Добрий день, шановні панове журналісти газети «Слово Просвіти»!

Вашу газету виписуємо вже 5-й рік. А дізналися про неї з передач Радіо “Культура”, яке, на жаль, слухаємо в с. Смордва Млинівського р-ну Рівненської обл. з квітня до листопада, де, за “рекомендацією” нашого “славетного кєровніка”, не “скіглімо”, а за допомогою лопати і сапки (двоє пенсіонерів 77 і 72 років) допомагаємо собі й дітям прожити в цей скрутний час.
Наше село розташоване ближче до м. Луцька, де є підсилювач трансляцій цього каналу. У Рівному його почути неможливо, на різних хвилях чути “Наше радіо”, канал “24” та інші, де тільки звучать “любімиє пєсні нашого народа” та інші блатні пісні. Інколи здається, що перебуваєш у зоні. Зверталися в обласний відділ культури, в “Просвіту”, аж знайшли відповідь у Радіокомітеті, де сказали, що нічим платити за передачі. На жаль, Радіо “Культура” за 2 роки цієї “розумної влади”, що керує державою, дуже змінилося. Присмокталися до нього такі “бідні люди”, як Мороз та ін. Тричі на день передають кіно- і театральні афіші Києва (а канал слухає ж уся Україна). Ще театральні афіші можна слухати, хоч довідаєшся, які вистави йдуть. А для чого рекламувати іноземні фільми? Краще б цей час використали для чогось цікавого — розповідали б про історії того ж українського театру, життя і творчість українських артистів і т. ін. Із Радіо “Культура” довідалися і прослухали всі передачі про книжку В. Белінського “Держава Моксель”, і коли книжка з’явилась у книгарнях, зразу ж купили, хоч пенсія як у всіх, хто працював інженером (1100 грн.). Так само довідались і купили  книжку В. Шкляра “Чорний ворон”, Юрія Горліс-Горського “Холодний Яр”, Ліни Костенко “Записки українського самашедшого”.
Після усього прочитаного хочеться запитати вас, шановні журналісти, чи не здається вам, що наша славна Україна йде, точніше, котиться у прірву за розробленою технологією ХІХ—ХХ ст.?
Чий інформаційний простір, банки, розвал Руху, купа партій? У селі в клубі не бібліотека зараз, яка колись була, а кафе-забігайлівка, де молодь зігрівається хто чим може перед дискотекою. Клуб не обігрівається, нічим платити. Страшне пияцтво (п’ють жінки, діти, чоловіки).
Невже наші світочі науки, культури (звичайно, не табачники, колесніченки, ківалови і всі ці “академіки”, “проффесори”) не знають про ці книжки і не бачать, що в нас твориться? Усі ці “діячі”, які не можуть “зліпити” два слова докупи і вивчити мову народу, серед якого живуть і працюють. Чому Росія вводить закон, що всі, хто до них приїде на роботу, повинен знати російську мову, а в Україні у держустановах говорять чужою мовою? По телебаченню, радіо одні тарапуньки і штепселі — журналіст розмовляє українською мовою, всі інші — російською. Коли ж українці почнуть себе поважати і не будуть “гоями” у своїй державі, а стануть повноцінними господарями?!
Шановні панове журналісти, пишіть, звертайтесь через Радіо “Культура” (хоч його слухає дуже мало українців) до розуму і серця українців, які ще не втратили надію жити і працювати, розмовляти своєю мовою в своїй вільній, незалежній Україні.
Бажаємо Вам у новому році великих успіхів у нелегкий для нас усіх час, більше пишіть про визначних наших просвітян, учених, достойних політиків, а не бандитів.
Бажаєм вам доброго здоров’я, натхнення і задоволення від праці.
З повагою
МУКОВОЗИ Володимир Іванович
і Любомира Йосипівна

P.S. Висилаємо копію квитанції, що і на 2013 р. ми вас не зрадили, а передплатили газету “Слово Просвіти”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment