“Купуйте сувеніри до дня Святого Миколая, кінця світу, Нового року”, — закликала перехожих продавчиня на Майдані Незалежності. Підійшов поцікавитися. Виявилося, спеціальних сувенірів до 21 грудня не було, просто — ще одна дата, до якої можна зробити сюрприз близьким людям. Продавці по всій країні сприйняли чутки про так званий “кінець світу” передусім як вдалий комерційний проект. Якось так сталося, що вже до початку грудня, завдяки вітчизняним ЗМІ, про настання “кінця світу” не знав хіба ледачий. Якщо свічки раніше продавали по дві гривні, то з початку грудня їх охоче купували по всій країні за 5—6 гривень за штуку. Подорожчали й сірники, запальнички та ліхтарики, особливо ті, що на батарейках, — їхня ціна зросла до 8—12 гривень за одиницю. Мали попит й інші товари. Випадково став свідком того, як у Києві одна бабуся повідомляла телефоном: “Сірників, консервів, туалетного паперу і таблеток від серця купила багато. Тому що скоро апокаліпсис”.
Як повідомляли соціологи на початку місяця, третина українців усерйоз боялася “кінця світу” 21 грудня. У Сумах, приміром, почали активно цікавитися місцями в бомбосховищах, а в Тернопільській області ніхто з громадян бронювати місця у сховищах так і не звернувся, хоча місцева влада готова була їх “розконсервувати”. Сховища Києва у випадку виникнення загрозливої ситуації теж готові були прийняти близько 1 млн осіб.
У перший тиждень грудня МНС України змушене було офіційно заявити, що до “кінця світу” не готується і жодних спеціальних заходів не проводитиме. На прес-конференції про те, що підстав для виникнення аномальних погодних умов 21 грудня немає, заявив директор Українського гідрометеорологічного центру МНС України Микола Кульбіда. У напівжартівливій формі скасовувати “кінець світу” у своїх коментарях почали голови українських міст та інші чиновники.
Як на мене, у столиці України локальний “кінець світу” настає, коли на її дорогах з’являються перші 5 сантиметрів снігу. Миттєво ламається громадський транспорт, утворюються кілометрові затори, тротуари засипають сіллю так, що не витримує жодне взуття. Тож тотальне українське нехлюйство призвело до того, що коли у середині грудня у країні випали справді сильні сніги, сотні автомобілів опинилися в заметах на дорогах. Було ускладнено рух у Львівській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Житомирській, Волинській, Київській, Вінницькій і Хмельницькій областях. Окрім того, кілька діб майже 100 населених пунктів залишалися без світла. Люди згадали про “Укрпошту”, яка все ж працювала. Ось один із листів, що надійшов із Київщини до родичів у столицю напередодні 21 грудня: “Вже четвертий день маршрутки до нас не ходять, світла немає, мобільний зв’язок не працює. Але тепло, дров вистачає, самогонка є, огірки й помідори в бочках теж. Приїздіть до нас, разом відсвяткуємо “кінець світу”.
Найбільш “гарячі голови” все-таки узяли найнеобхідніші речі в наплічники і під різними приводами поїхали напередодні п’ятниці подалі з великих міст. Деякі приватні установи навіть оголосили 21 грудня вихідним днем. Проте нічого надзвичайного цього дня так і не трапилося. Щоправда, у Львові кілька десятків абонентів ВАТ “Укртелеком” залишилися без телефонного зв’язку через хуліганів, які пошкодили телефонні дроти. В одному місці біля пошкодженого кабеля вони залишили напис крейдою: “Ось вам кінець світу! Кінець зв’язку!” А на Луганщині безробітний через “кінець світу” облив себе бензином і підпалив.
Зрештою, українці здавна навчилися сприймати навколишній світ із гумором. Хоча жити нам доводиться і справді в апокаліптичних умовах: продукти генномодифіковані, замість ліків у аптеках часто продають підробки, влада взагалі поводиться так, ніби вона з іншої планети і всі навколо їй “чужі”… Але один дідусь якось сказав: “Нічого страшного, пережили голодовку, переживем й “ізобіліє”. Вірю, як і цей сивочолий дідусь, що все погане поступово залишиться в минулому, у нас буде велична й заможна країна і всі апокаліпсиси нас проминуть, як і цьогорічний. Пам’ятаймо, що кожен із нас відповідає за майбутнє, тож творімо нову епоху разом. З Новим роком!
Євген БУКЕТ
