Мистецтво в дереві від часів скіфсько-сарматських…

13 грудня у Національному музеї Тараса Шевченка відбулася презентація унікальної книги “Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова”, яка стала справжньою подією в культурно-мистецькому житті України. Її автор — професор, доктор філософії, заслужений діяч мистецтв України Богдан Михайлович Тимків. Він живе й працює в Івано-Франківську, завідує кафедрою декоративно-прикладного мистецтва Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. У презентації, крім численних представників преси, узяли участь відомі мистецтвознавці, художники, музейні працівники, громадські діячі, зокрема голова Українського фонду культури Борис Олійник і голова ВУТ “Просвіта” Павло Мовчан.
Микола ЦИМБАЛЮК

Представлена робота Богдана Тимківа — результат його невтомної і копіткої праці останніх десяти місяців, хоча матеріали до неї збирав, систематизував і досліджував упродовж десятиліть. Ця велика за обсягом і щедро проілюстрована книжка, як засвідчив сам автор, “не є ні плановою роботою, ні дисертацією, — це просто така домашня робота для душі, і я навіть не думав, що зможу її найближчим часом видати”.
Професор Богдан Тимків готував собі такий подарунок до ювілею — свого 50-річчя, як підсумок свого науково-мистецького життя, а так сталося, що “Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна та ужиткова” стало тепер надбанням українського мистецтва і науки.
Зібраний під ошатно оформленою палітуркою книжки, матеріал має справді безцінне значення для національної культури. Адже за період незалежності в Україні згоріло більше дерев’яних церков XVII—XIX ст., аніж за роки совєтської влади. Багато хто вважає (є й конкретні свідчення), що до цих безприкладних актів вандалізму причетні не лише ненависники всього українського, а й священики. Моральна ницість нового українського бізнесу перейшла й на служителів церкви. Під час конфесійних розборок за доходне місце під сонцем, чи то пак — храмовим хрестом гинуть у полум’ї ненависті й заздрості унікальні споруди сакрального дерев’яного зодчества.
А Тимків закарбував, зафіксував раритети: іконостаси, царські врата, ікони, речі ужиткового і сакрального мистецтва. Тепер вони зберігатимуться на віки, бо залишаються у книжці. Передана у найбільші наукові бібліотеки України і світу, університети, придбана всіма, хто так чи інакше цікавиться національною культурою, вона гідно представлятиме її величезний пласт — художньо-мистецьке дереворізьблення і стане доступною для наступних поколінь.
Створити таку книжку могла тільки людина, глибоко посвячена в історію і практику різьби по дереву, яка знає це ремесло ізсередини. Богдан Тимків  саме така людина. Він із відзнакою закінчив Яворівське училище, працював різьбярем, неодноразово брав участь у всеукраїнських і міжнародних виставках, навчався на архітектурному факультеті Львівської політехніки, де отримав кваліфікацію архітектора. Нині є викладачем у виші, доктором наук. Ніхто до Тимківа так фахово не описав твори дереворізьблення, не зробив детального аналізу цього мистецтва. Звичайно, бібліографія у цій царині нараховує не один десяток одиниць, але щойно видана увібрала в себе надзвичайно багато різного, досі не взятого до використання матеріалу. Досвід і традиції цього давнього національного ремесла і мистецтва простежуються від скіфсько-сарматських, києворуських часів до сьогодення, а географічно — від усіх регіонів України до українських діаспор у багатьох країнах світу, де зберегли, шанують і розвивають давнє мистецтво.
Автор аналізує іконостаси, предмети літургійно-обрядового характеру: кіоти, престоли, підсвічники, хрести, інші речі декоративно-ужиткового мистецтва, зроблені з дерева і з дереворізьбою, що мають неабияку мистецьку й ужиткову цінність. Книга насичена великим фактологічним матеріалом. Богдан Тимків, наприклад, мав можливість працювати в численних музеях України, зокрема в музеї Шептицького, де сфотографував законсервовані іконостаси XVI ст. Є в ній іконостас періоду козацького бароко XVII ст. з Полтавщини, з Великих Сорочинців.
У книжці показано й речі з кераміки та бронзи, що збереглися в багатьох музейних фондах. Наприклад, керамічні плитки ХІІ ст. зі стародавнього Галича. Виявляється, що кліше, матрицю для таких виробів робили з дерева, вирізаючи на дошках узори, а потім відливалися в кераміці чи металі. Наводяться й аналізуються в роботі також геніальні зразки дерев’яної скульптури Іоанна Пінзеля, твори якого нині представлені Україною в Луврі, а також його учнів. Не обійшов дослідник своєю увагою й інтер’єри помешкань. Наводяться зразки їх облаштування на Тернопільщині, Галичині, Лемківщині, Волині, Центральній і Східній Україні. Надзвичайно цікавою у цьому розумінні є оселя Олени Кульчицької. Поєднання розпису, дереворізьби в одному стилі створює неповторне вирішення внутрішнього простору.
Відомі мистецтвознавці-рецензенти Олександр Федорук, Дмитро Степовик і Олександр Береговський дали найвищу оцінку роботі івано-франківського майстра і науковця.

Енциклопедія дереворізьблення

Богдан Тимків “Мистецтво України та діаспори: дереворізьба сакральна й ужиткова” / Б. М. Тимків. — 2-е вид., переробл. і доповнене. — Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2012. — 316 с., 584 іл.

Василь ГУДАК,
кандидат мистецтвознавства, член НСХУ, приват-професор Львівської національної академії мистецтв

Представлена праця заслуженого діяча мистецтв України, доктора філософії, професора Богдана Тимківа — явище архіважливе і особливо актуальне сьогодні. Адже ще зовсім недавно, в умовах Радянської України про таке видання і подумати було неможливо.
Автор (це видно з роботи) “перелопатив” величезну кількість різноманітного матеріалу, що має безпосередній стосунок до українського сакрального мистецтва. Важливо, що Б. Тимків торкнувся давніх літописних та літературних джерел і народних традицій та мистецтва, що й зумовило глибину та всебічність охоплення досліджуваного матеріалу.
Професор Богдан Тимків знаний як митець-різьбяр, а також дослідник та педагог. І тому йому було до снаги взятися за таку багату, широку й актуальну за суспільно-культурним наповненням ділянку, якою є сфера духовності українського народу, а саме сакральне мистецтво. Мистецька підготовка Б. Тимківа як різьбяра сприяла його науково-пошуковому захопленню, що призвело до написання надзвичайно цінної книги. Він є членом Національної спілки народних майстрів України та Національної спілки художників України, бере участь у численних художніх виставках різного рівня. Це допомагає йому глибше проаналізувати різьблені твори сакрального та ужиткового призначення: від простих побутових до великих комплексних, монументально-декоративних.
На подив та добрий приклад сучасним дослідникам у сфері української культури та мистецтва Богдан Тимків узяв до уваги пам’ятки сакрального та ужиткового мистецтва не лише в Україні, а й за її межами. Такий підхід заслуговує наслідування, якщо ми хочемо розглянути духовну мистецьку діяльність українських митців, архітекторів, дизайнерів тощо як художню цілісність творчості однорідного етносу.
Особливо цінним є факт систематизації матеріалу, введення в науковий обіг багатьох сакральних артефактів та творчих особистостей. Автор розглядає давні пам’ятки та творчість митців крізь призму художніх традицій локальних шкіл, що дозволяє об’ємно й цілісно охопити особливості українського сакрального мистецтва. Це ті твори, які непідвладні часовій чи суспільно-політичній корозії, що за будь-якої влади була особливо згубною.
Дереворізьблення, як свідчать архітектурні церковні пам’ятки, стало невід’ємною складовою й визначальним смислово-духовним елементом, атрибутом храмів, органічним декоративним інтер’єрно-екстер’єрним оздобленням, що втілює витворені майстрами елементи християнської символіки.
Важливий розгляд Богданом Тимківим етапів розвитку іконостаса. Це не лише спосіб відмежування святилища від пастви, а й величний художній твір, який послідовно і цілеспрямовано з мистецьких позицій розвивався і вдосконалювався, втілюючи в собі велику релігійну значимість та величність. Тому іконостас постає майже самостійним високохудожнім витвором і є ключовим архітектурним елементом церковного інтер’єру. Багатий матеріал свідчить про еволюційний розвиток іконостасного різьблення та особливості декоративних витворів літургійного та обрядового призначення, які загалом утворюють цілісний ансамбль внутрішнього простору храму. Проаналізовано художньо-стильові особливості іконостасного дереворізьблення й загалом оздоблення і минулого, і сучасності (поч. ХХІ ст.). У полі зору професора були також окремі сакральні предмети, як-от: хрести ручні різьблені й напрестольні, процесійні хрести, патериці, кивоти, престоли, тетраподи, свічники, аналої і т. ін.
Робота вражає багатим ілюстративним матеріалом, який захоплює, зачаровує своїми сакрально-релігійними орбітами візуально-емоційного сприйняття.
Твір проф. Богдана Тимківа, а саме так слід назвати цю роботу, є вагомим внеском у духовне надбання вітчизняного дослідницького процесу, який так довго ганьбили і який найбільше заслуговував на популяризацію та розвиток. Можливо, у нашому світі Божа діалектика передбачає контрастність оцінки, збереження та розвиток найцінніших вартостей духовності людства, які, як міфічна птаха Фенікс, згоряючи, весь час оживає, воскресає, вдосконалюється і тому дивує своєю незбагненною силою, красою, духовністю і безсмертям.
Знайомство з книгою Богдана Тимківа розширює горизонти наших знань та розуміння справжніх суто релігійних цінностей, без яких людство не може реалізувати себе як Божий витвір. Твір значимий у плані збагачення новими фактами історико-мистецького характеру, що є важливим для формування духовного світогляду підростаючого покоління. Заслугою Б. Тимківа є напрочуд вдалий добір вітчизняного і діаспорного матеріалу, який він уперше вводить у науковий обіг. Праця багата маловідомими чи й невідомими іменами митців з діаспори. Це обумовило повноту і цілісність досліджуваного сакрального явища.
У педагогічній практиці, особливо в мистецьких навчальних закладах, такі праці скеровують пізнання та мислення студентів до справді ціннісних духовних орієнтирів, сприяють поверненню народу до високодуховних цінностей сакральної культури. А в плані навчальному можлива подача самостійного вирішення аналогічних церковних витворів чи цілих ансамблів, якщо вони будуть реалізовані не в матеріалі дерево, то в проектній частині. Це можуть бути курсові, кваліфікаційні чи дипломні роботи, виконані і окремим студентом, і групою студентів з конкретним визначенням роботи: хто, що і як виконав. А найголовніше — як ці твори взаємодіють між собою й утворюють цілісний сакральний комплекс. Наочним прикладом служить ілюстративний матеріал, багатство якого розширює уяву і творчі горизонти і студентів, і митців задля індивідуального вирішення вжиткових, декоративних творів та монументально-архітектурних проектів храмів, соборів, каплиць, для яких цей матеріал особливо вартісний, повчальний щодо творчої імпровізованої переробки та використання. Це повинно відбуватися з урахуванням історико-традиційних канонів, сучасних релігійно-духовних і мистецьких вимог та запитів і священнослужителів, і громад.
Загалом праця професора Богдана Тимківа належить до ґрунтовних наукових досліджень у церковно-духовній площині, збагачує історію розвитку декоративно-ужиткового мистецтва навіть у міжнародному плані, є внеском у мистецтвознавчу науку. Матеріалами з користю для себе користуватимуться студенти, вчені, дослідники, історики, етнографи, краєзнавці, мистецтвознавці і насамперед митці. Незамінною вона буде і для шанувальників та колекціонерів української сакральної культури та пам’яток давнини.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment