадити День краєзнавця; започаткувати почесне державне звання “Заслужений краєзнавець України”.
“Краєзнавство, як галузь наукових знань, пройшовши свій шлях розвитку, вибудувало власні теоретико-методологічні засади, сформувалося структурно, виокремило власну специфіку в системі гуманітарних наук, тому назріла об’єктивна необхідність для узагальнення теоретичного і практичного досвіду в краєзнавстві, поглибленого дослідження його джерельної бази, подальшої розробки галузей краєзнавства: історичного, природничого, культурно-мистецького, пам’яткоохоронного, освітянського, музейного, туристичного, бібліотечного”, — зазначив О. П. Реєнт.
Важливим розділом програми має стати й шевченківська тематика, зокрема підготовка та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка (щодо цього ухвалили окреме Звернення).
Учасники заходу ознайомилися з експозицією обласного краєзнавчого музею, музеєм “Кобзаря” в Черкасах і здійснили експедицію історичними місцями Чигиринщини. 1 жовтня члени Президії правління та голови обласних організацій Спілки відвідали місця, пов’язані з історією Української козацької держави, життям і діяльністю Богдана Хмельницького: Холодний Яр, Медведівку, Суботів, Чигирин, Хутір Буда, ознайомилися з роботою Національного історико-культурного заповідника “Чигирин”. Національна спілка краєзнавців України і надалі проводитиме подібні виїзні засідання задля обміну досвідом і налагодження тіснішої співпраці між обласними організаціями Спілки.

Звернення до громадськості України

Дорогі співвітчизники!

2014 року виповнюється 200 років від дня народження видатного сина українського народу Тараса Григоровича Шевченка, життя і творчість якого справила визначальний вплив на історію і державотворення України. Неоцінимий його внесок у розвиток української культури.
Велику увагу Т. Г. Шевченко приділяв пізнанню історико-культурної самобутності різних куточків України. Його зацікавленість краєзнавчими дослідженнями особливо виявилася під час роботи в Археографічній комісії, коли він брав участь у наукових експедиціях зі збору місцевого матеріалу. Життя і культурне розмаїття України знайшли відображення в літературних та художніх творах Великого Кобзаря, що мало неабияке значення для розвитку краєзнавства.
В умовах незалежної України, коли краєзнавство набуло якісно нового змісту і стало дієвим засобом формування історичної свідомості молодого покоління, національно-культурні ідеї Шевченка сприяють поглибленню нашого розуміння національного духу українського народу. А його творча спадщина сьогодні складає духовну основу виховання любові до рідної землі і своєї держави.
Доброю нагодою для розширення знань про Україну, історію і сучасність її регіонів є підготовка до 200-річного ювілею від дня народження Т. Г. Шевченка.
Ми, учасники Всеукраїнської наради членів Президії правління та голів регіональних організацій Національної спілки краєзнавців України, яка відбулася 30 вересня 2012 року в Черкасах, звертаємося до громадськості України, передусім до краєзнавців, членів творчих спілок, науковців і дослідників-аматорів, працівників освіти і культури, усіх, хто займається краєзнавчими дослідженнями і виховною роботою і закликаємо активізувати вивчення і популяризацію спадщини Великого Кобзаря в Україні та за її межами, розгорнути патріотичний рух за гідне відзначення 2014 року 200-річного ювілею Т. Г. Шевченка. Змістом цієї роботи і внеском у національну духовну скарбницю має стати участь у реалізації державної цільової програми “Шевченківський дім”, оновленні експозицій музеїв і музейних кімнат, шевченківських світлиць, проведення тематичних читань, літературно-краєзнавчих конкурсів та інших заходів із ушанування пам’яті та популяризації творчості Тараса Шевченка, які б стали складовою частиною всенародної Шевченкіани.

м. Черкаси,
30 вересня 2012 року

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment