Праця розуму і серця

Напередодні Дня української писемності і мови у стінах Національної парламентської бібліотеки України відбулася презентація нового академічного тлумачного “Словника української мови”. Це результат багаторічної титанічної праці лексикографів Національної академії наук України. Видання створене на базі Лексичної картотеки Інституту української мови НАН України і здійснене Видавничим центром “Просвіта”.
За словами голови Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка Павла Мовчана, академічний словник у такому форматі — це подія загальнонаціонального масштабу: “Хоч він і однотомний, але це значний обшир. Треба, щоб ми зрозуміли, що навіть у найлютіший період щодо української мови, який Україна переживає сьогодні, можна робити і треба робити свою справу. За рахунок ентузіазму і стійкості ми можемо у цій війні вигравати плацдарм за плацдармом. Боротьба за мову довготривала і найважливіші аргументи у ній — це наша робота у кожній ділянці. Кожне слово завойовувало великий просторочас, кожне слово, зафіксоване у словнику, це величезна історія. Щоб охопити такий величезний масив “від Сяну до Дону” одним мовним інформаційним рядком, потрібно було багато віків”. Павло Михайлович подякував усім авторам, хто долучився до роботи над словником, а також наголосив, що цього року планується перенести словник на електронні носії.
Словник розкриває різні аспекти та характеристики живого слова, тобто вимову, написання, походження тощо; експресивні та образно-художні особливості українського лексикону. У словнику поєднано гніздовий спосіб зі звичайним, тому визначити кількість слів дуже важко, у ньому понад 20 тисяч слів.
Директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко розповів, що цей проект починався давно. Осмислення необхідності мати однотомний словник зародилося у надрах колективу лексикографів, якими багато років успішно керував Леонід Паламарчук. Він запропонував після того, як буде завершена робота над Великим академічним тлумачним словником у 11 томах, розробити словник, який був би похідним, але за якістю представлення основного матеріалу, лексичного й семантичного, був би вичерпним. “Жоден словник не може задовольнити сповна потреби людини у знанні мови, тому що людина і її запити настільки динамічні, бажання знати більше настільки зростає щоразу, що жодна армія лексикографів ніколи не встигне за тими запитами, але все-таки виконувати основну функцію, стабілізувати те найкраще, що є в мові, витягти те, що з індивідуального слововживання, те, що із пам’яток, що лишилося в активному вжитку, що розсипано у діалектах, але входить у літературний стандарт, атестувати і подати відповідним чином. Ми маємо розуміти, яка величезна відповідальність сучасного покоління лексикографів, аби збагнути оті всі прийоми роботи, запропонувати свій стандарт, що має бути у новому словнику, і крок за кроком цей стандарт реалізовувати. Це праця розуму і серця”, — підсумував керівник наукового проекту.
Варто сказати, що словник замислювався на 60 друкованих аркушів, а в результаті отримали 160. Автори тлумачного словника розглядають його не як фінал роботи, а як фінал стартів, адже слідом за словником створюватимуться інші, в яких будуть враховуватися побажання, міркування, критичні й доброзичливі зауваження. “Важливо, щоб наші читачі не лінувалися подавати свої пропозиції і міркування для того, щоб у наступних виданнях це можна було врахувати”.