На останніх кілометрах життєвої дороги,
Коли все летить до чорта на роги,
Перебуваючи в епіцентрі брехні,
Дуже хочеться правду спізнати мені.
Метаюсь, шукаю. Куди себе діти,
Якщо воля не вміє жить без оков?
Певно, подамся у “Слово Просвіти”,
Де ще торжествує правдива Любов,
Куди не поткнеться провладна підлота,
Бо в неї спрямований рух не туди,
А спрагу до правди гамує Голота
І на простір Свободи виводить завжди.
Петро ОСАДЧУК
5 серпня 2012 р.
