Яким був 2012 рік для світового українства? Як наша держава підтримує багатомільйонну українську діаспору світу? Чим був важливий рік для Української Всесвітньої Координаційної Ради? Про це в інтерв’ю “СП” розповідає голова УВКР Михайло РАТУШНИЙ.
— Рік тому УВКР визначилася з основними пріоритетами своєї діяльності на виконання рішень останнього V Всесвітнього Форуму українців, що відбувся 2011 року і сформував очолювану Вами Раду. Щось вдалося зробити?
— Основні пріоритетні напрями: українська освіта в діаспорі, трудова міграція, становище української громади в Російській Федерації, молодіжна політика в діаспорі, український світовий інформаційний простір. За ними наша Рада прагнула координувати діяльність численних організацій української діаспори, адже ми саме координуючий орган. Тож відбувалися конференції, семінари, круглі столи представників діаспори, ми брали участь у з’їздах і конгресах українських діаспорних організацій.
— Назвіть основні з таких заходів.
— Насамперед це участь представників Президії УВКР у першому і другому етапах з’їзду Українського конгресу Росії. Після того, як російська влада під різними приводами фактично заборонила діяльність попереднього Об’єднання українців Росії, наші діаспорні організації у РФ змушені були створити нову структуру. Важливою була наша участь у річних зборах Світового конгресу українців, у рамках якого відбувся і науково-практичний семінар “Утвердження України та української спільноти у світі: погляд із діаспори міста Афіни, Греція”. Узяли участь у з’їзді Українського конгресового комітету Америки, під час якого провели семінар “Українсько-американські відносини: місце української діаспори США в умовах нових викликів”. Безпосередню участь УВКР взяла в організації та проведенні Днів української діаспори й культури в Туреччині, науково-практичних семінарів “Становище українців на Кавказі (Азербайджан, Грузія, Вірменія)”, “Молодіжні організації українців Росії”, “Еміграція з Галичини: минуле і сьогодення”, “Збереження етнічно-культурної самобутності українців Сербії, Хорватії, Боснії та Герцоговини”.
— Що нового з’явилося в нашому національному законодавстві стосовно світового українства?
— Найголовніше — на виконання рекомендацій останнього Всесвітнього Форуму українців, з ініціативи та за активної участі УВКР підготували законопроект про зміни до закону про статус закордонних українців. Ухвалений нашим парламентом, цей закон значно підвищив статус українців зарубіжжя, прирівнявши їх у багатьох позиціях до громадян нашої держави. На основі цього закону можна значно ефективніше вибудовувати політику підтримки нашої діаспори. Саме на це спрямована затверджена Кабінетом Міністрів України Програма підтримки українців закордоння, що теж стало втіленням однієї з пропозицій останнього Всесвітнього Форуму. Ця програма охоплює період до 2015 року включно. Шкода лише, що вона поки ще не підкріплюється належним чином фінансово.
Фінансування йде насамперед через Міністерство закордонних справ і Міністерство культури й туризму. Коштів недостатньо, та й те, що закладають у бюджет, не виділяють повною мірою. Так було 2012 року, не кращі справи і на 2013-й, судячи із затвердженого державного бюджету. Згідно із затвердженою Кабінетом Міністрів України “Державною програмою співпраці із закордонними українцями”, 2013 року передбачено виділити на вказані цілі 41,6 млн грн, зокрема 39,9 млн грн із Держбюджету України. Натомість в ухваленому ВР України Законі про Бюджет на 2013 рік передбачено для МЗС — 4,1 млн грн замість запланованих 10,1 млн грн; для УВКР — 740 тис. грн замість 990 тис. грн, що передбачалися в минулі роки. Фінансування місцевими бюджетами своїх програм знаходиться під сумнівом внаслідок нестачі коштів навіть для захищених статей, по Міністерству культури та Держкомтелерадіо відповідне фінансування запланованих Програмою заходів також не передбачено.
Ми не скорочуватимемо діяльність Ради, особливо за пріоритетними напрямами. Усе заплановане на 2012 рік здійснили. Але на значну частину заходів УВКР так і не отримала бюджетного фінансування. Щоб провести деякі науково-практичні семінари у діаспорі, УВКР довелося шукати кошти, залучати спонсорів, меценатів, усіх, кому не байдужа справа підтримки українства у світі.
— А як інші країни підтримують свої діаспори?
— Допомагають своїм діаспорам наші сусіди: Польща, Російська Федерація. Під час заходів у Закавказзі ми бачили, як серйозно підтримують свою діаспору Грузія, Вірменія, Азербайджан, Туреччина.
Наші брати-українці в діаспорі потребують значно більшої підтримки від Української держави. Ідеться і про правові аспекти, і про підтримку національно-культурних потреб, запитів українців зарубіжжя. Наша багатомільйонна діаспора потребує не декларацій, а реальної допомоги.
— Як світове українство зреагувало на ухвалення нашим парламентом одіозного мовного закону Ківалова—Колесніченка?
— У громадах української діаспори відбулися акції протесту проти ухвалення цього закону, пікетування наших дипломатичних представництв, збір підписів із апеляцією до нашої влади, вимогами захистити державну українську мову. В Україні УВКР теж активно долучилася до цього процесу. Зокрема в широкий громадських рух, ініційований Всеукраїнським товариством “Просвіта”. Ми взяли активну участь в організованих “Просвітою” Всеукраїнських форумах на захист мови й державності. Залишаємося й надалі активними учасниками цього процесу.
Спілкувався Петро АНТОНЕНКО
