Ніжинський скарб продають у Москві!

“Засвітилися” унікальні скарби Київської Русі! Спрацювала система попередження про появу українських антикварних лотів, налагоджена кілька років тому журналом “Музеї України” та нашими закордонними партнерами. Цього разу Москва. Точніше, знову. Випадок вартий уваги патріотичної громадськості і вищих керівників держави!

9 лютого Восточно-Европейский Антикварный дом планує продати безцінну колекцію срібників і гривен часів Київської Русі! До наших днів дійшло дуже мало подібних раритетів! В українських музеях зберігається лише кілька екземплярів подібного рівня! Вивезено, розграбовано, передано за “височайшим решением”… Виникає дуже багато запитань: де це все знайшли? Де воно зберігалося? Хто нинішній господар колекції? Чи немає тут кримінального сліду? Можливо, щось раніше зберігалося у державних музеях… Хоча у нинішній ситуації то не так і важливо. Нас зацікавили експертні оцінки, надані таким собі “Обществом друзей Государственного Исторического музея”. Ніжинський скарб, Київський скарб… Зрозуміло, можна тицьнути цими зображеннями шовіністичних московських істориків, які щиро вірять, що Київська Русь — то не українська, а російська історія, показати тризуб, та шкода часу… Головне в іншому — як достукатися до Президента України, Уряду чи хоча б до патріотичних парламентських партій, аби викупити колекцію? Треба близько півтора мільйона рублів! Вартість якогось джипа… Дипломатичними каналами переправити до Києва й урочисто передати якомусь державному музею з умовою публічного доступу! Давно треба створити Фонд розшуку культурних цінностей, який би зміг достойно зреагувати на подібний виклик… Щось забагато слів. Знову розмова з пусткою. Скоріш за все, лоти викупить якийсь іверський олігарх, прикрасить ними свою елітарну дачку. Єдине, що залишиться нам — фотографії. Це теж результат… ДОВІДКА. Ніжинський (Магерський) скарб знайшов наприкінці травня 1852 року син місцевого селянина Сергія Бóриса, який орав батьківське поле між передмістями Ніжина—Магерки та хутором Бобрик. У глиняному горщику було приблизно 200 невеликих, почорнілих від часу кружечків. Монети так би і зникли, якби на них не звернув увагу професор Ніжинського ліцею М. Тулов. Зібравши кілька монет, він відправив їх у Київ. У Ніжин відразу ж виїхав професор історії та зберігач міні-кабінету Київського університету Яків Волошинський. Вивчивши знахідку, він дійшов висновку, що монети — князівські срібляники, виготовлені в Києві за князювання Володимира Великого (X століття) і Новгороді Великому за князювання Ярослава Мудрого (тобто до 1015 року). Слід нагадати, що понад половина з відомих нині 300 найдавніших руських монет києворуського часу походить саме з Ніжинського (Магерського) скарбу. Основним “збирачем” розпорошеного скарбу став помічник попечителя Київського навчального округу М. Юзефович, який зібрав до 140 монет. Частину він розіслав до різних наукових установ Російської імперії або подарував відомим на той час колекціонерам і можновладцям, зокрема й членам монаршого дому Романових. Потрапивши до Ермітажу, саме ці монети започаткували найбільшу сьогодні у світі колекцію срібників києво-руського часу (нині там перебуває близько 130 таких монет, більшість із яких походять із Ніжинського (Магерського) скарбу).

Віктор ТРИГУБ,
редактор журналу “Музеї України”, м. Чернігів

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment