Микола Лисенко + Кирило Стеценко = 300 років!

У залі Будинку актора на Ярославовім Валу, 7, відбувся концерт під назвою “Микола Лисенко + Кирило Стеценко = 300 років!” Концерт-презентація серії програм “Ексклюзиви” присвячено подвійному ювілеєві класиків української музики. Унікальною цю подію зробили виступи онуків великих українських композиторів — піаністки Ради Остапівни Лисенко та скрипаля Кирила Вадимовича Стеценка.
Ольга КОЛОМІЄЦЬ,
музичний оглядач

За словами Кирила Стеценка, Рада Остапівна — особливий ексклюзивний гість, саме від її присутності і згоди залежало — відбудеться цей концерт чи ні. Рада Остапівна Лисенко — народна артистка України, професор Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Народилася за життя К. Г. Стеценка. Удосконалювала своє вміння гри на фортепіано в Московській консерваторії у професора   Г. Г. Нейгауза. Опікується конкурсом М. Лисенка.  Кирило Вадимович Стеценко — скрипаль, композитор, продюсер та педагог, його дід — видатний український композитор,  ім’я якого він успадкував, а батько — відомий скрипаль і педагог. Зіграв понад три тисячі концертів в Україні, Польщі, Угорщині, Бельгії, Португалії, Австрії, Канаді та США.
Чарівний, у глибокому синьому кольорі зал Київського будинку актора невеличкий, але величавий, зустрічає своїх гостей та  постійних відвідувачів плакатом із портретами Миколи Лисенка та Кирила Стеценка. Напоготові об’єктиви телекамер, диктофони фіксують інформацію, яку підготував  Кирило Вадимович про саму ідею концерту і вмотивованість дати — 300 років.
— Ця виняткова подія є ексклюзивною, бо не може бути повторена, має багато містичних  символів. Це не просто поєднання років 170+130 (з дня народження М. Лисенка та К. Стеценка), адже Микола Лисенко був не тільки учителем, а й духовним наставником Кирила Стеценка. Дата концерту виникла несподівано. 6 грудня — рівно 100 років і місяць, як не стало М. Лисенка. А ще на Ярославовім Валу колись жили його батьки, на жаль, сьогодні не залишилось ні будинку, ні таблички, — розповідає нам Кирило Вадимович, один із головних організаторів події.
Потім був показ слайдів — портретів композиторів і розповідь про кожен портрет. Найвідоміший з них — портрет Миколи Лисенка з написаним на ньому рукою композитора гаслом “З усім світом братайтеся, катам в руки не дайтеся” та портрет Стеценка, який фонд його імені представляє як знаковий.
Перший відділ концерту, присвячений творчості Кирила Григоровича Стеценка, відкрила Рада Остапівна виконанням “Заповіту” Т. Шевченка.
Занурення в українську народну традицію співу подарувала нам учасниця концерту — вокалістка Ганна Солонична. Співачка вдало поєднує її з академічним вокалом. У першому відділі концерту виконала солоспіви: “Сонце заходить” на вірші Т. Г. Шевченка, “Заплету віночок” — “пісню причинної Килини” з драми С. Черкасенка, “Про що тирса шелестіла”, також “Плавай, плавай, лебедонько” на вірші Т. Г. Шевченка і “Ой, чого ти тополенько, не цвітеш” на вірші О. Олеся. А також вокальні твори: “В’ється стежка” на вірші М. Славинського, “Хусточка моя” — пісня Уляни з п’єси Г. Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці” та “Над колискою” — мелодекламацію на вірші О. Олеся.
Другий відділ, присвячений творчості видатного українського композитора Миколи Віталійовича Лисенка, розпочав Кирило Стеценко з “Елегією” на пам’ять Т. Г. Шевченка.
Сюрприз концерту — виконання “Героїчного скерцо” аспіранткою професора Національною музичної академії України ім. П. І. Чайковського Ради Остапівни Лисенко — Ма Сінсін. Прудкі та спритні пальчики дівчини з Китаю напрочуд тонко передають глибину композиції українського композитора.
Продовжив концерт віолончеліст Тарас Менцинський — лауреат Першої премії Міжнародного конкурсу віолончелістів ім. М. Лисенка та Міжнародного конкурсу камерних ансамблів, учасник міжнародних фестивалів “Контрасти”, “Віртуози”, “Маратон”. Керує квартетом віолончелістів, популяризує українські віолончельні твори. Віолончель доволі цікавий інструмент, її оксамитове звучання занурює у глибоку суть музики, що відобразилося в елегії “Сум”.
Один із найвідоміших світових творів “Думка-Шумка” М. Лисенка виконувався у транскрипції для скрипки Вадима Стеценка. Рішучість рухів вражає: Кирило Стеценко дуже емоційна людина і зміна настрою у музиці вдається йому напрочуд добре, а український награш приймає цікаве забарвлення на скрипці.
Концерт закінчувався п’єсою для фортепіанного тріо, в якому взяли участь Кирило Стеценко, Рада Лисенко та Тарас Менцинський — “Мрія” (“На солодкім меду”).
Глядачі ще довго аплодували стоячи.  А ми з нетерпінням чекаємо продовження циклу концертів “Ексклюзиви”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment