По-родинному тепле і близьке…

img_1667Уляна ВОЛІКОВСЬКА
Фото Олександра ЛИТВИНЕНКА

Який же Новий рік без лісової красуні? Для багатьох без неї свято не свято. Та мало хто замислюється над тим, що під час “ялинкових кампаній” десятки тисяч хвойних дерев просто пускають під сокиру. Новий рік ой як дорого обходиться природі (щоб деревце виросло, потрібно 10—15 років!)… А чому б ялинку або й інше хвойне дерево не посадити у себе біля будинку (зважаючи і на те, що хвойні дерева очищають повітря і дарують людині життєву енергію) і щороку прикрашати його не в дешеві китайські прикраси, а цукерками, шишечками, оригінальними, власноруч виготовленими іграшками, композиціями… Навіщо орієнтуватися на світ, який вихолощує і вбиває душу?! Так, з одного боку ніби цікаво — ялинка із конфіскованих бензопил, із пластикових пляшок, зі сміття, зі стільникових телефонів, із деталей LEGO, сталева ялинка… А з іншого — дивлячись на такі “творіння”, хіба можна відчути смак новорічних свят?! А ми, українці, і собі сліпо мавпуємо…
Ось і на День Святого Миколая у Києві стартував святковий марафон урочистим засвіченням Головної новорічної ялинки України і феєрверком. Тішить те, що це вже не конусоподібне опудало. За що велике спасибі від киян та гостей міста (уперше новорічну ялинку створено з урахуванням побажань мешканців столиці). Навіть було проведено конкурс із визначення найкращої пропозиції її зовнішнього вигляду (за його результатами перемогу здобула компанія “Люм’єр-Україна”). Цьогорічна штучна красуня  заввишки 35 метрів має вагу до 30 тонн. Ілюмінаційне оформлення з ефектом “падаючого” світла, піксельна верхівка з ефектом 3D, світлодіодні іграшки… Це все, звичайно, добре. Але чомусь мріється, що колись на Майдані Незалежності зустрічатиме кожного дбайливо посаджена жива ялинка. І нехай не тридцятиметрова, не така помпезна, не така затратна, не така епатажно-сучасна, а просто справжня. І щороку спостерігати, як вона підросла… Хіба це не диво?!
Ще раз критично зиркнувши на світлодіодні іграшки, прямую до Музею Гетьманства. Тут, у затишній залі, що нагадує селянську оселю, мистецька виставка українського святкового декору “Різдвяна Україна”, автори якої — Оксана Ягодка та Світлана Вавілова. Відразу впадає у вічі те, що в авторських роботах майстринь: інсталяціях, ялинкових прикрасах, ляльках, іграшках, оберегах, предметах українського побуту в мініатюрі гармонійно поєднані традиція та сучасність, натуральні матеріали та синтетичні. Ви тільки гляньте-но на солом’яну “Ялинку-дідуха” у горщику. Чим не витвір мистецтва? Розглядаєш цю осучаснену диво-інтерпретацію і зринають дитячі спогади: кучерявий дідух на покуті у бабусиній хаті і невеличка, припорошена снігом, смерічка на подвір’ї. А тут вони поєдналися воєдино. Ще й прикрашена “дідухоялинка” горішками, шишками, візерунчастими дерев’яними кониками, бубликами, лялечками-мотанками, янголятами, ароматними кавовими іграшками з українським розписом… І все це таке по-родинному тепле і близьке.
— Ми хотіли так скомбінувати нашу виставку, щоб вона була органічна, щоб усі роботи поєднувалися і за змістом, і за кольором, і композиційно доповнювали одна одну. Світлана Олександрівна полюбляє займатися етнофлористикою, працює з природними матеріалами, а я — живописець. Хоча також виготовляю різноманітні вироби, але використовую сучасні техніки і матеріали у своїх роботах, — ділиться думками Оксана Ягодка.
Дарують новорічний настрій і представлені картини “Ніч перед Різдвом”, “Зимовий пейзаж”, “Зимовий ранок” Оксани Ягодки. Та улюблена тема художниці — янголи. У старовинній техніці, різьбі по левкасу виконаний “Ангел з дарами”. А на полотні “Ангел” зображений на небесах суто український янгол у традиційному костюмі. І промовиста деталь — поруч крізь хмари пробивається паросток життя у вигляді тендітної рослини…
Також на виставці можна побачити роботи Віри Каракіду, доньки Світлани Олександрівни. Це інтерпретації різдвяних вінків, прикрашених яскравими лялечками, та янголи — обереги на щастя. Серед робіт Світлани Вавілової привертає увагу модернізований вінок із лози: тут використано і невеличкі іграшки з перламутром, стрічки, нотний папір, корки з-під пляшок, — і все це поєднано в одній різдвяній композиції. Наприкінці Оксана Ягодка поділилася мрією: майстрині планують створити унікальні набори розвивальних іграшок для дітей, які б змалку прищеплювали інтерес до українських традицій.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment