10 жовтня в УНІАН учасники “Конгресу дій в обороні української мови” провели прес-конференцію. Тему розмови окреслив голова ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, народний депутат України Павло Мовчан.
— Українська проблема, українські вибори, українська мова, українська перспектива, українське майбуття, — ось що нас хвилює. Ми не замикаємося лише на тому чинникові, який, безперечно, став збудником усіх цих проблем — на антиконституційному законі Ківалова—Колесніченка. Ланцюгова реакція федералізації, розчленування України, викликана його втіленням у життя, триває. Рішення кожної обласної ради з цього приводу посилює небезпеку. Я дуже тішуся, що активну позицію в цьому питанні зайняла молодь, покоління, яке виросло в незалежній Україні.
25 вересня ми проводили Форум захисту української мови під гаслом “Без мови немає нації”, 6 жовтня відбувся другий етап Форуму.
Сьогодні ми не можемо обмежуватися лише мовними питаннями, а повинні також впливати на виборчий процес, від якого залежить уся подальша політична розстановка й вирішення найважливішої проблеми, що стала загрозливою для всього національного організму: це мовне питання, історичне, культурне, економічне, наш європейський чи азіатський вибір.
Про нагальні проблеми й завдання постійно діючого Форуму повідомили його активні учасники й організатори: Надзвичайний і Повноважний Посол, доктор юридичних наук Володимир Василенко, заступник голови громадського об’єднання “Українська правда” Олексій Кляшторний, член координаційної ради з питань захисту української мови при КМО “Меморіал” ім. В. Стуса Олексій Курінний, співкоординатор ініціативи “Український дім. Нова хвиля” Юрій Ходарєв.
Усі промовці наголошували на необхідності консолідації зусиль різних українських організацій і громадян в обороні української мови. Закон, ухвалений Верховною Радою з численними порушеннями регламенту і, на жаль, підписаний Януковичем, збурив українське суспільство. Дуже багато людей, які й раніше мали питання української етнонаціональної ідентичності серед своїх пріоритетів, але вважали, що порушувати мовні питання не на часі, змушені були, відклавши інші справи, ставати на захист своїх людських і національних прав. Слід рішуче домагатися скасування закону Ківалова—Колесніченка, натомість ухвалення законопроекту робочої групи “Про порядок застосування мов в Україні” та законопроекту Сергія Головатого про функціонування української мови як державної. Важливо контролювати підготовку й проведення Всеукраїнського перепису 2013 року, щоб не дати спотворити його результати. За даними соціологічного опитування нині 82—84 % населення нашої держави вважають себе етнічними українцями.
Олексій Курінний повідомив, що “Меморіал” здійснюватиме і пропонує іншим роботу на трьох рівнях: низовому громадському (звернення до кожної інституції, кожного освітнього закладу щодо здійснення заходів, спрямованих на популяризацію української мови), законодавчому (боротьба за належне забезпечення мовного законодавства), політичному (боротьба за демократичну україноцентричну владу). Передбачено звертатися з позовами до тих, хто порушує мовне законодавство, права українськомовних громадян у побуті, зокрема у сфері послуг. Нині частина представників влади на всіх рівнях нерідко розпалюють міжнаціональну ворожнечу, порушують права громадян за мовною ознакою. Наприклад, депутат Луганської обласної ради Р. Мірошник заявив про неповноцінність дітей, які навчаються державною мовою, В. Колесніченко назвав українську мову “відрижкою Галичини”, П. Симоненко — галицько-польським суржиком. Такі заяви порушують права української спільноти, відповідальність за це передбачена 161 статтею Кримінального кодексу України.
Так зване “ухвалення” закону Ківалова—Колесніченка вже призвело до зменшення кількості учнів перших класів, які навчатимуться українською, зокрема, у Луганській, Одеській, Черкаській, Дніпропетровській, Херсонській областях, АР Крим.
Щоб протидіяти наступу антиукраїнських сил, треба діяти рішуче й організовано. У перспективі — створення єдиної структури, яка складатиметься з багатьох організацій і ініціатив, але працюватиме за спільним планом, розробивши спільну стратегію.
6 жовтня Конгрес закликав українських громадян прийти на вибори, підтримати мажоритарних кандидатів, у програмах яких є положення про те, що українська мова — єдина державна, а також взяти участь у громадському спостереженні за підрахунком голосів. Також звернутися до українських політичних партій, які декларують себе як патріотичні, але за всіма соціологічними опитуваннями не долають 5 % бар’єру, з пропозицією зняти свої списки на користь прохідних опозиційних патріотичних сил, які чітко заявили у своїх виборчих програмах, що вони виступають за статус української мови як державної на всій території України і добиватимуться нормалізації ситуації з мовним законодавством після парламентських виборів.
Учасники прес-конференції та організації, які вони представляють, налаштовані рішуче відстоювати права української нації. “Ми належимо до тих людей, які взяли на себе відповідальність засукати рукава і діяти”, — підсумував Юрій Ходарєв.
Матеріал підготували
Уляна ВОЛІКОВСЬКА,
Надія КИР’ЯН
